4.3. Маркетингові стратегії за географічним принципом

Такі стратегії передбачають прийняття рішення про встановлен­ня фірмою різних цін для споживачів у різних регіонах країни. Дос­тавка товарів клієнтам, які перебувають на певній відстані, обхо­диться фірмі дорожче, ніж доставка найближчим клієнтам. Найчастіше використовують такі варіанти встановлення цін:

1. Встановлення ціни FOB у місці вироблення товару. За цією системою товар передається перевізнику на умовах „франко-вагон”, після чого усі права на товар i відповідальність за нього переходять до замовника, який оплачує усі витрати, пов’язані з транспортуванням від місця розташування заводу до місця призначення товару.

2. Встановлення єдиної ціни із зарахуванням до неї витрат на дос­тавку. Ця стратегія застосовується як противага FOB. Фірма стягує єдину ціну із зарахуванням до неї однакової суми транспортних витрат незалежно від віддаленості клієнта.

3. Встановлення зональних цін. Цей метод є середнім між встановленням ціни FOB i єдиної ціни з урахуванням витрат, пов’язаних з доставкою товарів. Фірма виокремлює дві або кілька зон. Замовники, які перебувають у межах однієї зони, сплачують одну ціну, у ме­жах іншої зони – іншу. Споживачі в межах кожної окремої цінової зони не мають жодних цінових переваг один перед одним.

4. Встановлення цін стосовно базисного пункту. За цією стратегією продавець обирає певне місто, як базисне, i стягує з усіх замовників транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості доставки з цього пункту незалежно від того, звідки насправді відвантажується товар.

5. Встановлення цін із прийняттям на себе витрат на доставку. У цьому разі, щоб забезпечити надходження замовлень, продавець частково або цілком бере на себе фактичні витрати на доставку то­вару. Можливо, він вважає, що зможе в такий спосіб розширити обсяги своєї діяльності. Як наслідок, середні витрати збільшуються, покриваючи транспортні витрати.

4.4. Стратегії коректування ціни

Якщо товар вже існує на ринку, але певні зовнішні чинники змушують фірму звернутися до ціни продукту з метою її коректування, використовуються певні стратегії зміни цієї ціни. В діловій практиці розглядають сім стратегій коректування ціни, для більшої зручності вони подані у вигляді таблиці 4.3.

Таблиця 4.3.

Стратегії коригування цін на існуючі товари

Стратегія	Опис
Встановлення ціни зі знижками та взаємо-зарахуваннями	Зниження цін з метою заохочення покупців, що може виражатися у достроковій оплаті покупки, чи закупівлі більшої кількості товару. Вони бувають наступних видів: знижка за оплату готівкою, знижка за кількість купленого товару, надбавка за кількість, функціональна знижка (знижка у сфері торгівлі), сезонна знижка, товарообмінний взаємозалік та товарообмінний залік.
Встановлення дискримінаційних цін	Коректування ціни з поправкою на різницю в характеристиках споживачів, товарів чи місцезнаходження споживчих ринків. Їх виділяють за наступними ознаками: з урахуванням різних груп споживачів, з урахуванням варіанту товару, з урахуванням місцезнаходження, з урахуванням часу
Встановлення цін з врахуванням психології споживача	Коректування ціни з метою психологічної дії на споживача.
Встановлення цін, орієнтованих на споживчу вартість	Коректування ціни з метою запропонувати більш розумне зіставлення якості, обслуговування й ціни.
Встановлення цін для стимулювання збуту	Тимчасове зниження ціни для короткочасного підвищення збуту (універмаги і універсами, ціни збиткових лідерів, кредитування під малий процент, ціни для особливих випадків)
Встановлення цін за географічним принципом	Коректування ціни з урахуванням географічного місцезнаходження споживачів. З них вирізняють: встановлення ціни ФОБ, встановлення єдиної ціни з врахуванням в неї витрат на доставку, встановлення зональних цін, встановлення цін по відношенню до базисного пункту, встановлення цін з прийняттям на себе витрат на доставку.
Встановлення цін, орієнтованих на міжнародні ринки	Коректування ціни на міжнародних ринках.