Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звiт.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
01.05.2019
Размер:
496.64 Кб
Скачать

Розділ 11. Результати діяльності банку. Звітність банку.

Формування банком фінансового результату і розподіл прибутку визначається вимогами внутрішнього положення банку «Про формування і розподіл прибутку».

Фінансовий результат від діяльності банку за певний період може визначатися як прибуток чи збиток.

Прибуток створюється в результаті перевищення доходів банку над його витратами, і навпаки, перевищення витрат над доходами приводить до збитку.

Всі доходи і витрати банку, незалежно від порядку оподатковування і джерел фінансування, відображаються в доходах і витратах балансу, відповідно по рахунках 6-го і 7-го класів плану рахунків.

Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі збільшення активів чи зменшення зобов'язань, що впливають на збільшення капіталу.

Витрати - зменшення економічної вигоди в звітному періоді в формі використання активів чи виникнення зобов'язань, що впливає на зменшення власного капіталу.

Доходи і витрати банку поділяються на:

  • процентні;

  • комісійні;

  • торгові прибутки та збитки;

  • інші банківські доходи та витрати;

  • інші небанківські доходи і витрати.

До процентних відносяться доходи (витрати), які обчислюються пропорційного часу і сумі та є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик:

  • доходи (витрати) за кредитами та депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за цінними паперами з фіксованим прибутком;

  • доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту за ЦП;

  • комісійні, подібні за природою до процентів.

Комісійні – це доходи (витрати) за усіма послугами, наданими (отриманими) клієнтам, окрім комісійних, що подібні за природою до процентів:

  • комісійні гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів за операціями з ЦП;

  • комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних і депозитних рахунків;

  • комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж та купівлю монет.

Торговельні прибутки (збитки) – це чисті прибутки (збитки) від операцій з купівлі-продажу пізніх фінансових інструментів:

  • чисті прибутки (збитки) від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

  • чисті прибутки (збитки) від операцій з ЦП на продаж;

  • чисті прибутки (збитки) від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

До інших банківських операцій належать доходи від ЦП з нефіксованим прибутком; дивіденди від акцій.

Також є ще дивідендний дохід – дохід, який виникає в результаті використання банком ЦП з нефіксованим прибутком, а також доходи від повернення раніше списаних активів, витрати на формування спеціальних резервів, інші операційні доходи, загальні адміністративні витрати( на отримання персоналу, амортизацію необоротних активів, ремонт), податок на прибуток, а також непередбачені доходи(витрати).

Бухгалтерський облік доходів і витрат базується на принципах нарахування.

Принцип нарахування: статті доходів і витрат враховуються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг. Усі доходи і витрати установи банку, що відносяться до звітного періоду, мають відображатися у цьому ж періоді незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти.

Цей принцип застосовується за таких умов: якщо фінансовий результат операцій, пов’язаної з наданням послуг, може бути досить точно оцінений, якщо дохід або витрати відповідають виникненню реальної заборгованості.

Для обліку процентних доходів і витрат використовуються в 6 і 7 класах такі групи рахунків: 60 процентні доходи (600,601,602,603,604,605,608,609) і 70 процентні витрати (700,701,702,703,704,705,708,709).

За рішенням банку за балансовими рахунками 6 і 7 класів відкривають аналітичні рахунки для обліку нарахованих доходів і витрат, а також доходів і витрат, що підлягають чи не підлягають оподаткуванню.

За рішенням банку за балансовими рахунками 6 і 7 класів відкривають аналітичні рахунки для обліку нарахованих доходів і витрат, а також доходів і витрат, що підлягають чи не підлягають оподаткуванню.

Комісійні доходи повинні обліковуватися регулярно не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, яка вказана в угоді з клієнтом. Доходи і витрати за останні дні поточного місяця можуть зараховуватися у наступному місяці.

Комісійні доходи і витрати обліковуються на рахунках таких груп 6 і 7 класів: 60 комісійні доходи (610,611,618) і 70 комісійні витрати(710,718,).

До комісійних доходів банку належать: комісійні за одноразові послуги, комісійні за послуги з обов’язковим результатом, комісійні за безперервні послуги, комісійні за послуги, що надаються поетапно.

Якщо раніше між доходами і витратами була як фінансовим результатом банку, так і базою для оподаткування, то тепер різниця між доходами і витратами є лише фінансовим результатом діяльності банку.

Небанківські доходи і витрати включають адміністративні витрати та інші доходи і витрати. Адміністративні витрати пов'язані із забезпеченням діяльності банку, а саме – утримання персоналу, податки і збори, різні експлуатаційні витрати, і інші.

Облік доходів і витрат ведеться за принципами:

  • доходи і витрати враховуються в період, до якого вони відносяться, незалежно від терміну одержання чи сплати коштів;

  • коректування витрат чи доходів попередніх звітних періодів враховуються на рахунках непередбачених витрат чи доходів;

  • отримані доходи, які належать до майбутніх періодів, враховуються на рахунках доходів;

  • проведені витрати і платежі, які належать до майбутніх періодів, враховуються на рахунках витрат;

  • витрати і доходи, пов'язані з цими витратами, повинні визнаватися в бухгалтерському обліку в той самий звітний період.

Виручка або дохід від реалізації банківських послуг (у тому числі комісійний дохід) визначається як по методу нарахованих доходів, так і по фактичному надходженню (сплаті) коштів на рахунок.

Визнання небанківських витрат у бухгалтерському обліку здійснюється при наявності облікових документів, що фіксують факт виконання робіт, надання послуг, одержання товарів.

Податки і збори враховуються в тому періоді, в якому відбувається їхня сплата.

Відстрочений податок на прибуток обліковується в балансі щоквартально з урахуванням принципу обережності.

Витрати банку (у тому числі деякі податки і збори), що припускають їхнє наступне відшкодування третіми особами чи повернення їх після виконання певних умов, враховуються як витрати майбутніх періодів.

Нарахування і сплата доходів і витрат для визначення податкового результату здійснюється згідно з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і інших нормативних актів. Зміни в законодавчій базі щодо визначення валових доходів і витрат не впливають на бухгалтерський (фінансовий) облік банку.

Облік доходів і витрат здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Залишки по рахунках доходів і витрат закриваються на рахунки фінансового результату наприкінці року.

Після нарахування передбачених законодавством України податків і обов'язкових платежів в бюджет, отриманий банком прибуток - чистий прибуток - залишається в розпорядженні банку і підлягає розподілу на:

- формування резервів

- формування фондів

- виплату дивідендів.

Порядок розподілу прибутку і формування фондів банку, розміри відрахувань визначаються і затверджуються Загальними зборами акціонерів у відповідності з Законами України «Про господарські товариства», «Про банки і банківську діяльність», нормативними актами Національного банку України й установчих документів банку.

Розподіл прибутку здійснюється банком за підсумками роботи за рік в таких розмірах:

- формування резервного фонду:

Резервний фонд формується відповідно до Закону України «Про господарські товариства» для покриття можливих збитків і інших втрат в процесі діяльності банку і є забезпеченням зобов'язань банку. Резервний фонд повинний складати не менш 25% статутного фонду банку. Розмір щорічних відрахувань у фонд складає не менш 5 % від суми чистого прибутку банку за рік до досягнення їм встановленого розміру. Резервний фонд формується і враховується окремо в Головному банку й у філіях. Використання фонду здійснюється на цілі, які визначені чинним законодавством.

- формування фонду капіталізації:

Розмір щорічних відрахувань від прибутку у фонд капіталізації визначається рішенням Загальних зборів акціонерів в сумі, що залишилася після формування резервного фонду і виплати дивідендів. Фонд капіталізації формується і враховується окремо в Головному банку й окремо у філіях. Використання фонду здійснюється на цілі, які визначені чинним законодавством і внутрішніми положеннями банку.

- виплата дивідендів:

Кошти на виплату дивідендів обліковуються банком в розмірах, встановлених Загальними зборами акціонерів після проведення відрахувань у резервний фонд. Терміни і порядок виплати дивідендів за рік визначаються також Загальними зборами акціонерів.

Взаємини банку з бюджетом і іншими державними фондами по податках і обов'язкових зборах здійснюються згідно вимог діючого законодавства України, зокрема Законів України «Про систему оподаткування», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», « Про цінні папери і фондову біржу», «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування», а також інших нормативних актів, постанов і указів, які регулюють оподаткування в Україні.

Основною складовою бухгалтерського обліку в банку є складання детальних звітів. В залежності від системи обліку, виділяють:

- фінансову звітність;

- управлінську звітність;

- податкову звітність.

Користувачами звітності є акціонери банку, Рада банку, Правління банку, аудитори, Національний банк України, клієнти і банки-кореспонденти, співробітники банку, статистичні, податкові й інші органи.

Фінансова звітність - це система взаємозалежних узагальнених показників, що відображають фінансовий стан банку за результатами його діяльності протягом звітного періоду. Метою складання фінансової звітності є надання повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність банку користувачам для прийняття економічних рішень. Порядок складання і надання фінансової звітності встановлюється відповідно до вимог Національного банку України.

Фінансова звітність включає:

  • звіт про фінансові результати - характеризує результати діяльності банку за звітний рік в розрізі доходів і витрат,

  • баланс - розкриває фінансовий стан банку на 1 січня наступного року шляхом відображення всіх балансових статей в розрізі активів і пасивів,

- звіт про власний капітал - відображає зміни і рух акціонерного капіталу протягом звітного року,

- звіт про рух грошових коштів - розкриває джерела отриманих банком готівкових і безготівкових коштів і напрямок їхнього використання в звітному періоді, розмежовує рух коштів протягом звітного періоду згідно з розподілом діяльності банку на операційну, інвестиційну і фінансову,

- додатки до звітів (примітки) в залежності від потреб користувачів - необхідні для розкриття й уточнення суми, суті і класифікації операції, до якої вони відносяться.

Баланс є основним і найважливішим звітом, елементами якого в свою чергу виступають: активи, власний капітал, зобов’язання. В загальному вигляді структура балансу може бути подана так:

Активи = Власний капітал + Зобов’язання

АКТИВИ – це ресурси, контролюються установою банку у результаті минулих подій, використання яких, як очікувалось, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. До активів відносять:

  • готівкові кошти та їх еквіваленти;

  • коррахунок у НБУ;

  • цінні папери у портфелі банку НЕТТО;

  • кошти надані іншим банкам НЕТТО;

  • вкладення банку в інші установи;

  • вкладення банку на власні потреби НЕТТО;

  • дебіторська заборгованість;

  • інші активи.

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ – це заборгованість установи банку, що виникла в результаті минулих подій і погашення якої в майбутньому, приведе до зменшення ресурсів установи. До зобов’язань відносять:

  • кошти до запитання інших банків;

  • строкові кошти отримані від інших банків;

  • поточні кошти отримані від клієнтів банку;

  • цінні папери власного боргу;

  • кредиторська заборгованість;

  • інші пасиви.

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ – частина активів, що залишилася після вирахувань його зобов’язань. До капіталу відносять:

  • статутний фонд;

  • інші фонди і загальні резерви банку;

  • результати минулих років;

  • фінансові результати діяльності;

  • сукупний капітал;

  • чисті зобов’язання та капітал.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Фінансові звіти за звітний період, менший, чим календарний рік, є проміжними звітами. Проміжні звіти складаються щодня, щомісяця і щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку і включає істотну, своєчасну і достовірну інформацію, що сприяє прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінки минулих, дійсних і майбутніх подій.

Банком складаються консолідовані звіти. Консолідація звітності передбачає послідовне об'єднання відповідних статей фінансових звітів банку і дочірніх та асоційованих компаній.

Річна фінансова звітність підлягає обов'язковій перевірці і підтвердженню її незалежним аудитором відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність».

Відповідальність за достовірність фінансової звітності і термінів її надання несуть керівник і головний бухгалтер банку.

Для планування, контролю і прийняття відповідних управлінських і економічних рішень керівництвом банку використовується управлінська звітність. Метою складання управлінської звітності є надання можливості оперативно керувати банківськими ресурсами й оцінювати ризики. Періодичність і рівень деталізації управлінської інформації залежить від внутрішньої організації банку і вимог менеджменту.

Склад і зміст звітів може змінюватися в залежності від користувача і їхнього призначення. Звіти складаються як по місячних показниках, так і наростаючим підсумком з початку року шляхом коректування і деталізації відповідних статей фінансових звітів.

Основними формами управлінської звітності банку є:

  • звіт про фінансовий результат,

  • звіт про виконання бюджету банку,

  • аналіз процентної і непроцентної маржі,

  • звіт про дебіторську і кредиторську заборгованість,

  • звіт про виконання фінансової моделі,

  • звіт про зміну капіталу,

  • аналіз виконання фінансового плану в цілому по банку й у розрізі структурних підрозділів.

Ведення податкового обліку згідно вимог податкового законодавства дає можливість складати податкову звітність. Базою для ведення податкового обліку є статті доходів і витрат фінансового звіту, деталізовані в розрізі статей податкової декларації, а також інші активні і пасивні статті фінансового обліку.

Податкова декларація - основна форма податкової звітності. Наявність тих чи інших податкових звітів обумовлюється чинним законодавством, яке визначає систему податків і зборів в Україні.

Склад і зміст податкових звітів установлюється Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом і іншими податковими органами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]