Лабораторна робота№ 8

Лабораторна робота по дослідженню роботи тиристора проводится в наступній послідовності;

Зібрати схему згідно рис. 11.

PA1, PA2 - комбінований прилад 43101; PV1 - комбінований прилад Ц4342; R1 - резистор перемінний 22 kΩ; R2 - резистор 100 Ω; R3 - резистор 470 Ω; VD1 - тиристор КУ101А.

Рис. 11

Підключити схему до гнізд блока П «+5 V», «+15 V», «-15 V»;

Змінюючи ручками «+15 V», «+15 V» на блоці ПГ напругу живлення, зняти вольт-амперну характеристику тріодного транзистора. І_пр = f(U_пр) при струмах в управляючому електроді 5, 10, 15 mA, управляючий струм установлюється за допомогою змінного резистора R1.

По даним замірів побудувати вольт-амперну характеристику тиристора і діодного тиристора.

Лабораторна робота№ 9

Лабораторна робота з дослідження роботи оптронного тиристора проводистя в наступній послідовності:

Зібрати схему згідно рис. 12.

PA1, PA2 - комбінований прилад 43101; R1 - резистор 470 Ω; R2 - резистор перемінний 2,2 kΩ; R3 - резистор 3,3 kΩ; VD1 - оптрон тиристорний АОУЮЗА.

Рис. 12

Підключити схему до гнізд «±5 V», «+15 V», «-15 V» блока БП;

Встановити напругу джерел «+15 V», «-15 V» по 15 V;

Вимірюючи резистор R2, відділити струм спрацювання оптрона (І_ср);

Установити з допомогою ручок «+15 V», «-15 V» блока ПГ мінімальну напругу джерел «+15 V», «-15 V», а з допомогою резистора R2 – струм, близький струму спрацювання;

Змінюючи ручками «+15 V», «-15 V» на блоці БПО напругу живлення, зняти вольт-амперну характеристику І_вих=f(U_вих);

По даним замірів побудувати вольт-амперну характеристику оптрона.

Лабораторна робота№ 10

Лабораторна робота з дослідження тиристорних регуляторів напруги проводяться в наступній послідовності:

Зібрати схему згідно рис. 13.

R1 - резистор; R2 - резистор 27 Ω; R3 - резистор неременний; HL1 - лампа розжарювання МН26-0.16; VD1 - тиристор КУН5Б; VD2 - діод КД209Д; N-осцилограф.

Рис. 13

Підключити схему до гнізд «~24 V», а при паралельно тиристору VD1 – осцилограф;

Вимірюючи опір резистора R3, встановити значення куту управління тиристора 0; 45ᵒ; 90ᵒ і при цьому слідкувати за стелінню світіння лампи Л1 (при ϕ=180ᵒ лампа не горить);

Замалювати осцилограми напруги на тиристорі і лампі HL1 при кутах управління ϕ=0; 45ᵒ; 90ᵒ;

Зібрати схему згідно рис. 14,15.

Підключити схему до гнізд «~24 V», а паралельно тиристору – осцилограф»

Змінюючи опір резистора R3, встановити значення кута управління тиристора 0; 45ᵒ; 90ᵒ; 180ᵒ і при цьому слідкувати за стелінню світіння лампи HL1;

Замалювати осцилограми напруги на тиристорі і лампі HL1 при кутах управління ϕ=0; 45ᵒ; 90ᵒ; 180ᵒ.

HL1 - лампа MH26-0.12; C1 - конденсатор 1 μF 25 V; R1, R2 - резистор 27 Ω; R3 - резистор перемінний 47 kΩ; VD1 - тиристор КУП5А; D - блок випрямний КЦ405Б; PS1 - осцилограф.

Рис. 14

HL1 - лампа MH26-0.12; R2, R2 - резистор 27 Ω; R3 - резистор перемінний 22 до кΩ; VD1 - тиристор КУП5А; VD2, VD3 - діод КД209А; PS1-осцилограф.

Рис. 15

Лабораторна робота№ 11

Лабораторна робота з дослідження підсилення постійного струму проводиться в наступній послідовності:

Зібрати схему двухкаскадного підсилювача згідно рис.16;

Підключити схему до гнізд «U_m», «+15 V», «0» на блоці ПГ;

встановити на блоці ПГ перемикач сигналів в положення ; частоту – 1000 Hz, тумблер ГС ВКЛ. – в включене положення;

підключити паралельно резистору навантаження R9 осцилограф і, змінюючи амплітуду вхідного сигналу і значення резистора R5, домогтися проходження сигналу в навантаженні без спотворень (вибір робочої точки транзистора VT1);

R1 - резистор 4,7 kΩ; R2 - резистор перемінний 470 Ω; R3 - резистор 22 kΩ; R4 - резистор 150 kΩ; R5 - резистор перемінний 47 kΩ; R6 - резистор 22 kΩ; R7 - резистор 10 kΩ; jR8 - резистор 680 Ω; R9 - резистор 10 kΩ; R10 - резистор 4,7 kΩ; R11 - резистор перемінний 2,2 kΩ; R12 - резистор 100 Ω; С1 - конденсатор 0,22 nF; VT1, VT2 - транзистор КТ315А; PV1 - комбінований прилад 43101.

Рис. 16

відключити на блоці ПГ тумблер ГС ВКЛ. і за допомогою резистора R11 встановити нуль напруги на навантаженні;

змінюючи напругу живлення підсилювача на ± 0,5 V, визначити дрейф нуля підсилювача;

включити тумблер ГС ВКЛ. і, встановлюючи частоту сигналу 100, 1000, 5000, 10000, 20000 Hz, зняти залежність

коефіцієнта посилення підсилювача , від частоти сигналу f;

відключити тумблер ГС ВКЛ. н підключити схему до джерела постійної напруги до гнізд «± 5 V» на блоці ПГ;

змінюючи резистором R2 вхідна напруга на підсилювачі, зняти залежність напруги на навантаженні U_H від вхідної напруги U_BX;

за даними вимірювань побудувати частотну K_u = F (f) і амплітудну U_H = F (U_Bx) характеристики підсилювача;

зібрати схему балансного підсилювача згідно з рис. 17 і аналогічним чином встановити нуль підсилювача, визначити дрейф нуля і зняти частотну і амплітудну характеристики підсилювача.

PS1 - осцилограф; C1, C2 - конденсатор 3300 pF; R1 - резистор перемінний 2,2 kΩ; R2, R3 - резистор 3,3 кΩ; R4 - резистор 4,7 кΩ; R5 - резистор 8,2 кΩ; R6 - резистор 22 кΩ; R7 - резистор перемінний 470 Ω; R8 - резистор 680 Ω; R9 - резистор 8,2 кΩ; R10 - резистор 4,7 кΩ; R1I - резистор 10 кΩ; R12 - резистор 1 кΩ; VT1, VT2 - транзистор КТ315А.

Рис. 17