- •9. Числові ряди
- •9.1. Збіжність і розбіжність числових рядів
- •9.2. Достатні ознаки збіжності числових рядів з додатними членами
- •9.3. Числові ряди з довільними дійсними членами абсолютна і умовна збіжності
- •9.3.1. Знакозмінний ряд
- •9.3.2. Абсолютно і умовно збіжні ряди
- •9.3.3. Деякі ознаки абсолютної збіжності
- •9.3.4. Деякі властивості рядів з довільними дійсними членами
- •10. Степеві ряди
- •10.1. Степеневий ряд і властивості його суми
- •10.1.1. Степеневий ряд, його радіус, інтервал і область збіжності
- •10.1.2. Властивості суми степеневого ряду
- •10.2. Розвинення функцій в степеневі ряди
- •10.3. Деякі застосування степеневих рядів
- •10.3.1. Наближене інтеґрування диференціальних рівнянь а) Метод ряду Тейлора (Маклорена)
- •Б) Метод невизначених коефіцієнтів для лінійних рівнянь
- •10.3.2. Наближене обчислення інтеґралів
- •10.3.3. Наближені обчислення
- •11. Ряди фур"є
- •11.1. Ряд фур"є1 за ортогональною системою функцій
- •11.2. Ряд фур"є за тригонометричною системою функцій
- •Деякі українсько-російські терміни і словосполучення. Частина 2 Невизначений інтеґрал
- •Визначений інтеґрал
- •Подвійний інтеґрал
- •Диференціальні рівняння
- •9. Числові ряди 377
11.2. Ряд фур"є за тригонометричною системою функцій
Нехай дано тригонометричну систему функцій
. ( 7 )
Всі функції цієї системи – періодичні з спільним періодом .
■Взявши замість x, отримаємо, наприклад, для косинуса
. ■
Теорема 1. Тригонометрична система функцій (7) ортогональна на відрізку і на довільному відрізку довжини .
■Достатньо довести теорему для відрізка . Доведімо, що
для будь-яких n, ( 8 )
для різних m і n, ( 9 )
для будь-яких m і n, ( 10 )
і, крім того,
( 11 )
Але
,
звідки ми отримуємо рівності (8) і (після перетворення добутків тригонометричних функцій в алгебричні суми) – рівності (9) - (10). Перша з формул (11) є очевидною, для отримання інших достатньо застосувати формули зниження степеня. Наприклад,
.■
Встановимо тепер відповідність між довільною функцією і рядом Фур"є для неї за тригонометричною системою (7). Маємо
, ( 12 )
де на підставі формул (5)
і аналогічно
.
Таким чином,
. ( 13 )
Зауваження 1. Сума ряду (12) є періодичною функцією з періодом 2l
(інакше кажучи, є 2l-періодичною). Отже, якщо якась функція розвивається в ряд Фур"є (12), (13) на множині всіх дійсних чисел, вона повинна бути 2l-періодичною.
Означення 3. Функція називається кусково-монотонною на відрізку , якщо відрізок можна розбити на скінченну кількість частин (підінтервалів), на кожній з яких функція є монотонною.
Теорема 2 (теорема розвивності Діріхле1). Якщо 2l-періодична функція обмежена і кусково-монотонна на відрізку , то її ряд Фур"є (12), (13) збігається в будь-якій точці x. Сума ряду дорівнює самій функції
( 14 )
в кожній точці x неперервності функції. Якщо ж є точкою розриву функції, то сума ряду Фур"є в ній дорівнює півсумі лівої і правої границь функції в цій точці,
( 15 )
де .
Отже,
(16)
(якщо коефіцієнти ряду визначаються формулами (13)).
Зауваження 2. Можна довести, что для парної або непарної функції формула (13) для коефіцієнтів Фур"є і сам ряд Фур"є набувають іншого вигляду. Саме,
для парної функції маємо
, ( 17 )
і її ряд Фур"є містить тільки косинуси,
;
для непарної функції маємо
, ( 18 )
і її ряд Фур"є містить тільки синуси,
.
Приклад 1. Функцію задано формулою
на відрізку . Развинути її в ряд Фур"є. Рис. 1 Розглянемо -періодичну функцію 1, яка визначена даною функцією на відрізку (див. рис. 1). Їй відповідає ряд Фур"є (12), (13) (для випадку , тобто ), саме
.
Функція є парною, тому ми знаходимо коефіцієнти Фур"є у вигляді (17),
Функція задовольняє умови теореми розвивності Діріхле: вона обмежена і кусково-монотонна на ( , спадає на підінтервалі і зростає на підінтервалі ). Крім того, вона неперервна на множині всіх дійсних чисел, і тому її ряд Фур"є збігається до неї в будь-якій точці. Зокрема, він збігається до функції на відрізку . Таким чином,
Приклад 2. Функцію задано формулою
на інтервалі . Розвинути її в ряд Фур"є.
Розглянемо -періодичну функцію , яка визначена Рис. 2 даною функцією на інтервалі (див. рис. 2)1. Їй відповідає ряд Фур"є (для випадку , тобто для випадку )
.
Функція непарна, і ми знаходимо для неї коефіцієнти Фур"є за формулою (18),
Функція задовольняє всі умови теореми Діріхле (вона обмежена числами і зростає на інтервалі ) і є неперервною на множині всіх дійсних чисел, за виключенням точок 0, . Тому її ряд Фур"є збігається до функції в усіх точках, крім названих. Зокрема, він збігається до функції на заданому інтервалі , тобто
Сума ряду Фур"є в точках дорівнює 0. Для точки ми міркуємо наступним чином:
аналогічно для іншої точки
Приклад 3. Нехай задано функцію
Розвинути її в ряд Фур"є.
Рис. 3
Розглянемо -періодичну функцію , визначену на інтервалі даною формулою (рис. 3). Відповідний їй ряд Фур"є (12), (13) (для випадку , тобто для випадку )
де
.
Функцію задано різнтми виразами на інтервалах , , і тому ми повінні обчислювати інтеґрали по як суми інтеґралів по інтервалах и .
;
.
Функція задовольняє умови теореми Діріхле (вона обмежена знизу і зверху числами -2 и 1, є сталою на відрізку і зростаючою на відрізку ). Крім того, вона неперервна на множині всіх дійсних чисел, за винятком точок . Ряд Фур"є для функції збігається до неї в будь-якій точці, відмінній від названих. Зокрема, він збігається до даної функції на об"єднанні інтервалів і , тобто
.
Значення суми ряду Фур"є в точці розриву x=0 дорівнює
.
Воно не збігається з значеннямм функції в цій точці.