Лабораторна робота№ 17

лабораторна робота з дослідження двотактного трансформаторного підсилювача потужності проводиться в такій послідовності:

зібрати схему на мал. 25;

встановити необхідну напругу живлення на блоці БП і потім підключити схему до гнізд «+15 V», «0», «U_m»;

подати на вхід схеми від блоку ГС синусоїдальний сигнал малої величини (20 mV) частотою 1000 Hz і за допомогою резистора R3 і ручок «V» блоку ГС домогтися максимального необмеженого вихідного сигналу на резисторі R7;

С1 - конденсатор 3300 pF; C2 - конденсатор 0,1 μF; R1 - резистор 100 Ω; R2 - резистор 8,2 кΩ; R3 - резистор перемінний 22 кΩ; R4 - резистор 4,7 kΩ; R5, R6 - резистор 27 Ω; R7 - Резистор 33 Ω; VT1 - транзистор КТ315А; VT2 - транзистор КТ315А; TV1 - трансформатор T1; TV2 - трансформатор Т2; PS1 – осцилограф

Рис.25

збільшуючи вхідний сигнал, визначити максймальное значення U_BX.m, при якому вихідна напруга ще не обмежується по амплітуді і виміряти за допомогою осцилографа U_Bx.m, U_R1 і U_вих при частоті вхідного сигналу 1000 Hz;

за даними вимірів обчислити коефіцієнт посилення підсилювача по потужності К_р:

змінюючи частоту вхідного сигналу, сяяти частотну характеристику підсилювача K_u = F (f) при 0,5

за даними вимірі побудувати частотну характеристику.

Лабораторна робота№ 18

Лабораторна робота з дослідження бестрансформаторних підсилювача потужності на дискретних елементах і мікросхемі проводиться в такій послідовності:

зібрати схему на мал. 26;

С1 - конденсатор 1 μF, 160 V; С2 - конденсатор 270 μF, 16 V; R1 - резистор 100 Ω; R2, R3 - резистор 27 Ω; R4, R5 - резистор 3,3 кΩ; R6, R7 - резистор 27 Ω; R8 - резистор 33 Ω; VT1 - транзистор КТ361А; VT2 - транзистор КТ315А; PS1 - осцилограф.

Рис. 26

встановити необхідну напругу живлення на блоці ПГ і підключити схему до гнізд «0», «-15 V», «U_m»;

подати на вхід схеми від блоку ПГ синусоїдальний сигнал частотою 1000 Hz і, плавно збільшуючи його величину, визначити максимальне значення U_BX, при якому вихідна напруга ще не обмежується по амплітуді;

виміряти за допомогою осцилографа U_Bx.m, U_R1, U_вих при частоті вхідного сигналу 1000 Hz;

за даними вимірів обчислити коефіцієнт посилення підсилювача по потужності К_р:

змінюючи частоту вхідного сигналу, зняти частотну характеристику підсилювача Ku = F (f) при U_BX.mі за даними вимірювань побудувати характеристику ( );

зібрати схему на мал. 27;

підключити схему до гнізд «± 5 V», «U_m» блоку ПГ і встановити резистор R1 в початковеположення (R1 = 0);

подати на вхідсхемивід блоку ГС сигнал синусоїдальноїформи частотою 1000 Hzтакоївеличини, щобамплітудавихідноїнапругивстановилася 1 V;

С1 - конденсатор 0,22 μF; С2 - конденсатор 3300 pF; С3, С4 - конденсатор 220 μF, 16 V; С5 - конденсатор 47 μF; С6 - конденсатор 0,47 μF; R1 - резистор перемінний 47 kΩ; R2 - резистор 33 Ω; R3 - резистор 1 Ω; R4 - резистор 1 Ω; DA1 - мікросхема К174УН4А; PS1 - осцилограф.

Рис. 27

змінюючи опір резистора R1 домогтися вихідної напруги 0,5 V;

при цьому вхідний опір схеми одно сталому опору резистора R1 = R_BX; виміряти значення R1;

закоротити резистор R1 за допомогою перемички; змінюючи вхідний сигнал, визначити максимальне значення U_Bx.m, при якому вихідна напруга ще не обмежується по амплітуді, і виміряти за допомогою осцилографа U_Bx.mі U_вих при частоті вхідного сигналу 1000 Hz;

за даними вимірів обчислити коефіцієнт посилення підсилювача по потужності К_р;

змінюючи частоту вхідного сигналу, зняти частотну характеристику підсилювача Ku = F (f) при 0,5 U_BX.mі за даними вимірювань побудувати характеристику ( );

визначити смугу пропускання за графіком частотної характеристики на рівні 0,7 від рівня на частоті 1000 Hz.