3.7.Моніторинг інновацій в органах державного управління

Одним із найважливіших завдань держави є підтримка і стимулювання інноваційної діяльності, що неможливе без об’єктивної інформації про кількість підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність, структуру сукупності впроваджуваних новацій, результативність їх упровадження.

Законом України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16.01.2003 р. серед інших заходів передбачено і здійснення моніторингу інноваційної діяльності шляхом систематизованого збору, оброблення та аналізу інформації про перебіг інноваційних процесів, практичні наслідки заходів держави щодо стимулювання і регулювання інноваційної діяльності в країні, результати реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

Згідно із Законом усі міністерства і відомства України щорічно в першому кварталі подають до Кабінету Міністрів України звіти про заходи щодо реалізації стратегічних і середньострокових інноваційних пріоритетів і досягнуті результати.

Узагальнена інформація міністерств і відомств щорічно до 1 квітня подається Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України і містить, крім інших, такі показники:

– обсяг інноваційних капіталовкладень щодо річного рівня амортизаційних відрахувань;

– розмір доходу від інноваційних капіталовкладень за рік відносно обсягу інноваційних капіталовкладень;

– розмір сукупного фінансування науки і техніки відносно річного ВВП;

– обсяг річного продажу новоствореної продукції відносно річного загального обсягу продажу;

– кількість винаходів на 1 млн. населення;

– кількість упроваджених винаходів в рік відносно їх загальної кількості.

Моніторинг реалізації пріоритетних напрямів інноваційного розвитку України враховується насамперед при розробленні:

1. Державних прогнозів і програм економічного і соціального розвитку України, що здійснюється згідно із Законом України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”.

2. Державного та місцевих бюджетів України, що здійснюється згідно з Бюджетним кодексом України.

Моніторинг забезпечує можливість контролю за реалізацією інноваційних програм та проектів, оцінки ефективності управління ними, дає змогу визначити віддачу від вкладених коштів, за необхідності вносити корективи у програми економічного та соціального розвитку країни.

Отже, держава відіграє значну роль у стимулюванні інноваційного розвитку країни. Форми та інструменти державного впливу на інноваційні процеси можуть бути різноманітними: прямими і непрямими, націленими на стимулювання попиту на інновації чи їх пропозицію. Поєднання формує певний тип державної інноваційної політики, в основі якої – чітко визначені пріоритети у підтриманні найбільш конкурентоспроможних галузей економіки, стрімкий розвиток яких дає поштовх для розвитку інших галузей. За розвинутих ринкових відносин регулятивні функції держави стосуються передусім створення умов для здійснення інноваційної діяльності, що підвищує інноваційну активність підприємств, стимулює вкладення коштів у наукомісткі сфери діяльності, підвищуючи тим самим конкурентоспроможність країни загалом.