1.2. Максимальні дощові витрати

При площі водозбору до 100км² максимальні дощові витрати визначають за формулою граничної інтенсивності стоку (м³/с):

Q_{p =} А_1% · φ·Η_1% · δ₁ ·λ_p ·F , (2)

де: Η_1% - добовий шар опадів забезпеченістю 1% ,мм; φ - коефіцієнт паводкового стоку; А_1% - максимальний модуль стока забезпеченістю 1% в частках від добутку φ·Η_1% ; λ_p - перехідний коефіцієнт від забезпеченості 1% до іншої розрахункової.

Добовий шар опадів при Р = 1% - Н_{1 %} = 145 мм [2.д.3].

Коефіцієнт паводкового стоку:

φ = , (3)

де: - середній ухил водозбору, %; = збірний коефіцієнт стоку для водозабору з площею 10 км² і середнім ухилом =50% ; - коефіцієнт, прийнятий для України 1,3; - коефіцієнт рівний 0,11; = 0,1; = 0,9 [2.т.8.ст.11].

.

Отже: δ₁ < 2% (см.1.1.1).

Заданий басейн річки знаходиться в 6-му районі [2.д.4].

Перехідні коефіцієнти λ_p дорівнюють: λ_1% = 1,0; λ_5% = 0,42; λ_10% =0,30 [2.т.9.ст.11].

Гідроморфометрична характеристика русла річки знаходиться за формулою:

Ф_p = , (4)

де: m коефіцієнт, що характеризує шорсткість русла річки; L - довжина річки, км; І_p - середньозважений ухил річки, %.

Коефіцієнт шорсткості русла річки m_p = 11 м/хв; m = [2.т.10].

L = 4,5 км; І_p = 1,3%; F = 10,0 км².

Підставивши відповідні значення в формулу (4), отримаємо:

Ф_p = .

Гідроморфометрична характеристика схилів басейну річки визначається за формулою:

Ф_сx = , (5)

де: L - середня довжина схилів басейну, км; І_сх - середній ухил схилів басейну, %;

m₁ - коефіцієнт, що характеризує шорсткість схилів басейну.

Середня довжина схилів визначається по залежності:

, (6)

де: ρ-густота річкової сітки, км/км²; ρ=0,9 км/км² [2.т.11.ст13].

Середня довжина схилів дорівнює:

.

Коефіцієнт шорсткості схилів m₁=0,30 [2.т.12ст.14].

І_сх=1,9%.

За формулою (5) визначимо гідроморфометричну характеристику схилів басейну річки:

Ф_сх = .

За типом кривих редукцій опадів басейн річки знаходиться в 4-му районі [2.д.5].

Довготривалість схилового добігання τ_сх= 300хв [2.т.13.ст.14].

Максимальний модуль дощового стоку А_1%=0,021 [2.т.14.ст.15].

За формулою (2) визначаємо максимальні дощові витрати:

Q_1% = м³/с;

Q_5% = м³/с;

Q_10% = м³/с.

Таким чином, отримані максимальні дощові витрати дорівнюють:

Q_1% = м³/с; Q_5% = м³/с; Q_10% = м³/с.

1.3. Максимальні обсяги стоку талих вод

Максимальний шар стоку повені підраховується за формулою:

_{л е}, мм (7)

де: h_л – розрахунковий шар стоку повені, визначається по карті ізоліній [2.д.8.];

- коефіцієнт,, що враховує вплив запізненості басейну (див.1.1);

k – коефіцієнт впливу оранки басейну [2.ст.16];

k_е – коефіцієнт обліку експозицій схилів басейну [2.д.9.,т.16.ст.16];

c і b – коефіцієнти переходу від забезпеченості Р=1% до інших [2.т.15.ст.16].

h_л = 127 мм; = 0,983; k = 1,2; k_е = 1,2; c_1% = 0,0; c_5% =12,0; c_10% =15,0; b_1% =0,0; b_5%ь=12,0; b_10%=15,0; мм; мм; мм.

Максимальні обсяги стоку повені визначаються за формулою:

W_p=h_p ·F·1000, м³ (8)

де: h_1%=126,25 мм; h_5%=80,5 мм; h_10%=60,0 мм (див.1.1).

Із формули (8) отримаємо:

W_1%= м³ ;

W_5%= м³ ;

W_10%= м³ .

Максимальний обсяг стоку талої води дорівнює:

W_1%= 1262500 м³ ; W_5%= 805000 м³ ; W_10%= 600000 м³ .