- •9. Числові ряди
- •9.1. Збіжність і розбіжність числових рядів
- •9.2. Достатні ознаки збіжності числових рядів з додатними членами
- •9.3. Числові ряди з довільними дійсними членами абсолютна і умовна збіжності
- •9.3.1. Знакозмінний ряд
- •9.3.2. Абсолютно і умовно збіжні ряди
- •9.3.3. Деякі ознаки абсолютної збіжності
- •9.3.4. Деякі властивості рядів з довільними дійсними членами
- •10. Степеві ряди
- •10.1. Степеневий ряд і властивості його суми
- •10.1.1. Степеневий ряд, його радіус, інтервал і область збіжності
- •10.1.2. Властивості суми степеневого ряду
- •10.2. Розвинення функцій в степеневі ряди
- •10.3. Деякі застосування степеневих рядів
- •10.3.1. Наближене інтеґрування диференціальних рівнянь а) Метод ряду Тейлора (Маклорена)
- •Б) Метод невизначених коефіцієнтів для лінійних рівнянь
- •10.3.2. Наближене обчислення інтеґралів
- •10.3.3. Наближені обчислення
- •11. Ряди фур"є
- •11.1. Ряд фур"є1 за ортогональною системою функцій
- •11.2. Ряд фур"є за тригонометричною системою функцій
- •Деякі українсько-російські терміни і словосполучення. Частина 2 Невизначений інтеґрал
- •Визначений інтеґрал
- •Подвійний інтеґрал
- •Диференціальні рівняння
- •9. Числові ряди 377
10.3. Деякі застосування степеневих рядів
Степеневі ряди успішно застосовуються для інтеґрування диференціальних рівнянь, обчислення інтеґралів, які не виражаються в елементарних функціях, і в наближених обчисленнях.
10.3.1. Наближене інтеґрування диференціальних рівнянь а) Метод ряду Тейлора (Маклорена)
Нехай треба розв"язати задачу Коші для диференціального рівняння першого порядку
( 26 )
Шукатимемо розв"язок задачі у вигляді ряду Тейлора
,
( 27 )
в якому треба
знайти шуканої
функцаї та її похідних в
точці
.
За допомоги початкової умови
і диференціального рівняння ми
зразу отримуємо
Для знаходження наступних значень похідних ми послідовно дифенціюємо дане рівняння та рівняння, отримані після диференціювання,
где
,
а
потім покладаємо цих рівняннях
,
Діючи таким чином, ми можемо знайти довільну кількість членів шуканого ряду Тейлора.
Приклад 22. Розв"язати задачу Коші
Відповідний ряд Тейлора
.
Діючи відповідно викладеній теорії, отримуємо
,
,….
,
,
,
………………………………………………………………………………..
Таким чином, ми вже можемо записати п"ять перших членів ряду, який дає розв"язок задачі,
,
.
Приклад 23. Розв"язати задачу Коші для диференціального рівняння другого порядку
Тут
,
тому ми шукаємо
розв"язок в вигляді ряду Маклорена
.
Початкові умови і диференціальне рівняння дають
.
Післе диференціювання даного рівняння та його наслідків
ми знаходимо значення похідних
і перші чотири ненульових члени ряду Маклорена для шуканої функції
Б) Метод невизначених коефіцієнтів для лінійних рівнянь
Проілюструємо цей метод на двох прикладах.
Приклад 24. Розв"язати ту ж задачу Коші, що й в Прикладі 23,
Шукатимемо розв"язок
задачі у вигляді
степеневого ряду з
невизначеними коефіцієнтами
.
Початкові умови дають
.
Тепер ми підставляємо
ряд в ліву частну
рівняння, а
в його правій
частині замінюємо
рядом (16). Отримуємо
рівність двох
рядів
.
Прирівнюючи
коефіцієнти
при однакових степенях
x, дістаємо
систему рівнянь відносно
коефіцієнтів
.
……………………………………………………………………..
Перші чотири ненульових члени ряду, який дає розв"язок задачі,
збігаються з отриманими в Прикладі 23.
Приклад 25. Знайти загальний розв"язок диференціального рівняння
.
За аналогією з Прикладом 24 шукаємо розв"язок в вигляді степеневого ряду з невизначеними коефіцієнтами та підставляємо цей ряд в рівняння.
.
Тепер ми прирівнюємо до нуля всі коефіцієнти ряду в лівій частині
і
виражаємо
через
,
а
-
через
.
.
Відсутність початкових умов означає, що ми можемо вважати коефіцієнти , довільлними числами. Після декількох простих кроків з використанням рядів (16), (17) ми дістаємо остаточний результат,
.
10.3.2. Наближене обчислення інтеґралів
Обмежимось двома цікавими прикладами.
Приклад 26. В теорії ймовірностей розглядається так звана функція Лапласа
.
( 28 )
Відомо,
що первісна
підінтеґральнї
функціх не виражається
за допомоги елементарних
функцій. Але
ми можемо
представити функцію
Лапласа у вигляді ряду.
Замінивши в розвиненні
(15) змінну x
на
і почленно проінтеґрувавши,
дістанемо
,
.(29)
Приклад 27. За допомоги розвинення (16) ми представляємо рядом так званий інтеґральний синус
,
.
( 30 )
Нагадаємо, що первісна підінтеґральної функції в інтеґральному синусі не виражається в елементарних функціях.
