- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 Створення моделей леп в пакеті Matlab
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Схеми заміщення трансформаторів. Їх моделі в пакеті Matlab
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 Дослідження ліній електропередачі з розподіленим навантаженням
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •1 Однорідна лінія
- •2 Однорідна електрична мережа з постійним перерізом проводів
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Перелік посилань
Розв’язок
З [2] знаходимо довідкові параметри трансформаторів марок ТМ-100 і ТМ-250 і заносимо їх в графу «Довідкові параметри» таблиці 5.2.
За формулами, приведеними у лабораторній роботі №3 розраховуємо параметри схеми заміщення двохобмоткових трансформаторів марок ТМ-100 і ТМ-250. Результати розрахунків зводимо у таблицю 5.2.
Таблиця 5.2 – Параметри трансформаторів марок ТМ-100 і ТМ-250
Марка тр-ра |
Довідкові параметри |
Розрахункові параметри |
||||||||
, кВА |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТМ-100 |
100 |
1,97 |
0,36 |
4,5 |
2,6 |
10 |
0,4 |
19,7 |
40,46 |
2,6 |
ТМ-250 |
250 |
3,7 |
0,82 |
4,5 |
2,3 |
10 |
0,4 |
5,92 |
17 |
5,75 |
За формулами (5.3), (5.5) знаходимо втрати активної та реактивної потужності в трансформаторах розподільної мережі напругою 10 кВ. Результати розрахунків зводимо у таблицю 5.3.
Таблиця 5.3 – Втрати активної та реактивної потужності в трансформаторах
№ ТП |
Марка тр-ра |
Навантаження
|
|
|
1 |
ТМ-100 |
|
1,404 |
4,744 |
2 |
ТМ-250 |
|
2,531 |
10,663 |
3 |
ТМ-100 |
|
1,212 |
4,35 |
Додаючи навантаження кожного трансформатора до втрат в ньому, отримаємо потужність, яка втікатиме в його первинну обмотку.
кВА;
кВА;
кВА.
Знаючи ці потужності, розрахункову схему мережі можна представити без трансформаторів з навантаженнями, приведеними до їх первинних обмоток (див. рисунок 5.2).
Рисунок 5.2 – Розрахункова схема мережі без трансформаторів
З [6] знаходимо довідкові параметри проводів марок АС-35 і АС‑50. За формулами, приведеними у лабораторній роботі №2, розраховуємо погонні параметри ліній. Результати розрахунків зводимо в таблицю 5.4.
Таблиця 5.4 – Параметри проводів марок АС-35 і АС-50
Марка проводу |
, мм |
, Ом/км |
|
, Ом/км |
АС-35 |
8,4 |
0,79 |
1 |
0,358 |
АС-50 |
9,6 |
0,603 |
1 |
0,35 |
Знаючи погонний активний та реактивний опори проводів можна визначити опори ділянок розподільної мережі напругою 10 кВ.
Ом;
Ом;
Ом;
Ом;
Ом;
Ом.
Знайдемо втрати активної та реактивної потужностей на ділянках електричної мережі 1-2 та 1-3:
кВт.
кВАр;
кВт;
кВАр.
Потужності, які будуть протікати на початку ділянок 1-2 і 1-3:
кВА;
кВА.
Знаючи ці потужності, розрахункова схема прийме вид, зображений на рисунку 5.3.
Рисунок 5.3 – Розрахункова схема мережі з навантаженнями, приведеними до головної ділянки
Потужність, яка буде протікати в кінці ділянки 0-1:
кВА.
Знайдемо втрати активної та реактивної потужностей на ділянці електричної мережі 0-1:
кВт.
кВАр.
Знайдемо потужність, яка буде втікати в розподільну мережу напругою 10 кВ з шин центру живлення:
кВА.
Падіння і втрата напруги в лініях напругою до 35 кВ включно
Для
випадку розрахунку режиму напруги лінії
напругою до 35 кВ з одним навантаженням,
коли відомі напруга в кінці лінії
і навантаження
,
а потрібно визначити напругу на початку
лінії
користуються формулою:
,
(5.9)
де
– падіння напруги;
,
– активне і реактивне навантаження в
кінці лінії;
,
– активний і реактивний опір лінії.
Падіння
напруги
є геометричною
різницею між векторами напруги на
початку лінії
і в кінці лінії
(рисунок 5.4). Падіння напруги в лінії
може бути розкладене на дві складові:
поздовжню
і поперечну
:
. (5.10)
Під час розрахунків електричних мереж напругою до 35 кВ включно користуються поняттям втрати напруги. Втратою напруги називають алгебраїчну різницю напруг на початку і в кінці лінії, яка при певному наближенні може розраховуватися за поздовжньою складовою.
.
(5.11)
У випадку,
коли відомі напруга
і навантаження
на початку, а потрібно визначити напругу
в кінці лінії
користуються формулою:
, (5.12)
де
,
– активне і реактивне навантаження на
початку лінії.
Рисунок 5.4 – Векторні діаграми напруг лінії напругою до 35 кВ за умовами кінця лінії
Векторна діаграма напруг за умовами початку показана на рисунку 5.5.
Рисунок 5.5 – Векторна діаграма напруг лінії напругою до 35 кВ за умовами початку
Розрахунок мереж напругою до 35 кВ з декількома навантаженнями ведуть шляхом використання формул, аналогічних формулам для розрахунку ліній з одним навантаженням на кінці.
Загальна величина втрати напруги дорівнює алгебраїчній сумі величин втрат напруги на окремих ділянках мережі (рисунок 5.6):
. (5.13)
Рисунок 5.6 – Розрахункова схема і схема заміщення для мережі напругою до 35 кВ з декількома навантаженнями
Приклад 5.2 Для схеми розподільної мережі напругою 10 кВ, зображеної на рисунку 5.1 визначити втрату напруги на кожній ділянці та напругу у вузлах 1, 2 і 3, якщо відомо, що напруга в центрі живлення складає 10 кВ.
