6.2. Етапи розробки інноваційної стратегії і оцінка ефективних можливостей підприємства

Період розробки інноваційної стратегії включає наступні етапи:

• планування (складання плану реалізації мети і стратегії);

• визначення умов і організація (виявлення потреби в ресурсах для реалізації стадій інноваційного менеджменту, постановка завдань перед працівниками, організація роботи);

• виконання (проведення досліджень, здійснення розробок, реалізація планів);

• керівництво (контроль і аналіз, корегування дій, нагромадження досвіду, оцінка ефективності використання інновацій

• проектів, управлінських рішень тощо).

Інноваційний менеджмент базується на прийнятті висококваліфікованих управлінських рішень. Якість прийнятого рішення залежить від використаних наукових підходів, методів моделювання, рівня автоматизації управління, мотивації рішень, що приймаються. Важливу роль у прийнятті рішень відіграють психологічні аспекти особистості інноваційного менеджера – Інтуїція, розсудливість і раціональність. Приймаючи рішення, менеджер інтуїтивно спирається на особисте відчуття того, що воно правильне. В цьому випадку присутнє так зване шосте відчуття, яке приходить до менеджерів високого рівня, котрі мають багатий досвід.

Менеджери середньої ланки більше спираються на отриману інформацію. Але в усіх випадках в основі прийняття управлінських рішень є знання і досвід, здоровий глузд.

Інноваційний менеджер повинен приймати раціональні рішення, обґрунтовані на методах економічного аналізу, технічній основі і оптимізації інноваційного процесу. А також при ньому повинен керуватися результатами оцінки ефективних можливостей підприємства: фінансового стану, наявної технологічної бази і можливості її розширення.

Інноваційна стратегія фірми випливає із загальної стратегії підприємницької діяльності і сприяє виконанню її цілей – містить у собі прийняття рішень щодо спрямованості наукових досліджень та конструкторських розробок, використання здобутих результатів і фінансування з метою досягнення поставних стратегічних економічних цілей на перспективу.

Здійсненню інноваційної стратегії сприяє управління інноваційною діяльністю, в тому числі оперативний менеджмент інновацій, що здійснюється на всіх етапах інноваційної діяльності від управління розробкою ідей до впровадження інноваційного проекту і забезпечення його ефективного функціонування.

6.3. Вибір стратегічних програм і проектів, процес впровадження інноваційних стратегій

На результати господарської діяльності великий вплив має технічний розвиток. У зв’язку з його багатоспрямованістю і великою складністю важливого практичного значення набуває постійно здійснювана система управління інноваційними процесами на підприємстві. Процес економічного управління технічним розвитком (інноваційною діяльністю) дозволяє здійснювати ефективний вибір стратегічних програм і проектів та забезпечує належний рівень і своєчасність впровадження інноваційної стратегії у практичну підприємницьку діяльність.

Процес вибору стратегічних програм і проектів і забезпечення впровадження їх у практику включає такі основні етапи:

• установлення цілей – визначення, ранжування, виокремлення пріоритетів;

• підготовчий – аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;

• варіантний вибір рішень – розробка, вибір критерію та оцінка ефективності можливих варіантів;

• програмування (планування) робіт – узгодження вибраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближчу та віддалену перспективу;

• супроводження реалізації програми – контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного корегування програм.

Цілі та пріоритети інноваційної діяльності визначаються виходячи із загальної стратегії підприємства, вони можуть відображати потреби розв’язання таких проблем:

• кардинального підвищення якості виготовленої продукції забезпечення її конкурентоспроможності на вітчизняному і світовому ринку;

• розробки й широкого впровадження ресурсозберігаючих технологій (передовсім енергозберігаючих);

• скорочення до максимально можливого рівня затрат ручної праці, поліпшення умов і безпеки праці;

• здійснення всебічної екологізації виробництва з метою забезпечення належної охорони навколишнього середовища.

Типовий зміст програми інноваційної діяльності підприємства включає:

• науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи;

• створення, освоєння нових і підвищення якості тих, що виготовляються, видів продукції;

• запровадження прогресивної технології, модернізація та автоматизація виробничих процесів;

• зведені результати здійснення заходів технічного розвитку.

Такий підхід у певній мірі забезпечує здійснення правильного вибору стратегічної програми і процесу впровадження інноваційної стратегії, що в кінцевому рахунку сприяє підвищенню ефективності всієї господарської діяльності.