Тести до теми

1. Товарна марка призначена для:

1. компенсації недостатнього рівня якості;

2. обґрунтування високої ціни на товар;

3. диференціації товару на ринку серед аналогів;

4. всі відповіді правильні.

2. Яка з названих фаз планування нової продукції проводиться в останню чергу:

1. розробка стратегій маркетингу;

2. розробка продукції;

3. розробка і перевірка задуму;

4. розробка ідей.

3. Позиціювання – це:

1. сегментування ринку;

2. визначення рівня сприйняття споживачами ідеї нового товару;

3. пошуку належного місця товару на ринку, виходячи з його сприйняття споживачами;

4. визначення для кожного товару позиції в структурі маркетингової товарної політики підприємства.

4. Товар – це продукт, який має наступні властивості:

а) задовольняє певні потреби, виробляється певним виробником;

b) задовольняє певні потреби, виробляється певним виробником і купується споживачем за ринковими цінами;

c) зовнішній вигляд, дизайн, якість, ціна;

d) споживчі і соціальні властивості;

e) відповіді c і d правильні.

5. Товари-аналоги конкуруючих фірм вперше з’являються на стадії:

   1. розробки;

   2. впровадження;

   3. росту;

   4. зрілості.

6. Визначте неправильний спосіб диференціювати марку:

1. дати більше за меншу ціну;

2. дати менше за меншу ціну;

3. дати більше за більшу ціну;

4. дати менше за більшу ціну.

РОЗДІЛ 4

МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА

ТА МЕТОДИ

МАРКЕТИНГОВОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

***

В розділі розкриваються наступні проблемні питання:

– Внутрішні та зовнішні фактори ціноутворення. Основні методи ціноутворення: на основі собівартості, на основі цінності товару, на основі врахування поведінки конкурентів.

– Ціна та алгоритм маркетингового розрахунку цін і характеристика його основних етапів.

– Маркетингові політики управління цінами (сутність, зміст та умови використання): цінові політики „зняття вершків”, поступового зниження цін, проникнення на ринок, диференціювання цін, престижних цін, традиційного ціноутворення, психологічного ціноутворення, збиткового лідера, еластичних і стабільних цін, переважних цін, виживання, а також політика встановлення цін на товари, зняті з виробництва.

– Суть та основні положення маркетингового управління цінами. Маркетингові стратегії ціноутворення. Стратегії встановлення цін на нові товари, цін в рамках товарної номенклатури, корегування цін.

– Пряме та непряме регулювання ціноутворення, їх суть та основні характеристики

***

1. Основні фактори ціноутворення. Основні методи маркетингового ціноутворення

Ціноутворюючі фактори – різноманітність умов, у яких формуються структура й рівень ціни. Все різноманіття ціноутворюючих факторів, як показує економічна практика, можна поділити на три групи: 1) базові (некон’юнктурні); 2) кон’юнктурні; 3) регулюючі, пов’язані з державною політикою.

Базові (некон’юнктурні) фактори визначають відносно високу стабільність розвитку цінових показників, дія цієї групи факторів різна на ринках різних типів. Так, в умовах товарного ринку некон’юнктурні фактори вважаються внутрішньовиробничими, витратними, вартісними, оскільки рух цін під впливом лише цих факторів односпрямований з рухом витрат.

Дія кон’юнктурних факторів пояснюється мінливістю ринку й залежить від політичних умов, впливу моди, переваг споживача тощо.

Регулюючі фактори проявляються тим очевидніше, чим активнішим є втручання держави в економіку. Цінові обмеження з боку держави можуть носити рекомендаційний або твердий адміністративний характер.

В міру розвитку ринку, все більшого насичення його товарами й послугами зростає роль кон’юнктурних факторів. На сьогоднішній день існують такі типи ринків і групи благ, стосовно яких виділяють лише кон’юнктурні фактори. Наприклад, земля й цінні папери. Вони оцінюються опосередковано – через зіставлення із цінністю взаємозамінних благ.