Рівні якості товару:

Перший рівень — „відповідність стандарту”. Якість оцінюється як відповідна вимогам стандарту.

Другий рівень — „відповідність використанню”. Продукт повинен задовольняти не лише обов’язкові вимоги стандартів, але й експлуатаційні вимоги, щоб користуватися попитом на ринку.

Третій рівень — „відповідність фактичним вимогам ринку”. В ідеальному варіанті це означає виконання вимог покупців про високу якість і низьку ціну товару.

Четвертий рівень — „відповідність латентним (схованим, неочевидним) потребам”. Перевагу в покупців одержують товари, що володіють доповненнями до інших споживчих властивостей, задовольняють потреби, які в споживачів носили неявний, мало усвідомлений характер.

Відповідно до визначення Міжнародної організації зі стандартизації (ISО), що підтримується провідними фахівцями багатьох країн, в тому числі й України, якість — це сукупність властивостей і характеристик продукту, які надають йому здатність задовольняти обумовлені або пропоновані потреби. Будучи продуктом праці, якість товару — категорія, нерозривно зв'язана як з вартістю, так і з споживчою вартістю.

Якість виступає як головний фактор конкурентоспроможності товару, становлячи його „стрижень”. У принципі низькоякісний товар володіє й низькою конкурентоспроможністю, так само як і товар високої якості — це конкурентний або високо конкурентний товар.

І оскільки маркетинг ставить у центр уваги споживача, вся робота підприємства, що послуговується принципами й методами маркетингу, спрямована на підпорядкування виробництва інтересам споживача.

У силу цього проблеми якості й конкурентоспроможності в маркетингу носять не поточний, тактичний, а довгостроковий, стратегічний характер.

Оцінка якості на підприємстві найчастіше проводиться за допомогою експертних оцінок. Експертна оцінка – авторитетна думка експерта з якої-небудь проблематики, що знаходиться в сфері його компетенції.

Типологія методів експертних оцінок:

Умовно всі методи можна поділити на три групи: індивідуальні, колективні та універсальні.

1.      Індивідуальні експертні оцінки:

• а) метод інтерв’ю – бесіда експерта з прогнозистом за схемою „питання-відповідь”, причому відповідь фіксується як елемент системної моделі явища, що досліджується.

• б) метод генерації ідей – виявлення експертної оцінки (думки експерта) за допомогою програмуючого управління процесом мислення, що містить звернення до глибинної пам’яті людини.

2.      Колективні експертні оцінки:

• метод колективної експертної оцінки – виявлення об’єктивно узагальненої оцінки експертної групи шляхом обробки індивідуальних, незалежних оцінок, зроблених експертами, що входять до її складу. Обробка проводить не безпосередньо експертами, а виконавцями проекту.

• метод експертних комісій – спільна робота декількох експертів, які формулюють спільну думку в якості кінцевої оцінки. Кінцева думка формулюється експертами самостійно. При цьому немає регламентуючих правил проведення процедури (на відміну від методу колективної генерації ідей).

• метод колективної генерації ідей („мозковий штурм”) – стимуляція творчої діяльності експертів шляхом спільного обговорення конкретної проблеми, регламентованої особливими правилами, зокрема:

1) Не об’являти хибною та не припиняти обговорення жодної ідеї, що була озвучена по ходу дискусії;

2) Підхоплювати незвичайну ідею будь-якого роду, навіть, якщо її доречність здається спочатку сумнівною.

• метод керованої генерації ідей – використання цілеспрямованого інтелектуального впливу на групу експертів з боку керівника дискусії, який посилює процес колективної генерації ідей.

• метод „Делфі” (DELPHI) - виявлення узгодженої оцінки експертів шляхом їх анонімного та автономного опитування. Експерти не збираються разом, а дають відповіді письмово (по пошті або через Інтернет). Це дозволяє усунути ряд недоліків колективних методів:

1) дає можливість залучити до обговорення велику кількість експертів, що неможливо за умов очної дискусії;

2) залучити експертів, для яких групова дискусія є психологічною проблемою. Основна робота покладається на координаторів проекту, оскільки вони контролюють експертний процес.

3) опитування проводиться в декілька турів. Експертам повідомляються результати попереднього туру (відповіді колег) з проханням прокоментувати їх або уточнити.

3.      Універсальні експертні оцінки (які використовуються як в індивідуальному, так і в груповому форматах):

• метод побудови прогнозного сценарію – встановлення логічної послідовності станів об’єкту прогнозування та прогнозного фону в часі за різних обставин. Мета – розробити прогноз розвитку події;

• синоптичний метод – аналіз експертами певної кількості прогнозів відносно об’єкта прогнозування та прогнозного фону з подальшим їх синтезом.

Висока якість і конкурентоспроможність продукції забезпечуються всією системою маркетингу — від конструювання, апробації й серійного виробництва до збуту й сервісу експлуатованих виробів, включаючи в числі інших, засоби й методи керування та контролю якості, способи транспортування й зберігання, установку (монтаж) і після-продажне обслуговування.