Приклад прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті

Вихідні дані.

1. Інформація про АЕС:

тип ядерного реактору (ЯЕР) − ВВЕР;

електрична потужність ЯЕР – W = 1 000, МВт;

кількість аварійних ЯЕР – n = 1;

координати ЯЕР – Х_АЕС = 0 км, , У_{АЕС =} 0 км (початок прямокутної системи координат, що суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);

астрономічний час аварії – Т_ав = 12.00 год.;

частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин –  = 50 %.

2. Метеорологічні умови:

швидкість вітру на висоті 10 м – V₁₀ = 5 м/с;

напрям вітру на висоті 10 м – _10, град = 90;

стан хмарного криву небозводу – відсутній, тобто „0” балів.

3. Додаткова інформація:

заданий час, на який визначається поверхнева активність, - Т _З – час початку зараження місцевості радіоактивними речовинами;

координати об’єкту – X = 20 км, Y = 2 км;

час початку опромінювання – t_поч = 17.00 год.;

тривалість опромінювання – T_оп = 4 год.;

захищеність людей – К_осл = 2.

Порядок прогнозування

І. Визначають поверхневу активність в заданій точці на сліді хмари зараженого повітря (А), Кu/м²:

1. по табл. 2. [19] визначити категорію стійкості атмосфери, відповідно до погодних умов і заданому часу доби: категорія стійкості – Д;

2. по табл. 3. [19] визначається середня швидкість вітру у шарі атмосфери розповсюдження радіоактивної хмари: швидкість вітру – 5 м/с;

3. на карті визначається положення аварійного ЯЕР і, відповідно з заданим напрямом вітру, наноситься вісь ( чорним кольором ) сліду, що прогнозується;

4. по карті вимірюються відстань по осі сліду від ЯЕР до заданого об‘єкту (Х) і її зміщення від осі (по координаті Y ): Х = 20 км; У = 2 км;

5. по табл. 5 – 6 [19] для відповідного типу ЯЕР,  = 10% і відстані від нього до об‘єкту (Х) визначається потужність дози випромінювання на осі сліду (Р_X.1) через 1 годину після аварії: Р_х1 = 0,189, та множимо її на величину - * = 50/10 = 5, тобто на 5: отримуємо 0,945 рад/год.;

6. по табл. 7 – 9 [19] визначається коефіцієнт (К_у), що враховує зміни потужності дози в поперечному розрізі сліду (по координаті Y ): К_у = 0,09;

7. розраховується приведене значення заданого часу (час, що пройшов після аварії – t_з):

t_з=T_з – T_ав = 17,00 – 12,00 = 5 год.;

8. по табл. 10 [19] визначається час початку формування сліду після аварії (t): t = 1,0 год.;

9. зрівнюється заданий час і час формування:

якщо t_з  t, то Аs = 0;

якщо приведений заданий час t_з  t по табл. 11 – 12 [19] визначається коефіцієнт (Кt), враховуючий спад потужності дози випромінювання у часі:

t_з  t = 5 год. > 1 год., тоді К_t = 0,63;

10. розраховується коефіцієнт (Кw), враховуючий електричну потужність ЯЕР (W) і частку РР, викинутих з ЯЕР при аварії ():

Kw=10 ^–4* n * W *  = 10^-4 1*1000*50 = 5;

11. по табл. 13 [19] для заданого часу визначається коефіцієнт (К_загр) для отримання даних поверхневої активності на сліді хмари: К_загр = 0,13;

12. визначається поверхнева активність А (щільність забруднення), Кu/м ^2.

A=Р_x1 * Ky * Kt * Kw * K_загр = 0,945*0,09*0,63*5*0,13 = 0,035 Кu\м².

ІІ. Визначають дозу опромінення людей:

1) дозу опромінювання, що отримає населення на відкритій місцевості визначається за допомогою формули (див. п.5, 6):

,

де Р_кt_к та Р_пt_п – потужність дози та час її виміру, що пройшов після викиду РР відповідно кінця та початку опромінювання.

2) здійснюють корегування визначеної дози : у приміщеннях малоповерхових будинків та у підвалах мешканці отримають дозу опромінювання меншу у К_осл разів. Згідно табл. 4.5 [10] К_осл у першому випадку дорівнює 10, у другому – 40.