![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Основні поняття
- •2. Етапи створення програми
- •3.Алфавіт і ключові слова
- •Самостійна робота. Директиви препроцесора
- •1. Директива #include
- •2 Директива #define
- •3 Директива #undef
- •4 Директиви #if, #elif, #else, #endif
- •5 Директиви #ifdef і #ifndef
- •6 Директива #line
- •Самостійна робота Функції файлу math.H
- •1. Базові типи даних
- •1. Char - символ
- •3. Float - число з плаваючою комою одинарної точності
- •4. Double - число з плаваючою комою подвійної точності
- •2. Структура програми
- •Лекція 3. Вирази. Арифметичні операції. Математичні функції
- •2. Пріоритети операцій.
- •3. Вирази.
- •4.Арифметичні операції.
- •5.Операції присвоєння.
- •6. Операції порівняння (операції відношень).
- •7. Логічні операції.
- •8. Умовна операція.
- •Вираз1 ? вираз2: вираз3
- •Самостійна робота. Правила узгодження типів
- •Самостійна робота. Команда присвоєння суміщена з арифметичною операцією
- •Лекція 4. Потоки та функції введення-виведення даних.
- •1. Потоки введення-виведення даних
- •1.1 Команда введення даних.
- •1.2 Команда виведення даних.
- •2.Функції введення-виведення даних
- •Самостійна робота. Перенаправлення потоків введення-виведення у ms dos
- •Теоретичні відомості
- •Базові типи даних
- •Потоки введення – виведення даних
- •Математичні функції
- •Порядок виконання роботи:
- •Лекція 5. Алгоритмічний вибір альтернатив
- •2. Команда розгалуження if.
- •If (логічний вираз) команда1; else команда2;
- •If (логічний вираз) команда1;
- •5. Команда безумовного переходу goto.
- •Мітка : команда;
- •Самостійна робота. Побітові операції та операції зсуву
- •Теоретичні відомості
- •Вираз1, вираз2 або команда1, команда2
- •If (логічний вираз) команда1; else команда2;
- •If (логічний вираз) команда1;
- •Теоретичні відомості
- •Лекція 6. Алгоритмічна конструкція повторень
- •1.Команда циклу з лічильником for.
- •2. Команда циклу з передумовою (while)
- •3.Команда циклу з післяумовою do-while
- •Самостійна робота Оператори переривання роботи циклу
- •Лабораторна робота №4. Циклічні оператори (while, do…while).
- •Теоретичні відомості
- •Цикл з передумовою while
- •While ( вираз )оператор;
- •Завдання 2.
- •Лабораторна робота №5. Циклічні оператори (for).
- •Теоретичні відомості
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура самостійної роботи
- •Структура самостійної роботи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура самостійної роботи
- •Питання і задачі для самостійної роботи
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •1) Знайти кількість і добуток усіх парних цілих чисел з проміжку від 4 до 11______
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
1. Базові типи даних
Будь-яка програма передбачає виконання певних операцій з даними. Від їх типу залежить, яким чином будуть проводитися ці операції, зрештою, буде визначено, як реалізовуватиметься алгоритм.
Що таке тип даних? Сформулювати це поняття можна так : множина значень плюс перелік дій або операцій, які можна виконати над кожною змінною даного типу. Вважається, що змінна або вираз належить до конкретного типу, якщо його значення лежить в області допустимих значень цього типу.
Арифметичні типи даних об'єднують цілі та дійсні, цілі у свою чергу - декілька різновидів цілих та символьних типів даних. Скалярні типи включають в себе арифметичні типи, покажчики та перелічувані типи. Агрегатні або структуровані типи містять в собі масиви, структури та файли. Нарешті функції представляють дещо особливий клас, який слід розглядати окремо.
Базові типи даних Сі можна перерахувати у наступній послідовності:
1. Char - символ
Тип може використовуватися для зберігання літери, цифри або іншого символу з множини символів ASCII. Значенням об'єкта типу char є код символу. Тип char інтерпретується як однобайтове ціле з областю значень від -128 до 127.
char m1=’A’;
2. int - ціле
Цілі числа у діапазоні від -32768 до 32767. В операційних середовищах Windows та Windows NT використовуються 32-розрядні цілі, що дозволяє розширити діапазон їх значень від -2147483648 до 2147483647. Як різновиди цілих чисел, у деяких версіях компіляторів існують short - коротке ціле (слово) та long (4 байти) - довге ціле. Хоча синтаксис мови не залежить від ОС, розмірність цих типів може коливатися від конкретної реалізації. Гарантовано лише, що співвідношення розмірності є наступним: short <= int <=long.
3. Float - число з плаваючою комою одинарної точності
Тип призначений для зберігання дійсних чисел. Може представляти числа як у фіксованому форматі (наприклад число пі - 3.14159), так і в експоненціальній формі - 3.4Е+8.
4. Double - число з плаваючою комою подвійної точності
Має значно більший діапазон значень, порівняно з типом float: ±(1.7 10- 308 ... 1.7 10308).
5. bool – логічний тип. Характеризується двома значеннями даних: false і true. Зауважимо, що не всі компілятори даний тип даних.
6. void – невизначений тип. Службове слово void дописують до назв функцій, які не повертають значення у точку виклику або до функцій без параметрів.
У мові Сі, на відміну від Паскаля, використовується префіксний запис оголошення. При цьому на початку вказується тип змінної, а потім її ім'я. Змінні повинні бути описаними до того моменту, як вони будуть використовуватися у програмі. Ніяких додаткових ключових слів при цьому не пишуть. Наприклад:
int name;
float var, var1;
double temp;
char ch;
long height;
Змінні можна ініціалізувати (присвоювати їм початкові значення) безпосередньо у місці їх опису:
int height = 33 ;
float income = 2834.12 ;
char val = 12 ;
Крім того, цілі типи char, short, int, long можуть використовуватися з модифікаторами signed (із знаком) та unsigned (без знаку). Цілі без знаку (unsigned) не можуть набувати від'ємних значень, на відміну від знакових цілих (signed). За рахунок цього дещо розширюється діапазон можливих додатних значень типу (таблиця 1.1.).
|
Таблиця 1.1. Діапазони значень простих типів даних |
||
Тип |
Діапазон значень |
Розмір (байт) |
|
char |
-128 … 127 |
1 |
|
short |
|
2 |
|
int |
-32768 ... 32767 |
2 або 4 |
|
long |
-2,147,483,648 ... 2,147,483,647 |
4 |
|
unsigned char |
0 ... 255 |
1 |
|
unsigned short |
0 … 65535 |
2 |
|
unsigned |
|
2 або 4 |
|
unsigned long |
0 ... 4,294,967,295 |
4 |
|
float |
±(3.4 10-38 ... 3.4 1038) |
4 |
|
double |
±(1.7 10-308 ... 1.7 10308) |
8 |
|
long double |
±(3.4 10-4932 ... 3.4 104932) |
10 |