Тема 19. Малорозчинні електроліти
Ціль роботи – ознайомлення з загальними властивостями малорозчинних електролітів та методикою розрахунку розчинності таких хімічних сполук.
Вивчіть теоретичний матеріал за підручниками [4; с.245 – 250] і [2; с.150 – 156] та конспектом лекцій. Вирішіть письмово наступні завдання.
1. При деякій температурі Т у 10 л води максимально розчинилось 250 мг солі CaF2 . Визначіть величину добутку розчинності CaF2 при цій температурі.
2. Яка маса Са(ОН)2 міститься в 2 л його насиченого розчину?
3. При 50°С в 200 г води розчинилося максимально 9,0 мг CaSO3. Визначіть величину добутку розчинності цієї солі при такій же температурі з урахуванням активністі її іонів.
4. За довідковою величиною добутку розчинносі Cu(OH)2 розрахуйте концентрацію іонів ОН– в його насиченому розчині та величину рН цього розчину.
5. рН насиченого розчину малорозчинного гідроксиду тривалентного металу дорівнює 8,15. Визначіть величину добутку розчиності цього гідроксиду.
6. Визначіть чи випаде осад солі СаSО4 при змішуванні 2 л 0,1М розчину Са(ОН)2 та 3 л 0,2М розчину Na2SO4.
7. Оцініть, в скільки разів молярна розчинність ВаSO4 у воді вища за розчинність цієї ж солі в 0,1М розчині солі Na2SO4.
8. Оцініть, в скільки разів молярна розчинність ВаSO4 у 0,1М розчині NaСl вище її розчиності у воді.
9. Концентрації солей Sr(NO3)2 та BaCl2 в одному і тому ж розчині складають 0,2 і 0,7 моль/л відповідно. Визначіть, осад якої солі утворюється при поступовому додаванні солі Na2СO3 до цього розчину.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 19.1
ВЛАСТИВОСТІ РОЗЧИНІВ МАЛОРОЗЧИННИХ ЕЛЕКТРОЛИТІВ
Дослід 1
Умови утворювання осадів
Ціль роботи – дослідити умови утворення осадів в розчинах малороз-чинних електролитів.
Посуд, прилади та реактиви: витяжна шафа, пробірки склянні, 0,25М розчин FeSO4, розчини H2S і (NH4)2S.
Хід роботи
В дві пробірки внесіть по 2 – 3 краплі розчину FeSO4. Розташуйте їх в витяжній шафі та при увімкнутій тязі в першу пробірку додайте 3 – 5 крапель розчину H2S, а в другу – (NH4)2S. Спостерігайте утворення осадів в розчинах.
Обробка результатів
Дайте відповідіть на наступні запитання:
1. В якій пробірці утворився осад? Напишіть рівняння хімічної реакції в молекулярній та іонній формі.
2. За якої умови (а, б) утворюється осад FeS:
а)
<
б)
>
?
3.
Знаючи величини
[1]та
,
розрахуйте значення
,
необхідне для осадження FeS.
Дослід 2
Умова розчинення осадів
Ціль роботи – дослідити умови розчинення осадів в розчинах малороз-чинних електролітів.
Посуд, прилади та реактиви: витяжна шафа, пробірки склянні, 0,25М розчин FeSO4 та CuSO4, розчин(NH4)2S, 2н розчин HCl.
Хід роботи
В одну з пробірок внесіть 2 краплі розчину FeSO4, а в другу – стільки ж розчину CuSO4. Розташуйте їх в витяжній шафі та при увімкнутій тязі додайте в кожну пробірку по 2 краплі розчину (NH4)2S. Відмітьте появу осадів.
До кожного з розчинів з осадом додайте по 5 – 7 крапель 2н розчину HCl.
Обробка результатів
1. Напишіть іонні рівняння отримання FeS та CuS.
2. Напишіть рівняння реакцій розчинення осаду у молекулярній та іонній формах. В якій з пробірок осад не розчинився?
За якої умови утворюється осад малорозчинного сульфіду:
а)
<
; б)
>
?
4. Використовуючи співвідношення а) або б) та довідкові величини , поясніть чому осад одного з сульфідів розчинився в HCl, а осад другого – ні.
Дослід 3
Реакції розчинення осадів
Ціль роботи – дослідити реакції розчинення осадів малорозчинних електролітів.
Посуд, прилади та реактиви: пробірки скляні; 0,25М розчин MgSO4; 0,5М розчин NaOH; 2н розчин HCl; 2н розчин NH4Cl; скляна палочка.
Хід роботи
Отримайте Mg(OH)2 змішуванням розчинів MgSO4 та NaOH і розлийте суміш у дві пробірки в рівних кількостях.
Додавайте до рідини у першій пробірці розчин HCl по краплі, перемішуючи рідину скляною палочкою після кожної краплі. Підрахуйте загальне число крапель розчина HCl, при якому відбулося повне розчинення осаду Mg(OH)2.
Повторіть теж саме з осадом в другій пробірці, додаваючи в рідину по краплям розчин NH4Cl.
Обробка результатів
Запишіть іонне рівняння реакції отримання Mg(OH)2.
2. Запишіть молекулярне та іонне рівняння реакцій розчинення осаду Mg(OH)2 в розчині HCl та розчині NH4Cl.
3. Чому в одному випадку розчинення осаду відбулося раніше?