2. Напрями соціалізації виробничих відносин.

Соціалізація визначається як поліпшення якості і рівня життя населення у всіх сферах суспільного виробництва (підпорядкування виробництва задоволенню потреб населення, подолання меж виробництва шляхом соціалізації продуктивних сил і виробничих відносин).

Використання терміну «соціалізація» змістовно залежить від того, що саме набуває ознак соціального.

• Соціалізація продуктивних сил – це основна ідея соціалізму.

• Соціалізація результатів виробництва, тобто благ (рис 4.) – це основа ідеології соціально орієнтованого ринкового господарства. Історичний розвиток суспільного устрою та становлення соціальної економіки відбувається через зміну основних цілей та суті багатства, відбивалось у зміні предмету дослідження економістів (табл. 4).

Благо
Вільне (природне)	Економічне (обмежене)
	Приватне	Суспільне

Рис 4. Класифікація благ за особливостями привласнення їх людиною.

За окремими концепціями еволюція капіталізму до нового економічного устрою надається у взаємодії тенденцій усуспільнення, відчуження, соціалізація. Усуспільнення – об'єднання, укрупнення, інтеграція елементів економіки в єдине ціле, що веде до створення планової економіки, де ринок розглядається як прискорювач усуспільнення завдяки засобам відчуження.

Таблиця 4. Етапи еволюції предмету дослідження суспільного устрою економістами.

Суспільний устрій	Основні цілі	Суть багатства	Назва предмету
Традиційне суспільство	Виживання	Земля, раби, дорогоцінні метали	Натуральна економія
Капіталізм	Задоволення потреб	Гроші, основні фонди	Політична економія
Посткапіталістичне суспільство (нове індустріальне суспільство)	Розвиток особистості	Людські здібності	Соціальна економія

Відчуження – відособлення працівників від засобів виробництва, відділення продуктів праці, управління виробництвом, що веде до майнової нерівності, експлуатації, відчуження робочої сили. Соціалізація – процес зворотний відчуженню, тобто подолання відчуження, експлуатації, що веде до виникнення звільненої від відчуження праці. Зміст соціалізації:

• заперечення прибутку як головного мотиву виробництва;

• розвиток людини як особистості, її якостей і духовного життя;

• зростання нових явищ і тенденцій, які заперечують капіталізм;

• збільшення частки благ, які споживаються суспільством спільно.

Форми процесів соціалізації економіки:

1. вирівнювання доходів;

2. залучення працівників до управління виробництвом і подолання найманого характеру праці;

3. підвищення соціальної захищеності працівників;

4. розширення соціального партнерства;

5. зміна відносин власності, зростання різноманіття і її форм, скорочення питомої ваги приватної і капіталістичної форм власності;

6. зростання частки державного бюджету в розподілі ВВП.