1997 Р. – починають викладати дисципліну «Соціальна економіка» у вищих навчальних закладах України.

2000 р. – організується постійно діюча конференція ЄС з соціальних проблем.

2000 р. - починає видаватися науковий журнал «Соціальна економіка» (Харків, Україна).

2004 р. – починає видаватися журнал «Демографія та соціальна економіка» (Київ, Україна).

2007 р. – засновується інститут соціальної економіки, що фінансує кабінет міністрів Нідерландів.

2008 р. – організується постійно діюча конференція «Соціальна економіка» у ЄС.

2012 р.- 14 всесвітній конгрес з соціальної економіки у Глазго (Шотландія), що організує асоціація соціальної економіки США за темою «До етичної економії та економіки».

Етапи еволюції СЕ як науки (розвиток гносеології):

1. накопичення ідей і концепцій (до ХХ ст.);

2. формування теоретичних концепцій і їх практична реалізація (початок ХХ – середина ХХ ст.);

3. розвиток на власній основі (з середини ХХ ст.).

Об'єкт дослідження СЕ – це економіка країни на певному етапі свого розвитку:

• на макрорівні – це економіка сучасної цивільної держави (економіка соціальної згоди, загального добробуту, де держава різко зменшує свої соціальні функції та виокремлюється сектор соціальної економіки);

• на мезорівні – це сектор народного господарства, який охоплює діяльність підприємств соціальної сфери, соціальних й соціально-орієнтованих підприємств (соціальна діяльність).

2. Предмет та функції соціальної економіки як науки.

Соціальна економіка (СЕ) як поняття з’являється у науковому світі зі стародавніх часів, але вперше цей термін застосовується у Франції в філософсько-соціологічних дослідженнях () та в післявоєнній Німеччині в дослідженні економічних процесів і трактується як суспільна економіка, хоча така версія сприймається різними школами економічної теорії неоднозначно. Як порівняно молода наука соціальна економіка ще тільки набуває змістовного трак­тування предмету дослідження.

Предмет СЕ за сучасними концепціями:

• економічні відносини в їх системній залежності і обумовленості соціальною життєдіяльністю суспільства (КНЕУ);

• економічні відносини з приводу відтворення людини (Гріценко А.А., Харків);

• закони, закономірності і процеси сучасного суспільства, цивілізованого співіснування (Єременко В.);

• порядок людської співпраці, що розширюється (Ф. А. Хайєк).

Мета курсу – формування цілісного уявлення про процеси економічного життя. Завдання: розширення уявлень про соціальний статус економіки; розуміння органічного взаємозв'язку і взаємозалежності всіх аспектів життєдіяльності людини; виробка навиків оцінки економічних проблем через призму наукової думки, що розвивається, на основі плюралізму методології. Методи дослідження СЕ: міждисциплінарний підхід; комплексні дослідження; підходи, методи і прийоми економічних досліджень. Функції СЕ як науки: пізнавальна; методологічна; світоглядна; практична.

Соціальна економіка в системі наук поступово починає виокремлюватись і займати своє місце. Наведемо окремі ознаки, за якими відрізняється соціальна економіка від політичної економії (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняння дисциплін «соціальна економіка» та «політична економія».

Ознаки	Політична економія	Соціальна економіка
Предмет дослідження	Виробничі відносини з приводу відтворення продукту (рух товарних форм)	Виробничі відносини, відтворення людини (рух соціальних форм)
Мета відносин	Задоволення економічних потреб, отримання вигоди	задоволення соціальних потреб, розвиток людини
Тлумачення капіталу	Накопичена праця найманих робітників	Накопичені людські здібності
Основний об’єкт привласнення	Матеріальні блага (економічна власність)	Людські здібності (соціальна власність)