86. Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише на загальних або спеціальних підставах.

Загальні:

- зміни в організації в-ва чи праці;

- виявлення невідповідності працівника займаній посаді;

- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків;

- прогулу без поважних причин;

- нез'явлення на роботу протягом більш як 4 місяців поспіль - внаслідок тимчасової непрацездатності;

- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного оп'яніння;

- вчинення за місцем роботи розкрадання.

Спеціальні підстави:

- одноразове грубе порушення трудових обов'язків керів-ником підприємства, заступника, главного бухгалтера;

- скоєння винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності;

- вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку;

- якщо працівника визнано таким, що не витримував випробування;

- коли працівника зараховано з порушенням спеціальних правил прийняття на роботу.

Для звільнення працівника з ініціативи власника в більшості випадків необідна згода профспілкового комітету чи органу, уповноваженого репрезентувати інтереси трудового колективу.

Винятком з цього правила є звільнення:

- у зв'язку ліквідацією підприємства, установи, організації;

- працівника через незадовільний результат випробування;

- із суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником;

- у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

- працівника який не є членом професійної спілки;

- з підприємства, установи, організації де немає профспілкової організації;

- працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання.

87. Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством

Робочий час – час виконання трудових обов’язків.

Види робочого часу:

нормальна і скорочена тривалість робочого часу;

неповний робочий час; ненормований робочий день.

Тривалість робочого часу за нормального робочого тижня не може перевищувати 40 год, в незалежності від кількості робочіх днів

Cкорочені обсяги робочого часу:

-працівники віком 16 - 18 років - 36 годин на тиждень;

-од 15 до 16(учні 14 - 15 років, які працюють на

канікулах) - 24 години на тиждень;

-працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими

умовами праці - не більше 36 годин на тиждень;

-учителям у середньому встановлено шести годинний

робочий день;

-лікарям - 5,5 годинний;

Оплата праці за неповного робочого часу здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку, а за скороченого - в повному розмірі ставки.

За неповного робочого часу можливе зменшення тривалості як робочого дня так і днів робочого тижня. Законодавством передбачено можливість роботи понад установлену нормальну тривалість робочого часу.