5. Між частинами складного речення з різними видами зв’язку пропущено кому в рядку:

А Тільки діти витягли санчата і, б’ючи підборами об сніг, мчать веселі весну зустрічати, розсипаючи щасливий сміх.

Б Дивлюсь я на моє небо і повертаю з возом і косарями праворуч і ліворуч, і зоряний всесвіт повертає разом з нами, і я непомітно лину в сон щасливий.

В А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

Г Я дивлюсь на них і на душі мені стає легше: я бачу, як хвилюються і переживають мої артисти, як ревно вони ставляться до свого, я сказав би, каторжного в цьому фільмі труда.

Ґ Мені здалось: ми йдемо із тобою серед ланів, де коле барбарис, а здалека сміється шум прибою і вітами киває давній ліс.

6. Допущено пунктуаційну помилку (замість тире вжито інший розділовий знак між простими реченнями) у реченні:

А Так живуть на цій землі поети: взявши вічність і хвилини суть, із малої доброї прикмети дерева й ріки в них ростуть.

Б Ой не журись, бабусенько, що ти у світі одинокая: єсть у тебе, стара нене, родинонька ясноокая.

В Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грім.

Г Виходиш із лісу: у голову тобі цілять сонячні стріли, спека оповиває твоє тіло, в’ялить думки, і ти стаєш її безвольним бранцем.

Ґ Але Степан Петрович дивився на них зі зворушеним усміхом в очах: ті ж бо самі, що були тридцять років тому, неначе не було ні війн, нір еволюцій, ні стількох усяких змін і катастроф життя.

7. Якій зі схем відповідає подане речення?

Хіба ж під вечоровими яворами, у головах яких стояли зорі, а в ногах жебоніла вода, таким ввижалося власне свято?

А [ ], (у яких…), а [ ], [ ]?

Б [Хіба…, (у яких…), а [ ],…]?

В [Хіба…, ( у яких…), а ( …),…]?

Г (Хіба…), (у яких…), а [ ], [ ]?

Ґ [, ( у яких…)], а[ ], [ ]?

8. Знайдіть серед наведених речень складну синтаксичну конструкцію з різними типами зв’язку (сурядним, підрядним, безсполучниковим).

А На болоті спала зграя лебедина, вічна ніч чорніла, і стояв туман…

Б Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбивали снагу його думок.

В О мово вкраїнська! Ти – вода з кринички, над якою гнуться верби.

Г Іди, іди, дощику, упади, щоб плодами наливалися сади, щоб родило і у полі, і в дворі, щоб співалось од зорі і до зорі.

Ґ Не так думав Петро: він зараз здогадавсь, що Череваниха б’є на якогось іншого зятя, да й сама Леся їм гордує.

9. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

А Патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а той, хто своєю кропіткою, щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашує перебудовує свою Батьківщину.

Б Слова не ртуть: мало великим себе уявляти, треба великим буть.

В Одійде в морок підле і лукаве, холуйство у минувшину спливе, і той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.

Г Я б хотів щоб по всій країні зустрічалися земляки – де підкорюють хвилі пінні, де викохують колоски…

Ґ Ми знаєм всі, з якого вийшли роду, в якій нас хаті мати сповила. Не буде тому роду переводу, бо мати нам одну мету дала.