2.3.2 Визначення білку з біуретовим реактивом.

Метод заснований утворенні забарвленого у фіолетовий колір комплексу в результаті взаємодії пептидних зв'язків білків з іонами двовалентної міді в лужному середовищі. Однак визначенню білку за цим методом заважає присутність солей амонію.

Реактив: В якості основних реактивів використовують біуретовий реактив і стандартний розчин білку, що містить 10 мг в 1 мл.

Порядок виконання роботи.

До 1 мл досліджуваного розчину, що містить 2-10 мг білка, додають 4 мл біуретового реактиву, перемішують і витримують при кімнатній температурі протягом 30 хв. Вимірюють оптичну густину розчину на спектрофотометрі або на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 540 нм. Кількість білка в розчинах визначають за калібровочним графіком, який будують по стандартному розчину сироваткового альбуміну, який містить в 1 мл 10 мг білку. При побудові калібровочного графіка дотримуються тих же умов, що й при визначенні білку в досліджуваних розчинах.

Приготування біуретового реактиву.

0,15 г CuSО₄ ∙ 5Н₂0 і 0,6 г NaKC₄H₄O₆ ∙ 4H₂0 (сегнетова сіль) розчиняють в 50 мл дистильованої води. При енергійному перемішуванні доливають 30 мл 10%-ного розчину гідроксиду натрію (вільного від карбонатів). Для запобігання самовільного відновлення додають 0,1 г йодиду калію. Розчин доводять дистильованою водою до 100 мл. Зберігають у парафінованій або поліетиленовій склянці.

Запитання для самоконтролю

1. Які білки входять у склад м'язової тканини м'яса?

2. Які білки входять у склад сполучної тканини м'яса?

3. Яка будова і види м’язової тканини м’яса ?

3. Як впливає термічна обробка на мікроструктуру тваринної тканини?

4. Чим обумовлені зміни вологоутримуючих властивостей тваринної тканини при термічній обробці?

Лабораторна робота № 3 Визначення вмісту нітриту натрію у м’ясопродуктах

1. Мета роботи: Ознайомитися з методом визначення нітриту натрію, який використовують у технології ковбасних виробів

3.2 Короткі теоретичні відомості

Зміни забарвлення м'яса при солінні. Природне забарвлення м'яса зумовлене наявністю в м'язовій тканині міоглобіну (Mb) — хромопротеїну, що складається з білкового компонента (глобіну) та простетичної групи (гема). Пігменти, що формують колір м'яса: міоглобін — 90 % і гемоглобін — 10 %.

Небілкова частина міоглобіну — гем складається з атома заліза, чотирьох гетероциклічних пірольних кілець, зв'язаних метильними містками. Саме атом заліза відповідальний за формування різних кольорових відтінків м'яса.

Міоглобін існує у трьох формах — власне міоглобін, оксиміоглобін та метміоглобін. За наявності кисню повітря міоглобін окиснюється з утворенням оксиміоглобіну – що надає м'ясу приємного рожево-червоного кольору. Проте це сполучення нестійке: Під впливом світла, повітря, часу витримування, нагрівання відбувається більш глибоке окиснення, при якому залізо у гемі з двовалентного переходить в тривалентне. Утворюється метміоглобін Меt Mb коричнево-сірого кольору.

Денатурація міоглобіну і гемоглобіну при тепловій обробці супроводжується відщепленням гему і взаємодією його з азотистими речовинами (амінокислотами і ін.) з утворенням гемохромогенів, в результаті чого м’ясо набуває сірого забарвлення.

Щоб запобігти небажаним змінам кольору м'ясопродуктів після термічної обробки, і сприяти формуванню і стабілізації рожево-червоного кольору під час соління м'яса до складу засолювальних сумішей додають нітрит натрію. Він має також антиокисні властивості, бере участь у реакціях утворення смакових і ароматичних речовин, гальмує розвиток патогенних мікроорганізмів і плісені.

За наявності вологи в кислому середовищі, яке характерне для м'язової тканини, нітрит натрію гідролізується до нітритної кислоти:

NaN0₂ = НN0₂ + NaОН

Під впливом редукуючих речовин, що є в м'ясі, та мікроорганізмів азотиста кислота розпадається з утворенням оксиду і діоксиду азоту:

2НN0₂ =>N0 + N0₂ + Н₂0

Оксид азоту при взаємодії з міоглобіном утворює нітрозоміоглобін (NO-Mb) , який має стійкий червоно-коричневий колір:

У товщі м'яса за анаеробних умов нітрит взаємодіє з Mb з утворенням приблизно однакової кількості нітрозоміоглобіну і метміоглобіну:

N0 + N0₂ + Н₂0 + 4Мb = 2 NO-Mb + 2 МеtМb.

Під час термооброблення в результаті денатурації NO-Mb перетворюється на денатурований глобін і нітрозогемохромоген.

Механізм утворення кольору соленого м'яса дуже складний.

При дефіциті нітриту натрію утворюється недостатня кількість окису азоту і її не вистачає для вступу в реакцію з усіма молекулами міоглобіну, що містяться в м'ясі. Водночас використання надлишку нітриту натрію (понад 5,0 - 7,5 г на 100 кг м'яса) може вести до утворення канцерогенних N-нітрозоамінів, спричинити утворення пігментів з нехарактерним сірим, бурим і навіть зеленуватим забарвленням.

Якість забарвлення м'ясних продуктів залежить і від рівномірного розподілення нітриту натрію по всьому об'єму м'яса. Рівномірність розподілення нітриту натрію в об'ємі сировини забезпечується використанням нітриту у вигляді водних розчинів та дотриманням рекомендованих параметрів (перемішування, ін'єктування та інших технологічних операцій).

Враховуючи токсичні властивості нітриту і можливість участі його у синтезі канцерогенних нітрозоамінов, кількість нітриту в продуктах строго лімітується. Беручи до уваги потенційну небезпеку нітрату і складність регулювання реакцій утворення нітрозопігментів, зумовлює необхідність контролю вмісту солей азотної кислоти в м'ясопродуктах.

Вміст нітриту натрію допускається не більше:

- 5 – 10 мг на 100 г готового продукту – у варених, напівкопчених варено-копчених ковбасах, м'ясних хлібах, сосисках, сардельках, сальтисонах;

- 3 мг на 100 г готового продукту – у сирокопчених ковбасах.