
- •9. Числові ряди
- •9.1. Збіжність і розбіжність числових рядів
- •9.2. Достатні ознаки збіжності числових рядів з додатними членами
- •9.3. Числові ряди з довільними дійсними членами абсолютна і умовна збіжності
- •9.3.1. Знакозмінний ряд
- •9.3.2. Абсолютно і умовно збіжні ряди
- •9.3.3. Деякі ознаки абсолютної збіжності
- •9.3.4. Деякі властивості рядів з довільними дійсними членами
- •10. Степеві ряди
- •10.1. Степеневий ряд і властивості його суми
- •10.1.1. Степеневий ряд, його радіус, інтервал і область збіжності
- •10.1.2. Властивості суми степеневого ряду
- •10.2. Розвинення функцій в степеневі ряди
- •10.3. Деякі застосування степеневих рядів
- •10.3.1. Наближене інтеґрування диференціальних рівнянь а) Метод ряду Тейлора (Маклорена)
- •Б) Метод невизначених коефіцієнтів для лінійних рівнянь
- •10.3.2. Наближене обчислення інтеґралів
- •10.3.3. Наближені обчислення
- •11. Ряди фур"є
- •11.1. Ряд фур"є1 за ортогональною системою функцій
- •11.2. Ряд фур"є за тригонометричною системою функцій
- •Деякі українсько-російські терміни і словосполучення. Частина 2 Невизначений інтеґрал
- •Визначений інтеґрал
- •Подвійний інтеґрал
- •Диференціальні рівняння
- •9. Числові ряди 377
9.3. Числові ряди з довільними дійсними членами абсолютна і умовна збіжності
В п. 9.2 ми розглядали числові ряди з додатними членами. Перейдемо тепер до рядів, члени яких – довільні дісні числа, як додатні, так і від"ємні. На підставі теореми 2 ми можемо вважати, що множини і тих, і інших нескінченні. Дійсно, якби ряд містив, наприклад, скінченну кількість від"ємних членів, ми могли б просто викинути їх, оскільки цу не змінило б факту збіжності або розбіжності ряду.
Як перший приклад рядів з довільними дійсними членами ми розглянемо так звані знакозмінні (інші назви - альтернуючі, знакопереміжні, знакопочережні) ряди.
9.3.1. Знакозмінний ряд
Означення 7. Знакозмінним рядом називається ряд такої форми:
,
( 30 )
де всі числа
один і той же знак
.
Іншими словами, знакозмінний
ряд – це ряд, знаки членів
якого по черзі
змінюються.
Теорема 11 (ознака Лейбніца1). Нехай в знакозмінному ряді (30):
a) виконується необхідна умова збіжності, яка тут має форму
; ( 31 )
b) члени ряду не зростають за абсолютною величиною;
в такому випадку ряд збігається, а для його суми S виконується нерівність
.
( 32 )
■Нехай, для визначеності, всі числа додатні.
1. Спочатку ми розглянемо
часткові суми ряду (30) з
парною кількістю членів.
Запишемо 2m-у
часткову суму
в
двох формах, а
саме:
a)
б)
.
Перша
форма свідчить, що
часткова сума
невід"ємна і зростає з
зростанням m, а
друга форма – що
вона обмежена зверху числом
(
)
. Отже, існує
скінченна границя S
суми
при
,
.
2. Для завершення доведення ми повинні показати, що часткові суми ряду (30) з непарною кількістю членів прямують до тієї ж самої границі S. Але на підставі умови (31)
.
Таким чином, ми довели, що
для будь-якого n, як парного, так і непарного, а тому ряд (30) збігається.
У випадку додатності всіх
ми отримуємо нерівність
.
В загальному випадку ми дістаємо потрібну
нерівність (32).■
Приклад 26. Знакозмінний ряд
задовольняє обидві умови ознаки Лейбница:
a)
; b)
.
Отже, ряд збігається, і для його суми S виконується нерівність
.
Зауважимо, що в нашому прикладі
для всіх
,
а тому останню нерівність можна замінити
простішою, саме
.
Приклад 27. Знайти наближене значення суми S ряду
.
Ряд є знакозмінним, він задовольняє обидва умови ознаки Лейбніца і тому збігається. На підставі формул (12), (13) ми маємо
з абсолютной похибкою
.
1. Нехай спочатку
.
Тоді
є сумою знакозмінного ряду, і за нерівністю (32)
.
Далі
;
,
і
,
де всі цифри точні, або
з точністю до 0.01.
2. Нехай тепер
.
В цьому випадку
,
,
,
,
зо всіма точними цифрами або ж
с точністю до 0.001.
3. Нехай, нарешті,
.
Таким же чином ми
знаходимо
;
,
,
,
,
і всі цифри точні.
Приклад 28. Знакозмінний ряд
сводиться до гармонічного з і тому розбігається. Дійсно,
,
і
.
Для даного ряду необхідна умова збіжності (32) виконується, але друга умова ознаки Лейбніца порушується. Дійсно, для будь-якого n
(перевірте!).