3.2.2. Зміст другого варіанту індивідуальної контрольної роботи

Тема 2. Заняття 15. Виявлення та оцінка хімічної обстановки на об’єкті господарювання.

Приклад 2. З метою розробки планів реагування і захисту населення у надзвичайній ситуації, що виникає при зруйнуванні (аварії) хімічно небезпечного об’єкту необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для таких умов: на хімічно небезпечному об`єкті, який знаходиться на відстані 9 км від населеного пункту, розташована ємність із 100 тоннами хлору. Навколо ємності побудовано обвалування висотою 2,3 метри.

Додаткові дані: на схемі (карті) визначаємо, що населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту складає 18 кв. км, в ньому проживає 12 тис. людей.

Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру на висоті 1 м – 1 м/с, температура повітря +20⁰С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у куті 360⁰.

Порядок прогнозування

Для оперативного планування розрахунки виконуються по максимальному обсягу одиничної ємності. Тоді для прийнятих умов глибина розповсюдження хмари зараженого хлором повітря з граничними токсодозами для 100 т дорівнює 82,2 км [10] ).

З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини – 2,4 [10] ), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становитиме:

Г = 82,2 км /2,4=34,25 км.

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення буде:

Ш_пзхз = 0,3 * (34,25 км)^0,6 =2,5 км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, дорівнює:

2,5 км *4 км =10 км².

Площа населеного пункту – 18 кв. км. Доля площі населеного пункту, яка опиняється у прогнозованій зоні хімічного зараження (ПЗХЗ), складає:

10 км² * 100% / 18 км² = 55,6 %.

Кількість населення, що проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, буде:

12 000 людей * 55,6% / 100 = 6667 осіб.

Втрати населення розподіляються на:

легкі – до 6667 осіб 0,25= 1667 осіб;

середньої тяжкості – до 6667 0,45 = 3000 осіб;

зі смертельними наслідками – до (6667 осіб 0,3= 2000 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год.) [10] становитиме:

9 км / 5 км за год. = 1,8 год.

Для оперативного планування приймається  = 360⁰.

S_змхз = 8,72 * 10^-3 * 34,25² * 360 = 3 682,48 кв. км.

S_пзхз = 0,081 * 34,25² * 4^0,2 = 125,38 кв. км.

Примітки:

якщо об`єкт знаходиться у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді усі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки по ПЗХЗ;

при зруйнуванні в межах адміністративно-територіальної одиниці (АТО) більше одного хімічно небезпечного об’єкта (ХНО), загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано по ізолініях зон забруднення і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості втрат населення в зонах.

Після закінчення розрахунків здійснюється присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об`єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) [10] ).

Приклад 3. На хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), який знаходиться поза населеного пункту, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний, тобто ємність з хлором не обвалована.

Додаткові дані:

на відстані 2 км від осередку ураження знаходиться лісовий масив глибиною 3 км;

на відстані 6 км від осередку ураження знаходиться населений пункт, в перпендикулярному напрямку який має ширину 5 км і глибину 4 км. В населеному пункті проживає 12 000 осіб.

Площа населеного пункту складає 18 кв. км.

Метеорологічні умови: температура повітря + 25⁰С, ступінь вертикальної стійкості повітря - ізотермія, швидкість вітру на висоті 1 м - 1 м/с, напрямок вітру –східний, тобто - 90⁰.

Виявити та оцінити хімічну обстановку для планування заходів ліквідації наслідків аварії.