
- •Лабораторна робота № 8 побудова карт гідроізогіпс, визначення витрат грунтового потоку Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •4 Скласти по трьох довільних свердловинах геологічний розріз.
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Вихідні дані до лабораторної роботи №8
- •Лабораторна робота № 9
- •Під гранулометричним або механічним складом ґрунту розуміють відносний вміст в ньому (по вазі) частинок різної величини.
- •Обладнання і прилади
- •Порядок проведення роботи
- •1. Підготовка ґрунту до аналізу
- •2. Розподіл ґрунту на фракції
- •4.Графічне зображення гранулометричного складу ґрунтів
- •Оформлення звіту
- •Визначення основних фізичних характеристик грунтів
- •Об’ємна маса скелета грунту( ск) – величина об’ємної маси ґрунту при видаленні з нього води (абсолютно сухого).
- •Обладнання, прилади
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
- •Визначення назви ґрунту візуальним методом в польових умовах Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
- •Визначення показників розмокання грунтів
- •Основні теоретичні положення
- •Обладнання, прилади
- •Опис приладу
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
Оформлення звіту
Складають таблицю.
Таблиця 10.2 – Результатів лабораторного визначення фізичних характеристик зв’язних ґрунтів
Показник |
Зразок 1 |
Зразок 2 |
g0 вага бюкси, г |
|
|
g1 вага бюкси з ґрунтом, до висушування, г |
|
|
g2 вага бюкси з ґрунтом після висушування, г |
|
|
V об’єм зразка ґрунту, см3 |
50 |
50 |
W природна вагова вологість, % |
|
|
об об’ємна маса ґрунту, г/см3 |
|
|
ск об’ємна маса сухого ґрунту (скелету), г/см3 |
|
|
r густина ґрунту по таблиці, г/см3 |
|
|
n коефіцієнт пористості % |
|
|
e коефіцієнт приведеної пористості |
|
|
G ступінь вологості |
|
|
Контрольні запитання
1 Що таке зв’язні ґрунти?
2 Від чого залежать механічні властивості зв’язних грунтів?
3 Які основні фізичні характеристики необхідно знати, щоб оцінити будівельні властивості зв’язних ґрунтів?
4 Що таке об’ємна маса ґрунту?
5 Що таке коефіцієнт пористості та коефіцієнт приведеної пористості ґрунту?
6 Що таке вологість ґрунту і як її визначити?
7 Що таке об’ємна вологість ґрунту; повна вологоємність ґрунту?
8 Що таке ступінь вологості ґрунту?
Література
1 Дубей н.В. Гідрогеологія та інженерна геологія: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: іфнтунг, 2010. – 262 с.
2 Литвинов И.М. Исследование грунта в полевых условиях., 1951.– С. 90-100.
3 Пешковский Л.М., Перескокова Т.М. Инженерная геология: Учебное пособие для студентов вузов.- М.: Высшая школа, 1982.- 341с.
Лабораторна робота № 11
Визначення назви ґрунту візуальним методом в польових умовах Мета і завдання роботи
Візуальним методом визначити назву ґрунту на конкретному зразку.
Основні теоретичні положення
Візуальний метод застосовується у тих випадках, коли необхідно в польових умовах визначити назву ґрунту наощуп без використання будь-якого лабораторного обладнання. Цей метод не дає жодних цифрових даних про процентний вміст тієї чи іншої фракції, проте правильне визначення назви ґрунту (глина, пісок, супісок, суглинок та ін.) є необхідним для попереднього судження про властивості ґрунтів.
Порядок проведення роботи
Назви ґрунтів визначають, розглядаючи ґрунт в сухому і вологому стані за допомогою таблиці 11.1, де вказано ряд характерних ознак ґрунтів.
Для визначення типу ґрунту візуальним методом виконують наступний комплекс досліджень: розтирання на долоні, скатування в шнур і розглядання в лупу.
1. Розтирання на долоні. Досліджуваний ґрунт із непорушеною структурою беруть на суху долоню руки і розтирають вказівним пальцем другої руки. Результати розтирання співставляють із даними таблиці 11.1.
2. Скатування в шнур. Якщо ґрунт сухий, то його зволожують до робочого стану, тобто до такого, при якому він стає зв’язним, здатним формуватися, але до рук не прилипає. Якщо такого стану не вдається досягнути, то констатують, що ґрунт не формується, тобто не скатується. З ґрунту, доведеного до робочого стану, скатують кульку діаметром 1-2 см. Цю кульку розкатують в шнур долонею на гладкому чистому папері (або пальцями на долоні). Розкочування проводять так, щоб отримати якомога більшу довжину шнура до тих пір, поки він не почне розпадатися. Після цього результати розкочування співставляють із даними таблиці 11.1.
3. Розглядання в лупу. Попередньо розтертий сухою рукою до зникнення грудок (наскільки це виявиться можливим) зразок ґрунту розсипають тонким шаром на папері чи на долоні і розглядають в лупу.
В лупу видно прозорі чи непрозорі піщані зерна (якщо зерна не кварцеві) більш чи менш гострокутні, неправильної форми.
Пилуваті частинки видно як непрозорі дрібні і крупні грудочки і пластівці сіруватої чи злегка забарвленої речовини. Глинисті частинки виглядають як тонкий порошок. Кількісні співвідношення частинок беруться на око, судячи з тієї картини, яка є в полі зору.
Назва ґрунту визначається за таблицею в залежності від переважання зерен того чи іншого розміру і у відповідності з даними отриманими при виконанні п.1 і 2.