
- •1. Основи термодинаміки. Однокомпонентні системи.
- •Робота № 1/1. Визначення теплоємності речовин.
- •Робота № 1/2. Визначення тиску насиченої пари індивідуальної рідини динамічним методом
- •2. Гомогенні багатокомпонентні системи. Розчини
- •Робота № 2/1. Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопічним методом
- •Робота № 2/2. Визначення парціальних мольних об'ємів
- •Робота № 2/3. Визначення коефіцієнта розподілу оцтової кислоти між водною та органічною фазами
- •Робота № 2/4. Визначення активностей йоду методом розподілу
- •Робота № 2/5. Визначення термодинамічної активності компонентів розчину кріоскопічним методом
- •3. Фазові рівноваги в багатокомпонентних системах
- •Робота № 3/1. Дослідження рівноваги рідина - рідина в двокомпонентній системі з обмеженою розчинністю рідин
- •Робота № 3/2. Вивчення рівноваги рідина - пара у двокомпонентних системах з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані
- •Робота № 3/3. Вивчення кристалізації бінарних сумішей
- •Робота № 3/4. Дослідження рівноваги рідина - рідина в трикомпонентній системі з однією областю розшарування
- •4. Хімічна рівновага та термохімія
- •Робота № 4/1. Визначення теплоти гідратації СиSо4
- •Робота № 4/2. Визначення теплоти нейтралізації калориметричним методом
- •Робота № 4/3. Визначення теплоти реакції окиснення.
- •Робота № 4/4. Дослідження рівноваги хімічної реакції.
- •Робота № 4/5. Дослідження хімічної рівноваги в реакції термічного розкладу карбонату кальцію
- •Робота № 4/6. Дослідження рівноваги хімічної реакції у рідкій фазі
- •5. Статистична термодинаміка
- •Завдання № 5/1. Виведення формул зв'язку між сумами за станами та основними термодинамічними функціями ідеального газу
- •Завдання № 5/2. Розрахунок молекулярної суми за станами q
- •Завдання № 5/3. Розрахунок термодинамічних функцій ідеального газу статистичним методом
- •Завдання № 5/4. Розрахунок констант хімічної рівноваги статистичним методом
- •6. Основи хімічної кінетики
- •Робота № 6/1. Визначення константи швидкості оксидації водного розчину органічної речовини пероксидом водню
- •Робота № 6/2. Вивчення кінетики інверсії цукру
- •7. Кінетика реакцій в гомогенних системах
- •Робота № 7/1. Визначити константу швидкості реакції гідратації оцтового ангідриду
- •Робота № 7/2. Вивчення швидкості реакції йодування ацетону
- •Робота № 7/3. Встановлення кінетичних параметрів реакції мутаротації глюкози
- •8. Фізико-хімія поверхневих явищ
- •Робота № 8/1. Визначення питомої поверхні твердого тіла за адсорбцією з розчину
- •9. Каталіз
- •Робота № 9/1. Дослідження швидкості реакції розкладу пероксиду водню
- •Робота № 9/2. Вивчення кінетики омилення складних ефірів у присутності іонів гідроксилу
- •Робота № 9/3. Вивчення кінетики омилення складних ефірів у присутності іонів водню
- •10. Електрохімія. Електроліти
- •Робота № 10/1. Визначення ступеня та константи дисоціації слабкого електроліту методом вимірювання електропровідності розчинів.
- •Робота № 10/2. Визначення розчинності та добутку розчинності важкорозчинної солі методом вимірювання електропровідності
- •Робота № 10/3. Визначення чисел переносу іонів у розчинах електролітів
- •11. Термодинаміка та кінетика електрохімічних процесів
- •Робота № 11/1. Визначення електрорушійних сил (ерс) гальванічних елементів і електродних потенціалів
- •Робота № 11/2. Електрорушійні сили концентраційних елементів
- •Робота № 11/3. Визначення стандартного окисно-відновного потенціалу
- •Робота № 11/4. Визначення коефіцієнта активності електроліту методом вимірювання ерс
- •Робота № 11/5. Визначення термодинамічних характеристик реакцій в гальванічних елементах
- •Робота № 11/6. Напруга розкладу електролітів
- •Робота № 11/7. Зарядка та розрядка акумуляторів
- •Робота № 11/8. Визначення рН розчинів та потенціометричне титрування.
- •Список літератури
8. Фізико-хімія поверхневих явищ
Поверхневі явища на межі поділу тверде тіло - газ. Мономолекулярна адсорбція газів на однорідній поверхні, рівняння Ленгмюра. Константа адсорбції, ентальпія та ентропія адсорбції. Полімолекулярна адсорбція на однорідній поверхні, теорія БЕТ (Брунауера - Еммета - Теллера).
Термодинаміка адсорбції на неоднорідній поверхні, причини неоднорідності поверхні.
Кінетика адсорбції та десорбції газів на однорідних поверхнях. Енергія активації адсорбції - десорбції.
Співвідношення лінійності в адсорбції. Кінетика адсорбції на неоднорідних поверхнях.
Література: [1-7, 19].
Робота № 8/1. Визначення питомої поверхні твердого тіла за адсорбцією з розчину
Мета роботи. Вивчити адсорбцію СН3СООН з водних розчинів на активованому вугіллі та обчислити питому поверхню адсорбенту.
Методика роботи. Адсорбцію на межі поділу тверде тіло - розчин визначають за зміною концентрації оцтової кислоти при титруванні лугом у присутності фенолфталеїну.Залежність молекулярної рівноважної адсорбції із розчину на твердому тілі від концентраціі адсорбату характеризується звичайною ізотермою адсорбції і для достатньо розведених розчинів описується за допомогою рівняння Ленгмюра
,
(1)
яке може бути приведено до лінійної форми
.
(2)
Порядок роботи. Готують по 100 мл розчинів оцтової кислоти у воді різної концентрації - 0,05; 0,1; 0,15; 0,2; 0,25; 0,3 моль/л. Далі в колби з притертими корками відбирають по 50 мл кожного розчину, додають туди активоване вугілля, попередньо зважене на технічних терезах (по 1 г). Колби щільно закривають та струшують протягом 45 хв для встановлення рівноваги між адсорбційним шаром та об'ємом розчину. 50 мл розчинів, що залишилися, використовують для встановлення їх точної концентрації триразовим титруванням 10 мл розчину 0,05 моль/л NaOH у присутності фенолфталеїну. Після встановлення адсорбційної рівноваги в колбах вугілля відокремлюють від розчину, а концентрацію останнього визначають вказаним вище способом.
Кількість речовини а, молекулярно адсорбованої адсорбентом з розчину, обчислюють за рівнянням
,
моль/г,
(3)
де С0 та Ср - початкова та рівноважна концентрації адсорбату, моль/л; Vр - об'єм розчину, з якого відбувається адсорбція; g -наважка вугілля, г.
Якщо для титрування 0,05 моль/л NaOH відібрано по 10 мл розчинів оцтової кислоти, тоді
,
моль/г,
(4)
де V0 та Vр - середній об'єм лугу, витраченого на титрування розчинів до та після адсорбції, мл. Дані дослідження заносять в таблицю.
№ |
V0, мл |
Vр, мл |
C0, моль/л |
Cр, моль/л |
а, моль/л |
Cр/а, г/моль |
|
|
|
|
|
|
|
Будують
графіки в координатах
та
.
З останнього графіка визначають а,
моль/г - кількість адсорбату, що вкриває
1 г адсорбенту моношаром. Питома поверхня
твердого тіла розраховується за рівнянням
,
(5)
де а - ємкість моношару, що визначається графічно, моль/г; NA - число Авогадро 6,021023 моль-1; - посадочна площина однієї молекули СН3СООН, см2.
Посадочна площина молекули адсорбату розраховується із значення мольного об'єму
,
(6)
де М - молярна маса оцтової кислоти (60 г/моль); - густина оцтової кислоти (1,0491 г/см3).
Остаточно маємо
(7)
або після підстановки числових значень Sпит = 1,25105а, м2/г.
Використовуючи визначене експериментально значення а, моль/г, обраховують питому поверхню вугілля за величиною адсорбції на ньому оцтової кислоти із розчину.