Звіт з практичного заняття № 1 Складання плану механічної обробки поверхонь деталі

1.1 Деталь : Матеріал: ( НВ … )

Тип виробництва :

Вид заготовки : ( ІT … ; Rz … мкм )

Таблиця 1.2 – Вибір викінчувального методу обробки поверхні

Поверхня	Розмір, точність	Метод викінчувальної обробки поверхні	Аналіз методу
Зовнішня циліндр. …	d = … мм ІT … Ra … мкм	1) 2) 3)
Отвір …	D = … мм ІT … Ra … мкм	1) 2) 3)
Торець …	L = … мм ІT … Ra … мкм	1) 2) 3)

Таблиця 1.3 – Послідовність методів механічної обробки поверхонь деталі

Поверхня, її розмір	Послідовність ( план ) обробки поверхні	Точність (квалітет)	Шорст-кість
Зовнішня циліндрична … d = … мм	Заготовка : 1 2 3 4
Отвір … D = … мм	Заготовка: 1 2 3 4 5
Торець … L = … мм	Заготовка: 1 2 3

Рисунок 1.1 – Ескіз деталі.

Практичне заняття n 2 визначення припусків на механічну обробку, допусків і розмірів виливка

Мета і завдання: Визначити припуски на механічну обробку, розміри і допуски для всіх поверхонь заготовки, отриманої литтям.

Припуск – це шар матеріалу, який зрізують із заготовки механічною обробкою, щоб видалити неточний дефектний поверхневий шар і отримати потрібну точність та шорсткість поверхні деталі.

Література:

• обов'язкова : [3] с.581–583, табл. 1–3;

• додаткова : [11] с.58–65, 84; табл.4.8–4.13, 4.16; [15].

Послідовність виконання роботи

2.1 Пронумерувати поверхні деталі. Занести в табл. 2.2 звіту позначення і величину кожного розміру, його поле допуску і квалітет, номери поверхонь, які він з'єднує, їх шорсткість.

2.2 Визначити клас точності Кв розмірів та маси виливка і ряд припусків Р – виконати п. 2.1 звіту.

2.2.1 За способом литва та матеріалом виливка вибрати діапазон класу точності (чисельник: Км–Кб ) і ряду припусків (знаменник: Рм–Рб )–[15], додаток 1; [3], с.581, табл.1.

2.2.2 Розрахувати ваговий коефіцієнт : С=С1+С2 (табл.2.1)

Таблиця 2.1 – Вагові коефіцієнти і густина матеріалів

Складність	С1	Тип виробництва	С2	Густина, кг/дм куб.:
Прості	0	Масовий	0	Сталі	7,85
Нескладні	1	Великосерійний	1	Чавуни	7,2
Середньо складні	2	Середньосерійн.	2	Цинкові сплави	6,3
Складні	3	Дрібносерійний	3	Мідні сплави	8,2
Особливо складні	4	Одиничний	4	Титан і сплави	4,5
				Алюміній,сплави	2,75

2.2.3 Розрахувати Кв та Р і заокруглити до цілого:

Кв=Км+С·(Кб-Км)/8 ; Рв=Рм+С·(Рб-Рм)/8 .

2.3 Визначити допуски Т для кожного розміру виливка.

2.3.1 Встановити кількість частин ливарної форми, між поверхнями яких утворено кожний розмір ( частина – це півформа або стержень ). Залежно від цього уточнити клас точності К кожного розміру і занести його в табл. 2.2 звіту:

К = Кв+1 , якщо частин більше 2, стінки, ребра;

К = Кв , якщо 2 частини;

К = Кв-1 , якщо 1 частина;

К = Кв-2 – розмір між обробленою поверхнею і необробленою базою.

2.3.2 Для кожного розміру за класом точності вибрати значення допуску Т–[15], табл.1; [3], с.582, табл.2.

2.3.3 Задати розташування поля допуску ( відхилення розмірів виливка ) і занести в табл. 2.2 звіту :

• несиметрично односторонньо "в тіло" – для необроблюваних поверхонь в одній частині форми, а саме: для охоплюваних (вал) – "в мінус", для охоплюючих (отвір) – "в плюс";

• симетрично "плюс/мінус" – для всіх інших оброблюваних чи необроблюваних поверхонь, стінок, ребер.

2.4 Визначити загальні припуски на механічну обробку та розміри заготовки і занести їх в табл. 2.2 звіту.

2.4.1 Для оброблюваних поверхонь за допуском Т і рядом припусків Р знайти табличні припуски Z на сторону – [15], табл.5; [3], с.583, табл.3.

2.4.2 З двох значень вибрати основний припуск Z згідно рекомендацій [15], табл. 6 або [3], с.583, прим.2 :

— менше значення Z , якщо поверхня деталі вимагає грубішого квалітету точності обробки;

— більше значення Z , якщо – точнішого квалітету.

Якщо поверхня деталі вимагає ще вищого квалітету точності обробки, то прийняти найближче більше значення Z з того ж ряду, але на один рядок нижче по таблиці припусків.

2.4.3 Встановити додаткові припуски, які враховують ливарні ухили, напуски та неточності технології отримання виливка – [15], [3]; і вказати їх причину. Встановити також радіуси заокруглень спряжень між поверхнями –[15], [3].

2.4.4 Встановити загальний припуск на механічну обробку: односторонній Z або двосторонній 2Z, і знайти розміри заготовки:

— для торців ( плоских поверхонь ) Рз = Рд + Z' + Z" ;

— для зовнішніх циліндричних поверхонь Рз = Рд + 2Z ;

— для отворів ( внутрішніх поверхонь ) Рз = Рд – 2Z .

Округлити отримані розміри виливка з точністю до 0.5 мм.

2.5 Знайти масу деталі Gд і заготовки Gз , а також коефіцієнт використання матеріалу : Квм = Gд / Gз .

Для цього заготовку і деталь представити у вигляді кількох простих фігур – циліндрів, дисків, трикутних призм (ребра), скласти розрахункові формули їх об'ємів і знайти загальний об'єм заготовки і деталі. Знайти масу деталі та заготовки за їх об'ємом і густиною матеріалу (табл.2.1), а також коефіцієнт використання матеріалу Квм. Всі розрахунки записати в п. 2.2 звіту.

2.6 Оформити ескіз заготовки (виливка) – рис. 2.1 звіту :

• тонкими лініями нанести контур деталі в масштабі 1:2–1:4 ;

• позначити величини припусків на оброблених поверхнях;

• навести заготовку і нанести її розміри з допусками;

• спряження між поверхнями заокруглити (зробити плавними);

• вказати площину роз'єму форми і ливарні ухили.