Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологія праці та зайнятості.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
68.1 Кб
Скачать

Тема: Соціологія праці і зайнятості. Праця як соціальне явище. Категорії соціології праці та зайнятості.

  1. Предмет, об'єкт, функції соціології праці і зайнятості.

  2. Категорії соціології праці та зайнятості.

3. Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем.

1.Предмет, об'єкт, функції соціології праці і зайнятості.

Життєдіяльність конкретної людини, спільності людей – це результат функціонування всієї соціальної системи. Головною сферою людської життєдіяльності є сфера праці.

Соціологічні дослідження відношення людей до праці є важливими для ефективного існування і розвитку суспільства, оптимальної реалізації всіх його можливостей.

Соціологія праці і зайнятості – галузева соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку соціальних утворень (систем, суспільств, інститутів) у сфері праці і пов'язані з ними процеси і явища.

Соціологія праці – це область соціологічної науки, яка вивчає трудову діяльність як соціальний процес, соціальні чинники підвищення ефективності і продуктивності праці.

Умовно слід визначити три основні напрями досліджень у сфері соціології праці:

  1. Відношення людей до трудової діяльності в сучасних умовах, особливо в екстремальних ситуаціях її організації.

  2. Відношення до характеру і змісту праці, його моральної і матеріальної мотивації.

  3. Відношення до системи трудових відносин в колективі як всієї сукупності соціальних цінностей, статусів, зв'язків між працівниками, характеристика соціально-психологічного клімату трудового колективу, методів керівництва і лідерства в ньому.

Праця – основа функціонування і розвитку людського суспільства. Його соціальне єство обумовлено декількома умовами:

  1. праця є процесом взаємодії людини і природи, в якій людина своєю діяльністю регулює обмін речовин між собою і природою.

  2. людина, впливаючи на природу, використовуючи і змінюючи її для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб, не тільки створює матеріальні і духовні потреби, а і змінює власну природу, розвиває потреби і схильності, виробляє соціально-необхідні якості, формує себе як особа.

Праця є фундаментом, на якому базуються соціальні процеси, формуються соціальні відносини.

Об'єктом соціології праці і зайнятості є праця як суспільно значуще явище.

Предметом – структура і механізми соціально-трудових відносин, соціальні процеси у сфері праці.

Соціологія праці і зайнятості виконує ряд функцій:

  1. Теоретико-пізнавальна функція.

Лежить в дослідженні соціальних явищ, процесів в сферах праці, з'ясування ролі праці в житті сучасного суспільства і людини, пошуків шляхів оптимальної реалізації трудового потенціалу сучасного працівника.

  1. Прогностична функція.

Проявляє себе у виробленні стисло і довгострокових прогнозів щодо тенденцій функціонування соціально-трудових відносин, соціальних процесів у сфері праці.

  1. Дослідницька функція.

Суть її – в дослідженні соціальних проблем у сфері праці: відношення працівників до праці, поведінка на ринку праці працедавців і найманих працівників, особливостей трудової мотивації, трудова адаптація молоді.

  1. Управлінська функція.

Стрижнем її є формування соціальної політики у сфері праці, створення системи соціальних гарантій, соціального захисту працюючих.

  1. Соціально-технологічна функція.

Пов'язана з розробкою і упровадженням в життя соціальних технологій, направлених на регулювання процесів адаптації, розвитку професійної кар'єри працівників, формування соціально-психологічного клімату в колективі, рішення конфліктних ситуацій.

  1. Світоглядна функція.

Покликана формувати у суб'єкта продуктивної діяльності соціологічний погляд на сучасну сферу праці.

Єство праці як соціального явища виявляється в його функціях, найголовнішими з яких є:

- виробнича, яка виявляється в створенні матеріально-культурних благ, забезпеченні суспільства предметами і послугами;

- соціально-диференціальна, яка виявляється в істотних відмінностях соціальних рис працівників, обумовлених соціально-економічною неоднорідністю праці.

- статусна, обумовлена неоднаковим значенням в суспільстві різних видів праці.

- формування особи. Праця повинна стати сферою самореалізації, самоутвердження людини.

- ціннісна, єство якої лежить у формуванні у працівників ціннісних установок, мотиваційної сфери, життєвих цілей і планів на майбутнє.