Методичні рекомендації

Дану тему доцільно починати з оцінки обстановки в Римі кінця 60-х рр. до н. е. із з’ясування причин, які привели до об’єднання Помпея, Красса і Цезаря; які соціальні сили стояли за кожним з них і які цілі переслідувалися тріумвірами. Далі необхідно охарактеризувати політичне життя Риму в 50-х рр., з’ясувати причини розпаду I тріумвірату.

Перейшовши до громадянської війни 49-45 рр., не варто захоплюватися описом ходу бойових дій і т. п. – головну увагу тут необхідно звернути на політичне підгрунтя військових кампаній і соціальний склад сторін. З джерел до цієї теми виділяються перш за все “Записки” самого Цезаря. Треба з’ясувати, з якою метою вони писалися і в чому полягає їх тенденційність. При розгляді політики Цезаря-диктатора по відношенню до різних прошарків римського і провінційного суспільства визначте, на які соціальні групи він спирався або прагнув спертися, яку роль він відводив армії під час громадянської війни та після її закінчення.

Розкрийте причини виникнення змови проти Цезаря, склад змовників і мету, якої вони сподівалися досягти, усунувши диктатора.

Заняття № 13. Другий тріумвірат і політична криза Римської республіки

1. Соціально-політична боротьба в Італії після загибелі Цезаря (44-43 рр. до н.е.).

2. Утворення другого тріумвірату.

3. Розгром республіканців (41-40 рр. до н.е.).

4. Соціально-політична боротьба в роки другого тріумвірату.

5. Розпад тріумвірату. Боротьба за одноосібну владу.

6. Перехід від Республіки до Імперії та його сутність.

Тематика рефератів:

1. Роль ветеранів Цезаря та армії в цілому в політичному житті Риму.

2. Мета і завдання терору в 44-43 рр. до н.е.

3. Свідчення античних авторів про використання рабів у військово-політичній боротьбі.

Теми есе:

1. Проаналізуйте умови утворення Другого тріумвірату.

2. Дайте порівняльну характеристику Першого і Другого тріумвіратів.

3. У чому полягала суть проскрипцій?

4. Охарактеризуйте стосунки між учасниками Другого тріумвірату.

5. Визначте причини падіння Римської республіки.

Рекомендовані джерела та література:

1. Аппиан. Гражданские войны. – М.: Российская политическая энциклопедия, Селена, 1994 http://ww.gumer.info/bibliotekBuks/History/appain/index.php

2. Веллей Патеркул. Римская история / Пер. М. Ф. Дашковой и А. И. Немировского // ВДИ. – 1984. – № 1-4; 1985. – № 1.

3. Деяния божественного Августа // Хрестоматия по истории древнего мира / Под ред. В. Г. Боруховича. – Саратов, 1973.

4. Корнелий Непот. Жизнь Аттика // Корнелий Непот. Биографии знаменитых полководцев / Под ред. И. Е. Тимошенко. – К., 1883.

5. Плутарх. Цицерон // Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – Т.3. – М., 1964.

6. Плутарх. Антоний. Брут // Плутарх. Сравнительные жизнеописания. – Т.3. – М., 1964.

7. Светоний. Божественный Юлий. Божественный Август // Гай Светоний Транквилл. Жизнь двенадцати Цезарей / Пер. М. Л. Гаспарова. – М., 1966.

8. Гиро п. Частная и общественная жизнь римлян http://www.Gumer.Info/bibliotek_Buks/History/Giro/index.Php

9. История древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. – Кн. 3. – М., 1983. – Лекция 2.

10. Парфенов В. Н. Начало военнополитической карьеры Октавиана // Античный мир и археология. – Саратов, 1979. – Вып. 4.

11. Парфенов В. Н. Из предыстории Перузинской войны и Брундизийского мира // Античный мир и археология. – Саратов, 1983. – Вып. 5.

12. Парфенов В. Н. Последняя армия Римской республики // ВДИ. – 1983. – № 3.

13. Парфенов В. Н. Триумвир Марк Эмилий Лепид // Проблемы социально-политической организации и идеологии античного общества. – Л., 1984.

14. Свенцицкая И. С. Отношение “гражданин-полис” в системе Римской империи: проблема отчуждения // 1997. – № 3.

15. Туркина Л. Г. Проскрипции второго триумвирата (43-41 гг. до н. э.) и их социальная роль // Некоторые вопросы всеобщей истории. – Челябинск, 1968. – Вып. 3.

16. Утченко С. Л. Древний Рим: События. Люди. Идеи. – М., 1969.

17. Утченко С. Л. Кризис и падение Римской республики. – М., 1965.

18. Утченко С. Л. Римская армия в I в. до н.э. // ВДИ. – 1962. – № 4.

19. Утченко С.Л. Цицерон и его время. – М., 1972.

20. Цветаева Г. А. Народные волнения в Риме после убийства Юлия Цезаря // ВДИ. – 1947. – № 1.

21. Циркин Ю. Б. Испания после смерти Цезаря // ВДИ. – 2004. – № 3.

22. Чеканова Н. В. К проблеме перехода от Республики к Империи: революция или реформа? // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира / Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/chekan.htm

23. Штаерман Е. М. Рабы и отпущенники в социальной борьбе конца Республики // ВДИ. – 1962. – № 1.

24. Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. – М., 1964.