Звіт з практичного заняття № 4 Визначення міжопераційних припусків, допусків і розмірів механічної обробки

4.1 Отвір … D =

4.1.1 Операційні розміри – в табл. 4.1 за [ … ], с. … , табл. …

4.1.2 Мінімальні припуски, мм : 2Zmіn(і) = Dmax(і) – Dmax(і-1).

4.1.3 Максимальні припуски, мм : 2Zmax(і) = Dmіn(і) – Dmіn(і-1).

4.1.4 Перевірка : 2Zmax – 2Zmіn = TDз – TDд.

4.2 Зовнішня циліндрична поверхня ... d =

4.2.1 Мінімальні припуски – в табл. 4.1 за [ … ], с. … , табл. …

4.2.2 Мінімальні розміри, мм : Dmіn(і) = Dmіn(і-1) + 2Zmіn(і-1).

4.2.3 Максимальні розміри, мм : Dmax(і) = Dmіn(і) + TD(і).

4.2.4 Максимальні припуски, мм : 2Zmax(і) = Dmax(і) – Dmax(і-1).

4.2.5 Перевірка : 2Zmax – 2Zmіn = TDз – TDд.

4.3 Торець ... L =

4.3.1 Мінімальні припуски – в табл. 4.1 за [ … ], с. … , табл. …

4.3.2 Мінімальні розміри, мм : Lmіn(і) = Lmіn(і-1) + Zmіn(і-1).

4.3.3 Максимальні розміри, мм : Lmax(і) = Lmіn(і) + TL(і).

4.3.4 Максимальні припуски, мм : Zmax(і) = Lmax(і) – Lmax(і-1).

4.3.5 Перевірка : Zmax – Zmіn = TDз – TDд.

Таблиця 4.1 – Міжопераційні припуски і розміри обробки, мм

№	Переходи обробки	Ква- літет ІТ	Допуск Т, мм	Розміри, мм		Припуски, мм		Опера- ційний розмір
				Mіn	Max	Mіn	Max

Отвір … D = …

Заготовка

1 …

2 …

3 …

4 …

5 …

6 …

Поверхня … d = …

Заготовка

1 …

2 …

3 …

4 …

5 …

Торець … L = …

Заготовка

1 …

2 …

3 …

Рисунок 4.1 – Схеми розташування міжопераційних припусків, розмірів і допусків для : а) отвору; б) зовнішньої поверхні; в) торця.

Практичне заняття N 5

ВИЗНАЧЕННЯ РЕЖИМІВ РІЗАННЯ ДЛЯ ТОКАРНОЇ ОБРОБКИ

Мета і завдання: Вивчити методику визначення режимів різання за нормативами і визначити режими різання для чорнового і чистового переходів токарної обробки зовнішньої поверхні, отвору і торця.

Література :

• обов'язкова : [3], с. 646–651, 610–611, 620; [2], [5];

• додаткова : [17], [12], [13].

Елементи режимів різання

5.1 Глибина різання t, мм – глибина (товщина) зрізуваного шару металу (між ще необробленою і вже обробленою поверхнями). Вона визначає вид обробки (чорнова або чистова) і силу різання.

5.2 Подача S , мм/об. – величина переміщення інструмента вздовж оброблюваної поверхні за один оберт шпинделя. Від неї залежить шорсткість обробленої поверхні і сила різання.

5.3 Стійкість інструмента Т , хв. – час, протягом якого він може працювати (виконувати різання) без перезаточування. Вона обернено пропорційно залежить від швидкості різання.

5.4 Швидкість різання V , м/хв. – відносна швидкість взаємного руху інструмента і деталі, направлена з вершини різальної кромки ( леза ) по дотичній до обробленої поверхні:

V =· D · n / 1000 . ( 5.1 )

Від швидкості різання залежить продуктивність механічної обробки.

5.5 Частота обертання шпинделя n , хв.^-1 – кількість обертів шпинделя верстата за хвилину:

n = 1000 · V / (· D ) . ( 5.2 )

5.6 Потужність різання N , кВт – потужність, необхідна для здійснення процесу різання металу; залежить від глибини різання і подачі, які визначають силу різання, та від швидкості різання.

5.7 Основний час обробки tо , хв. – час, протягом якого здійснюється робочий хід і відбувається різання :

to = L · і / ( S · n ) = L · і / Sх , ( 5.3 )

де і – кількість робочих ходів;

L – довжина робочого ходу, мм : L = l + lвв ;

l – довжина оброблюваної поверхні, мм ;

lвв – довжини врізання і виходу різця на робочій подачі, мм.