- •9. Числові ряди
- •9.1. Збіжність і розбіжність числових рядів
- •9.2. Достатні ознаки збіжності числових рядів з додатними членами
- •9.3. Числові ряди з довільними дійсними членами абсолютна і умовна збіжності
- •9.3.1. Знакозмінний ряд
- •9.3.2. Абсолютно і умовно збіжні ряди
- •9.3.3. Деякі ознаки абсолютної збіжності
- •9.3.4. Деякі властивості рядів з довільними дійсними членами
- •10. Степеві ряди
- •10.1. Степеневий ряд і властивості його суми
- •10.1.1. Степеневий ряд, його радіус, інтервал і область збіжності
- •10.1.2. Властивості суми степеневого ряду
- •10.2. Розвинення функцій в степеневі ряди
- •10.3. Деякі застосування степеневих рядів
- •10.3.1. Наближене інтеґрування диференціальних рівнянь а) Метод ряду Тейлора (Маклорена)
- •Б) Метод невизначених коефіцієнтів для лінійних рівнянь
- •10.3.2. Наближене обчислення інтеґралів
- •10.3.3. Наближені обчислення
- •11. Ряди фур"є
- •11.1. Ряд фур"є1 за ортогональною системою функцій
- •11.2. Ряд фур"є за тригонометричною системою функцій
- •Деякі українсько-російські терміни і словосполучення. Частина 2 Невизначений інтеґрал
- •Визначений інтеґрал
- •Подвійний інтеґрал
- •Диференціальні рівняння
- •9. Числові ряди 377
11.2. Ряд фур"є за тригонометричною системою функцій
Нехай дано тригонометричну систему функцій
.
( 7 )
Всі функції
цієї системи
– періодичні
з спільним періодом
.
■Взявши
замість x,
отримаємо, наприклад,
для косинуса
.
■
Теорема 1. Тригонометрична
система функцій (7)
ортогональна на відрізку
і на довільному
відрізку
довжини
.
■Достатньо довести теорему для відрізка . Доведімо, що
для будь-яких n,
( 8 )
для різних m
і n,
( 9 )
для будь-яких m
і n,
( 10 )
і, крім того,
( 11 )
Але
,
звідки ми отримуємо рівності (8) і (після перетворення добутків тригонометричних функцій в алгебричні суми) – рівності (9) - (10). Перша з формул (11) є очевидною, для отримання інших достатньо застосувати формули зниження степеня. Наприклад,
.■
Встановимо тепер відповідність між довільною функцією і рядом Фур"є для неї за тригонометричною системою (7). Маємо
,
( 12 )
де на підставі формул (5)
і аналогічно
.
Таким чином,
.
( 13 )
Зауваження 1. Сума ряду (12) є періодичною функцією з періодом 2l
(інакше кажучи, є 2l-періодичною). Отже, якщо якась функція розвивається в ряд Фур"є (12), (13) на множині всіх дійсних чисел, вона повинна бути 2l-періодичною.
Означення 3. Функція називається кусково-монотонною на відрізку , якщо відрізок можна розбити на скінченну кількість частин (підінтервалів), на кожній з яких функція є монотонною.
Теорема 2 (теорема розвивності Діріхле1). Якщо 2l-періодична функція обмежена і кусково-монотонна на відрізку , то її ряд Фур"є (12), (13) збігається в будь-якій точці x. Сума ряду дорівнює самій функції
( 14 )
в кожній точці x неперервності функції. Якщо ж є точкою розриву функції, то сума ряду Фур"є в ній дорівнює півсумі лівої і правої границь функції в цій точці,
( 15 )
де
.
Отже,
(16)
(якщо коефіцієнти ряду визначаються формулами (13)).
Зауваження 2. Можна довести, что для парної або непарної функції формула (13) для коефіцієнтів Фур"є і сам ряд Фур"є набувають іншого вигляду. Саме,
для парної функції маємо
,
( 17 )
і її ряд Фур"є містить тільки косинуси,
;
для непарної функції маємо
,
( 18 )
і її ряд Фур"є містить тільки синуси,
.
Приклад
1. Функцію задано
формулою
на відрізку
.
Развинути її
в ряд Фур"є.
Рис. 1
Розглянемо
-періодичну
функцію
1,
яка визначена даною
функцією на відрізку
(див. рис. 1). Їй
відповідає ряд Фур"є
(12), (13) (для випадку
,
тобто
),
саме
.
Функція є парною, тому ми знаходимо коефіцієнти Фур"є у вигляді (17),
Функція
задовольняє
умови
теореми
розвивності
Діріхле:
вона обмежена
і кусково-монотонна
на
(
,
спадає
на підінтервалі
і зростає
на підінтервалі
).
Крім того, вона
неперервна на множині
всіх дійсних
чисел, і тому її
ряд Фур"є збігається
до неї в будь-якій точці.
Зокрема, він
збігається до функції
на відрізку
.
Таким чином,
Приклад 2. Функцію задано формулою
на
інтервалі
.
Розвинути її
в ряд Фур"є.
Розглянемо
-періодичну
функцію
,
яка визначена
Рис. 2
даною функцією
на інтервалі
(див. рис. 2)1.
Їй відповідає ряд Фур"є
(для випадку
,
тобто для випадку
)
.
Функція непарна, і ми знаходимо для неї коефіцієнти Фур"є за формулою (18),
Функція
задовольняє всі
умови
теореми
Діріхле
(вона
обмежена
числами
і зростає
на інтервалі
)
і є неперервною на множині
всіх дійсних
чисел, за
виключенням
точок 0,
.
Тому її
ряд Фур"є збігається
до функції в усіх
точках, крім названих.
Зокрема, він
збігається до функції
на заданому інтервалі
,
тобто
Сума ряду Фур"є в точках
дорівнює
0. Для точки
ми міркуємо
наступним чином:
аналогічно
для іншої точки
Приклад 3. Нехай
задано функцію
Розвинути її в ряд Фур"є.
Рис. 3
Розглянемо
-періодичну
функцію
,
визначену на інтервалі
даною формулою (рис. 3). Відповідний
їй ряд Фур"є (12),
(13) (для випадку
,
тобто для випадку
)
де
.
Функцію
задано
різнтми
виразами
на інтервалах
,
,
і тому ми
повінні обчислювати
інтеґрали
по
як суми
інтеґралів
по інтервалах
и
.
;
.
Функція
задовольняє умови
теореми
Діріхле
(вона
обмежена
знизу і
зверху
числами -2 и
1, є сталою
на відрізку
і зростаючою
на відрізку
).
Крім того, вона
неперервна на множині
всіх дійсних
чисел, за винятком точок
.
Ряд Фур"є для функції
збігається до неї
в будь-якій точці,
відмінній від названих. Зокрема,
він збігається
до даної функції
на об"єднанні
інтервалів
і
,
тобто
.
Значення суми ряду Фур"є в точці розриву x=0 дорівнює
.
Воно
не збігається з значеннямм
функції
в цій точці.
