6. Способи підсилення металевих балок.
Рис. 1. Усиление балок путем увеличения сечений
а-к - схемы усиления
Рис. 2. Усиление балок путем изменения их конструктивной схемы
а-л - схемы усиления
Рис. 3. Установка наклонных ребер жесткости
Схема підсилення стрижнів крокв’яних ферм.
Рис. 1. Усиление элементов стропильных ферм
а-м - схемы усиления
9. Визначення довжини підсилювальних елементів при підсиленні балок способом збільшення перерізу.
Довжину підсилюючих елементів при підсиленні балок методом збільшення перерізу визначають із умови, що в перерізі за межами підсиленої ділянки згинальний момент сприймається тільки металом підсилюваної балки.
Відстань від лівої опори до початку підсиленої ділянки балки при рівномірно розподіленому навантаженні визначають за формулою
де l; h0; Іо - прогін, висота і момент інерції перерізу балки; q - рівномірно розподілене розрахункове навантаження.
Якщо замінити знак "-" на "+" перед коренем у формулі, то дістанемо відстань від лівої опори до кінця підсиленої ділянки х2. Для контролю правильності розрахунку перевіряють умову х1 + х2 = l.
Фактичну довжину підсилюючих елементів слід приймати більш за теоретичну довжину на а =300 ...400 мм для включення їх в роботу та виключення можливого перевантаження перерізу. З урахуванням цього довжина підсилюючих елементів визначається за формулою:
10. Схеми та особливості підсилення позацентрово-стиснутих колон.
При усилении внецентренно сжатых колонн с преобладающими моментами одного знака рационально использование несимметричной схемы усиления со смещением центра тяжести усиленного сечения в сторону действия момента.
При выборе способа усиления следует учитывать условия, затрудняющие производство работ:
устройство подмостей для приварки элементов усиления;
разборку стеновых ограждений при усилении колонн крайних рядов.
Рис. 1. Усиление колонн путей увеличения сечений
а - симметричные без смещения центра тяжести; б - несимметричные со смещением центра тяжести
11. Схеми підсилення колон виробничої будівлі та поперечної рами в цілому.
Рис. 1. Усиление колонн и поперечника в целом путем изменения конструктивной схемы
а-д - схемы усиления
Рис. 2. Усиление путем введения в схему дополнительных элементов жесткости и шарниров
а - поперечный разрез; б, в - расчетные схемы соответственно до и после усиления; 1 - элементы жесткости; 2 - увеличение сечений; 3 - шарниры
12. Підсилення крокв’яних ферм способом зміни конструктивної схеми.
При усилении стропильных ферм путем изменения конструктивной схемы рис. 1) обычно требуется и усиление отдельных стержней за счет увеличения их сечений.
Установка шпренгелей по схеме «а» уменьшает расчетные длины элементов верхнего пояса в плоскости фермы, но не влияет на их устойчивость из плоскости. При этом часто требуется провести усиление растянутых стержней.
Усиление по схеме «б» существенно снижает усилия во всех стержнях, за исключением двух средних раскосов, однако применение этой схемы очень ограниченно.
Превращение разрезных стропильных ферм в неразрезные (схема «в») с устройством стыков на опорах требует разборки кровли. Эту схему усиления целесообразно использовать при трех пролетах и более.
При наличии фонаря по среднему ряду колонн его элементы могут быть включены в совместную работу с фермами (схема «г»). Такое решение, как правило, требует усиления стоек и раскосов фонаря. Его эффективность зависит от; относительной ширины фонаря. Схема «д» применяется в случаях, когда затруднены работы внутри здания.
Усиление ферм одно- или двустоечным шпренгелем (схемы «е» и «ж»), а также усиление затяжкой по нижнему поясу (схема «и») рационально при использовании в качестве затяжек высокопрочных элементов (например, стальных канатов).
Рис. 1. Усиление стропильных ферм путем изменения их конструктивной схемы
a-к - схемы усиления