
- •1. Основні поняття
- •2. Етапи створення програми
- •3.Алфавіт і ключові слова
- •Самостійна робота. Директиви препроцесора
- •1. Директива #include
- •2 Директива #define
- •3 Директива #undef
- •4 Директиви #if, #elif, #else, #endif
- •5 Директиви #ifdef і #ifndef
- •6 Директива #line
- •Самостійна робота Функції файлу math.H
- •1. Базові типи даних
- •1. Char - символ
- •3. Float - число з плаваючою комою одинарної точності
- •4. Double - число з плаваючою комою подвійної точності
- •2. Структура програми
- •Лекція 3. Вирази. Арифметичні операції. Математичні функції
- •2. Пріоритети операцій.
- •3. Вирази.
- •4.Арифметичні операції.
- •5.Операції присвоєння.
- •6. Операції порівняння (операції відношень).
- •7. Логічні операції.
- •8. Умовна операція.
- •Вираз1 ? вираз2: вираз3
- •Самостійна робота. Правила узгодження типів
- •Самостійна робота. Команда присвоєння суміщена з арифметичною операцією
- •Лекція 4. Потоки та функції введення-виведення даних.
- •1. Потоки введення-виведення даних
- •1.1 Команда введення даних.
- •1.2 Команда виведення даних.
- •2.Функції введення-виведення даних
- •Самостійна робота. Перенаправлення потоків введення-виведення у ms dos
- •Теоретичні відомості
- •Базові типи даних
- •Потоки введення – виведення даних
- •Математичні функції
- •Порядок виконання роботи:
- •Лекція 5. Алгоритмічний вибір альтернатив
- •2. Команда розгалуження if.
- •If (логічний вираз) команда1; else команда2;
- •If (логічний вираз) команда1;
- •5. Команда безумовного переходу goto.
- •Мітка : команда;
- •Самостійна робота. Побітові операції та операції зсуву
- •Теоретичні відомості
- •Вираз1, вираз2 або команда1, команда2
- •If (логічний вираз) команда1; else команда2;
- •If (логічний вираз) команда1;
- •Теоретичні відомості
- •Лекція 6. Алгоритмічна конструкція повторень
- •1.Команда циклу з лічильником for.
- •2. Команда циклу з передумовою (while)
- •3.Команда циклу з післяумовою do-while
- •Самостійна робота Оператори переривання роботи циклу
- •Лабораторна робота №4. Циклічні оператори (while, do…while).
- •Теоретичні відомості
- •Цикл з передумовою while
- •While ( вираз )оператор;
- •Завдання 2.
- •Лабораторна робота №5. Циклічні оператори (for).
- •Теоретичні відомості
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура самостійної роботи
- •Структура самостійної роботи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура самостійної роботи
- •Питання і задачі для самостійної роботи
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Структура заняття:
- •1) Знайти кількість і добуток усіх парних цілих чисел з проміжку від 4 до 11______
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
- •Державний вищий навчальний заклад «Чернівецький політехнічний коледж» «Основи програмування та алгоритмічні мови»
- •Забезпечення заняття:
- •Зміст і хід заняття:
Лекція 1. Основні поняття мови програмування С++. Середовище програмування С++
1. Основні поняття
Мова Сі була розроблена у 1972р. працівником американської фірми Bell Labs Денісом Рітчі під час роботи над операційною системою UNIX. Мова розроблялася, як зручний інструмент для системного програмування з орієнтацією на розробку структурованих програм.
Якщо при створенні таких мов програмування, як ПАСКАЛЬ, БЕЙСІК , головною метою була побудова основ навчання принципам програмування, то мова СІ була створена як засіб програмування, що полегшує працю програміста.
Мову Сі можна охарактеризувати, як машинно-незалежний АСЕМБЛЕР. АСЕМБЛЕР – це програмування на рівні команд комп’ютера і елементів його архітектури: пам’яті, регістрів переривання і т.д.
Машинно-незалежний – це значить не залежний від конкретних особливостей комп’ютерної архітектури.
Головна особливість мови - свобода програмування (поєднання операцій, структур даних) і відсутність обмежень, а також відсутність контролю зі сторони транслятора. Така свобода вимагає від програміста високої дисциплінованості і акуратності, інакше ця свобода являється джерелом значного числа помилок.
В наш час мова Сі являється однією з найбільш важливих мов програмування.
Сі – сучасна мова. Її структура стимулює програміста використовувати в своїй роботі проектування зверху-вниз, структурне програмування, покрокову розробку модулів. Результатом такого підходу являється надійна і легка для читання програма.
Сі – ефективна мова. Програми , написані цією мовою, відрізняються компактністю і швидкістю виконання.
Сі – мобільна мова. Це означає, що програма, написана для однієї обчислювальної системи, може бути перенесена з невеликими змінами (або взагалі без них) на іншу (наприклад, з ЕОМ ІВМ на машину Аpple).
Сі – потужна мова. Наприклад, більша частина операційної системи UNIX написана на мові Сі. Мова йде про компілятори та інтерпретатори інших мов, таких, як Паскаль, Фортран, Бейсік, АПЛ, ЛОГО та інші.
Сі – зручна мова, яка дозволяє підтримувати хороший стиль програмування. Саме тому багато фірм, що розробляють програмне забезпечення, використовують мову Сі, як зручну мову для реалізації своїх проектів: програм обробки текстів, складання таблиць, компіляторів і т.д.
Мова Сі має достатньо довгу історію розвитку.
Взагалі розрізняють три основних рівня мови:
створена авторами при її розробці. Стандарт цієї мови переважно називається стандартом K&R або classic C. До 1989 року стандарту на мову Сі не існувало, і в якості формального опису при розробці компіляторів мови Сі використовували перше видання книги “Мова програмування Сі” Брайана Кернігана і Денніса Рітчі, що вийшла в США у 1978р. Роль неформального стандарту мови Сі збереглась за цією книгою до цих пір.
сучасна стандартизована мова Сі, що принципіально не відрізняється від попередньої. Цей “класичний” варіант мови затверджено Американським Національним Інститутом Стандартів (ANSI) і прийнято в 1989 році. Ми при вивченні мови Сі будемо притримуватись стандарту ANSI C. В 1994 році почалась робота по перегляду стандарту мови Сі. Комітет, який займався переглядом стандарту, відомий під назвою комітет С9Х. Головна мета, яку поставив перед собою комітет- забезпечити роботу з міжнародними наборами символів, тобто підтримка багатонаціонального програмування. Друга мета – виправити очевидні недоліки. Наприклад, відреагувати на більшу продуктивність нових процесорів, адже широко доступні комп’ютери пройшли шлях від 8-ми бітових процесорів до 64-бітових процесорів. Комітет, працюючи над новим стандартом, підкреслює, що “мова С залишається серйозною мовою програмування, яка вимагає від програміста великої майстерності”.
Сі++, що підтримує технологію об’єктно-орієнтованого програмування (об’єкти і класи) і принципіально відрізняється від попередньої. Сі++ розробив Б’єрн Страуструп (США) на основі мови Сі. В 1998р. було прийнято міжнародний стандарт по Сі++ завдяки зусиллям ANSI.
На сучасному етапі розповсюджено десятки версій мови Сі. Так фірма Borland International розробила систему Turbo Ci , що працює в операційній системі MS DOS. В цій системі застосовується система швидкої компіляції, що проводиться в основному в оперативній пам’яті. В системі Turbo Ci внесені деякі зміни у мову Сі, нова версія якої отримала назву Turbo Ci.
Для написання програм мовою Сі++ фірма Borland International розробила програмне забезпечення Turbo Ci++. Ця ж компанія випустила продукт Borland C++.
Фірма Microsoft (конкурент) теж працює над розвитком мови Сі. Наприклад, Visual C++ - програмний продукт, розроблений компанією Microsoft.
З самого початку багато чого вам буде не зрозуміло, тому будемо працювати з так званим „чорним ящиком”.