Приклади рішення задач з кримінального права

Задача 1. Вербенко у себе вдома після розлиття спиртних напоїв з сусідом Гуліним, п'ять разів ударив свого друга Гуліна кухонним ножем у живіт, грудну клітину й ліву руку. Як з'ясувалося в процесі розслідування, причиною став образливий вислів Гуліна. За висновком судово-медичної експертизи спричинено проникаюче поранення порожнини очеревини глибиною 7 см та порізи шкіряного покрову. На лікуванні Гулін перебував в стаціонарі 28 днів.

Рішення

Дії Вербенка належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК.

Р.О.- життя і здоров'я особи.

Б.О.- здоров'я особи. За умовами задачі здоров'я Гуліна

О.С.- полягає у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.

За умовами задачі, Вербенко будучи в нетверезому стані у відповідь на образливий вислів свого сусіда Гуліна, з яким спільно у себе дома розпивав спиртні напої, кухонним ножем наніс останньому 5 ударів у живіт, грудну клітину і ліву руку. Внаслідок чого заподіяв йому проникаюче поранення черевної порожнини глибиною 7 см. та порізи шкіряного покрову. На лікуванні Гулін перебував у стаціонарі 28 днів.

Згідно з пунктом 2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6 - небезпечними для життя с ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку

В пункті 2.1.3. цих Правил визначено перелік ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння і зокрема в підпункті "К" зазначено - ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, в тому числі і без ушкодження внутрішніх органів.

Вербенко вчинив злочин шляхом дії, тобто активної поведінки із застосуванням знаряддя - кухонний ніж. Спосіб, час, місце значення для кваліфікації не мають. Обстановка - спільне вживання спиртних напоїв, сварка.

Між діями Вербенка та суспільно-небезпечними наслідками має місце прямий необхідний причинний зв'язок, оскільки вони настали саме від дій Вербенка, а не з інших причин.

За особливостями конструкції це матеріальний склад, тобто вважається закінченим з моменту настання суспільно-небезпечних наслідків.

Вербенко вчинив закінчений злочин.

С.С. - характеризується умисною формою вини у виді як прямого, так і непрямого умислу.

Із обставин, зазначених в задачі (кількість ударів, локалізація і характер тілесних ушкоджень) можна зробити висновок, що Вербунко мав умисел на заподіяння шкоди здоров'ю Гуміну невизначеного характеру, тобто він не бажав настання конкретних суспільно-небезпечних наслідків. Таким чином, суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини у виді прямого (евентуального) умислу. Мотив - розкривається відповідно до умов задачі.

Суб'єкт - фізична осудна особа, яка досягла 14 річного віку, таким за умовами задачі є Вербенко.

Те, що Гуміну були заподіяні різної тяжкості тілесні ушкодження, крім тяжкого (порізи та тривалий розлад здоров'я - знаходився на лікуванні 28 днів), а також надання своєчасної медичної допомоги не впливає на кваліфікацію вчиненого Вербенком.

Остаточна кваліфікація - ч.і ст. 121 КК.

Задача 2. Тарабанов вночі прийшов до фермерського господарства Зінченка, де його дружина працювала дояркою, і вивів одну свиню, але був затриманий охоронцем за воротами господарства. На допиті пояснив, що хотів продати свиню і купити холодильник. Як з'ясувалося в процесі розслідування, викрадена свиня могла бути продана за 900 грн.

Рішення

Б.О. - власність. За умовами задачі приватна власність, а саме Зінченка. Предмет - чуже майно (одна свиня вартістю 900 грн.).

Потерпілий - фізична особа, Зінченко - власник майна.

О.С. - діяння у формі активних дій: таємне викрадення чужого майна. Спосіб - таємний, оскільки дії відбуваються вночі, і Тарабанов розраховував на те, що ніхто його не побачить, коли він проникне до ферми і вчинить викрадення.

Час - значення для кваліфікації не має. Місце - приміщення ферми Зінченка, що має охорону.

Наслідки — матеріальна шкода Зінченку. Фактично заподіяна матеріальна шкода не була, оскільки охоронець затримав Тарабанова за воротами ферми, і він не зміг розпорядитися викраденою свинею.

Причинний зв’язок - прямий.

С. - фізична осудна особа з 14 років, Тарабанов.

С.С. - умисна форма вини у вигляді прямого умислу.

Мета — незаконно заволодіти чужою власністю і розпорядитися нею на власний розсуд.

Мотив — корисливий.

Дії Тарабанова можна кваліфікувати за ст.185 КК "Крадіжка", оскільки спосіб вчиненого діяння характеризується таємністю. Таємність характеризується тим, що:

- вчиняється у відсутності власника чи інших осіб;

- вчиняється у присутності осіб, але непомітно для них;

- здійснюється у їхній присутності, але винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для них;

- потерпілий чи інші особи в силу малолітстза, сп'яніння не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна;

- винний діє з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка, на його переконання, виключає втручання сторонніх осіб, котрі усвідомлюють противправність заволодіння майном.

Те, що Тарабанов був затриманий з викраденою свинею, на кваліфікацію не впливає, оскільки охоронець затримав його за воротами фермерського господарства, тобто, винний отримав початкову можливість розпорядитися викраденою свинею. Крадіжка вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну в цей момент можливість розпорядитися чи користуватися ним (наприклад, передати іншій особі) - п. 6 ШТОСУ №12 від 25.12.1992 р. „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності". Визначення моменту закінчення злочину в кожному випадку залежить від характеру майна, обстановки вчинення крадіжки, наявності реальної можливості використати майно за розсудом крадія.

Враховуючи те, що Тарабанов вночі проник на охоронювану територію ферми, в його діях присутня ознака проникнення, передбачена частиною З статті 185 КК. Відповідно до положень вище згадуваної Постанови, термін "проникнення" має два критерії: юридичний (психологічний) і фізичний (технічний). Юридичний означає, що особа з усвідомленням і спонуканням нелегально вторгається у чуже житло чи інше приміщення з метою збагатитися шляхом викрадення не належного їй майна. А фізичний полягає у тому, що особа фізично проникає у чуже житло чи інше приміщення, одержуючи можливість безпосереднього доступу до майна шляхом недозволеного входу через відкриті двері, із застосуванням технічних засобів, пошкодженням сховища або охоронних пристроїв (використання відмичок та підібраних ключів, пролом стіни, стелі, огорожі, підкоп під приміщення тощо). Або особа застосовує пристосування, які дозволяють вилучити майно із приміщення, не входячи до нього.

Під приміщенням слід розуміти внутрішню, не призначену для житла частину будівлі або споруди, які належать певним власникам і у яких знаходиться, зберігається або охороняється майно. До інших приміщень у цьому сенсі також можуть належати завод, цех, корабель, магазин, театр, поштова філія, ощадний банк, музей, навчальний заклад, церква та інші господарські, службові та виробничі приміщення.

Говорити про розмір викраденого, ми повинні з'ясувати вартість викраденої свині. Вона складає 900 грн. У відповідності до пунктів 2, 3, 4 примітки до ст.185 КК ми можемо визначити такі види розміру викраденого майна:

- значна шкода - від 100 до 250 НМДГ;

- великий - від 250 до 600 НМДГ;

- особливо великий - більше 600 НМДГ.

Оскільки вартість свині - 900 грн., то визнати розмір заподіяної шкоди значним немає підстав.

Остаточна кваліфікація дій Тарабанова - ч.З ст.185 КК за ознакою проникнення у приміщення.

Рекомендована література.

Основна:

Конституція України від 28.06.1996 р. зі змінами та доповненнями

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року зі змінами та доповненнями.

Постанови пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2007). Офіційне видання / Упоряд. П.П. Пилипчик та ін.3а заг.ред. Голови Верховного Суду України В.Т. Маляренка. - К.: Видавничий дім «Юре», 2004.

Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2006. Видання 3-тє зі змін, та доповн. Упорядники: д.ю.н. проф. Н.О. Гуторова, к.ю.н. Мельник О.О. - X.: Одисей, 2007. - 552 с.

Практика судів України у кримінальних справах. 1993-1995. - К. Юрінком Інтер, 1996.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.: За ред. проф. М.І. Бажанова,, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. - 2-ге вид., перероб і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник Ю.В. Александров,В. І.Антипов, М.В. Володько та ін.: Вид. 3-те, перероб. і допов. За ред. М.І. Мельника,В.А. Клименка. - К.: Юридична думка; 2004.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів і факульт. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенківський та ін. За ред. П.С. Матишевського та ін. — К.: Юрінко, Інтер, 1997.

Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / М.| Бажанов, Ю.В. Баулін,В.І. Борисов та ін.: За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В, Сташиса, В.Я. Тація. - 2-ге вид.,перероб і допов. - К.: Юрінком Інтер, 2005.

Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін. За ред; М.І. Мельника, В.А. Клименка. - К.: Юридична думка, 2004.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. - 4-те вид., перероб. та допов. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.- юридична думка,2007.-1184с.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. - 4-те вид., перероб. і допов. / Відп. ред. С.С. Яценко. - К.: А. С. К., 2005.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України/за ред. М.Й. Коржанського. - К.: Атіка, 2001.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За заг. ред. В.Г. Гончаренка, П.П. Андрушка. У 3 кн. . - К.: Форум, 2005.

Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І,Борисов, С.Б.Гаврик та ін..;За аг. Ред.. В.В.Сташиса, В.Я.Тація-Вид.3-те, перероб. та допов.-Х.:ТОВ Одисей,2006.-1184с.

Кримінально-процесуальний Кодекс, Розділ XVI-XVII.

Сімейний кодекс від 01.12.2006р. зі змінами та доповненнями

КЗпП.

Митний кодекс України від 01.08.08 зі змінами та доповненнями

Закони України:

ЗУ «Про основи національної безпеки України» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 грудня 2005 року №3200-

ЗУ «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р.

ЗУ «Про державний кордон України» із змінами і доповненнями, внесеними

ЗУ «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р.

ЗУ «Про державну таємницю» від 21 травня 2003 р.

ЗВДТ. Затв. наказом СБУ №440 від 12 серпня 2005 р.

ЗУ «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 7 липня 2005р.

ЗУ «Про вибори Президента України» в ред. Від 18 березня 2004р.

ЗУ «Про охорону дитинства» від 26.04.01р.

ЗУ «Про систему оподаткування»

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень // Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня1995 року № 6

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційний подання 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 КК від 19 квітня 2000р. №6-рп // ОВУ.-2000.- №39.

Закон України від 6 червня 1995р. „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням, нестачею або втрат дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.// ВВР.-1995.-№22.- Ст.173; 1999. - №37. - Ст. 334.

Закон України від 7 лютого 1991 „Про власність"

Закон України «Про систему оподаткування» від 22 лютого 2006 року

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 №249-IV

Закон України „Про боротьбу з тероризмом„ від 20 березня 2003 р.

Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р.

Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р..

Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006р.

Закон України «Про обіг в України наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» у редакції від 8 липня 1999р.

Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від15 лютого 1995р.

Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20.11.2003р.

Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Затв. Постановою КМ №770 від 6 травня 2000р.

Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмирів наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу. Затв. Наказом МОЗ №188 від 1 серпня 2000р.

Закон України «Про виїзду з України і в’їзду в Україну громадяни України» від 21.01.1994

ЗУ «Про державну прикордонну службу України» від 3.04.2003 р.

Закон України „Про боротьбу з корупцією„ від 5 жовтня 1995 р. із змінами

Рішення КС у справі про право вільного вибору захисника №13-рп/2000 від 16 листопада 2000 р.

Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 р. Ратифікована Україною 17.01.2002 р.

ЗУ „Про військовий обов'язок і військову службу" в ред. від 4.04.2006 р.

ЗУ „Про альтернативну службу" в ред. від 18.02.1999 р.

ЗУ „Про оборону України" в ред. від 5.10.2000 р.

ЗУ „Про Збройні Сили України" в ред. від 5.10 2000 р.

ЗУ „Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації" від 23.02.2006 р.

Дисциплінарний статут ЗСУ від 24.03.1999 р.

ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливості жінок і чоловіків» від 8 вересня 2005 р.

Римський статут міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р. Підписаний від імені України 20 січня 2000 р.

ЗУ «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність № 2 від 27.02.2004р.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх № 5 від 16.04.2004р.

Про судову практику у справах про хуліганство № 10 від 22.12.2006р.

Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів № 8 від 26.06.92р.

Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості» №5 від 30.05.2008 р.

Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи № 2 від 07.02.2003р.

Про практику направлення військовослужбовців, які вчинили злочин, в дисциплінарний батальйон" від 28.12. 1996 р. №15.

Постанова ПВС №12 від 25 грудня 1992 р. „Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності.

Постанова ПВС від 2 липня 1976 р. №4 в редакції постанови від 3 березня. 2000р. №3

Постанова ПВС №15 від 08.10.2004р. «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкокових платежів»

Постанова ПВС №3 від 25.04.2003р. «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності»

Постанова ПВС №8 від 3.06.2005р. «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»

Постанова ПВС №5 від 15.04.2005р. «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»

Постанова ПВС №3 від 26 квітня 2002 р. „Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами”.

Постанова ПВС №13 від 23 грудня 2005 р. „Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями”.

Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом від 27.01.1977 р. Ратифікована Україною 17.01.2002 р.

Постанова ПВС № 14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті».

Постанова ПВС № 4 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів».

Постанова ПВС № 8 від 3 червня 2005 р. «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил».

Постанова ПВС №5 від 26 квітня 2002 р. „Про судову практику у справах про хабарництво”.

Постанова ПВС №15 від 26 грудня 2003 р. „Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень”.

Постанова ПВС №13 від 25 травня 1998р. зі змінами „Про практику розгляду судами справ корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією»

Постанова ПВС №4 від 25 квітня 2003р.

Постанова ПВС №17 від 10.12.2004 р. «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення протии довкілля»

Постанова ПВС №8 від 24 жовтня 2003р.

Постанова ПВС від 22.12.2006 р. №10 «Про судову практику у справах про хуліганство».

Постанова ПВС від 27.02.2004 р. №2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність».

ПВС від 25.04.2003 р. №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства».

Постанова ПВС №1 від 28 .05.2004 р. «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності ЗУ від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб».

Постанова ПВС №1 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

Додаткова;

Агафонов А. Личность как объект уголовно-правовой охраны //УП. – 2004. – №2.

Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // ПУ 2002.- №3,с.150-154

Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів// Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. Вип.5.- К., 1992.-с. 87-94

Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (Коментар до ст148-2 ККУ)//ЮВУ.-2001.-15-21.03

Андрусів Г. В., Бантишев О. Ф. Відповідальність за злочини про­ти держави. — К.: Редакційно-видавничий центр "Київський університет", 1997. — 162 с.

Антипенко В. Поняття тероризму (кримінально-правове визначення)//ПУ.-1999.-с.92-95

Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовдому праву Украины/ Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого, Харьковский центр изучения организованной преступности. - X.: Право. - 2000.

Баулін Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность действий. -X.: Основа, 1981.

Беляев В.Г., Свидлов Н.М. Вопросы квалификации убийств. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984.

Благов Е.В. Квалификация преступлений (теория и практика)- Ярославль. Яросл. гос. ун-т, 2003.

Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ «Консум», 1995.,104

Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительніхработ.-Харьков,1977.-113с

Борисов В.И. Родовий об’єкт злочинів проти безпеки виробництва// Вісник академії правових наук України.-1995-№3-с.144-151

Борисов В.И.,ГизимчукС.В. Уголовная ответственность за нарушение правил,норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения.-Харьков:Консум,2001.-160с.

Бородин С.В. Преступления против жизни. СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003

Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений 2-е изд.,доп. Политиздат Украины, 1985.

Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые нормы. -К, 1986.

Валуйская М.Ю. О сходстве и различии действий соучастников в умышленном убийстве //Проблеми законності. – 2000. – Вип. 43

Вапова Ю.А. Особливості кваліфікації злочинів при наявності помилки // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - X., 2000. Вип. 10.

Волженский Б,В, Служебние преступления.-М.:Юрист.2000.-368с.

Волженский Б.В. Экономические преступления.-С.Пб.:Изд-во «Юридический центр Пресс»,1999.-312с.

Воробей А.П. Теорія і практика кримінально-правового ставлення вину: Монографія / МВС України. - К.: НАВСУ, 1997.

Волженкин Б. Служебные преступления, - М. 2000.

Гавриш С,Б, Кримінально-правова охоронна довкілля в Україні. Проблеми теорії,застосування і розвитку кримінального законодавства:Наукове видання.-К.Інститут законодавства ВРУ,2002-635с.

Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория и практика. М: АО «Центр ИнфоР», 2005.

Гауфман Л.Д., МаксимовС.В. Ответственность за преступления против собственности.-М.:АО «ЦентрЮрИнфоР»,2001.-310с.

Гальперин И. Квалификация преступлений: закон, теория и практика. Соц. законность. - 1987. - № 6.

Гальченко Ф., Матьішевский П., Яценко С. Квалификация хулиганства //Советская юстиция.-1972.-№ 13

Глушков В.А. Ответственность за преступления в области здравоохранения. – К.: Наукова думка, 1987

орелик А.С. Конкуренция уголовно-правовых норм: Учеб.пособ. Красноярськ: Изд-во Красноярск. гос. ун-та, 1996.

Гуторова Н,О, Кримінально-правова охорона держ.фінансів України.-Харків:Вид-во нац.. ун-ту внутр..справ,2001-384с.

Гуторова Н,О, Проблеми кримінальної відповідальності за посередню винність при вчиненні злочинів проти державних фінансів//ПУ._ 2001.-№12.-С.120-124

Даньшин Н.Н. У головно-правовая охрана общественного порядка.-М.: Юрид.лит., 1973

жунь В. Застосування ст. 209 КК УРСР //РП.-1987.-№10

Дороніна В., Шапченко С, Яценко С. Практика розгляду судами справ про хуліганство //РП.-1986.-№11

Дурманов Н.Д. Общее учение о составе преступления по советскому уголовному праву. - М.: Госюриздат, 1955.

Дудоров О. Порнографія і кримінальний закон: питання кваліфікації, проблеми вдосконалення законодавства //ЮВУ.-2000.-7-13 грудня.

Дудоров О.О., Мельник М.І, Хавронюк М,І,. Злочини у сфері підприємства:Навч.Посібник/За ред.. М.І.Хавронюка.-К.:Атіка,2001.-С.427-532

Ємельянов В.П. Защита права собственности уголовным законодательством.- Харьков: Рубікон, 1996

Ємельянов В.П Злочини терористичної спрямованості.-Харків: Рубікон,1997-160с.

Жеребкин В.Е. Логическая структура состава преступления. - X., 1974.

Здравомыслов Б.В. Стадии совершения умышленного преступления. М.: ВЮЗИ, 1960.

Казан В.А. Уголовная ответственность за торговлю людьми: международно-правовые нормы и законодательство Украъни // Проблеми законності.- 2000. – вип.. 43

Карпенко м, Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини//ПУ.-2002,.-№3-с.147-150

Климчук О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємство, господарство і право.- 2002. №3.-С.84-86

Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений. - М.: Изд-во Москов. ун-та, 1984.

Кудрявцев В.Н. Теоретические основи квалификации преступлений. М., 1963.

Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М, Юристь, 2001.

Кузнєцов В. Комп'ютерна інформація як предмет крадіжки // ПУ. - 1999. - №7

140. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник -2-ге вид., допов. та перероб. - К.: Атіка, 2007. - 592 с.

Козлов А. Учення о стадиях преступления. - СПб: Юридический центр -Пресе, 2001.

Кравченко О,О, Кримінально-правові норми про контрабанду потребують реконструкції//ВВСУ.-2001.-№1-С.50-54

Кругликов Л.Л. Савинов В.Н. Квалифицирующие обстоятельства: понятие, виды, влияние на квалификацию преступлений: Учебн. пособ. Ярославль, 1978.

Кошелев Б. Розгляд справ про заподіяння тілесних ушкоджень //ПУ. – 1992. - №3.

Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів:Навч.посібник. -К.: Атіка, 2002. -С.114-184

Кузнєцов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. 2-ге вид. За заг. ред. Професорів Є.М. Мойсеева та О.М. Джужи, наук. ред. к.ю.н., до І.А Вартилецька. - К.: КНТ, 2007. - 300с.

Кривошеин П.К. Практика применения уголовного законодательства по делам о Кригер Г.А. Состав преступления и квалификация содеянного // Соц. юстиция. - 1985. - № 12.

Кузнецова Н.Ф. Ответственность за приготовление к преступлению и покушение на преступление по советскому уголовному праву. — М.: Изд-во Москов. ун-та, 1958.

Кузнєцов В. Комп'ютерна інформація як предмет крадіжки // ПУ. - 1999. - №7.-С.85-88

Кундеус В. Поняття викрадення у кримінальному праві //ПУ.-2002.№8

Лихова С. Кримінально-правова хорона виборчих прав громадян за новим КК України//ПУ.-2002-№2- С.115-119

ЛісовийВ. «Компютерні» злочини:питання кваліфікації//ПУ.-2002.-№2.-С.86-88

Марін О. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм: Монографія. - К.: Атіка, 2003.

Мартиненко І. Охорона пам'яток історії і культури: прокурорський нагляд за дотриманням законодавства //Вісник прокуратури.-2001 .-№1

Малыхин В.И. Квалификация преступлений. Теоретические вопросы Учеб. пособие к спецкурсу. - Куйбышев: Куйбыш. ун-т, 1987.

Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. - Казань, 1985.

Маляренко В.Т. Про кваліфікацію діяння при порушенні кримінальної справи // ВВСУ.2000.-№5.-С.39-43

Мамчур В. Проблема визначення поняття вбивства в кримінальному праві України //ПУ. 1999. - №3

Матышевский П. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. -К.: Юр инком, 1996

Мачужак Я.В. Відповідальність за статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітних і неповнолітних // ВВСУ. – 1997. - №3с.52-60

Мельник М., Хавронюк М. Вбивства на замовлення – деякі аспекти кримінологічної

характеристики та проблеми кваліфікації //ПУ. – 1997. - №7

Мельник М. Хабарництво. –К.,Парламентське вид-во, 2000-256с.

Мельник М. Відповідальність за хабарництво: історичний аспект//Вісник академії правових наук Україн.-№1.-С.138-154

Михайленко П.П. Уголовное право Украины. Общая часть: Учеб. для высш. учеб. завед. МВД Украины. - К., 1995.

Михайленко П.П. Кримінальне право, кримінальний процес,кримінологія України (статті, доповіді рецензії) - У 3-х томах. - К.: Генеза,1999.

Музика А. Про предмет злочинів,пов’язаних з наркоманією//ПУ.-1997.-№3.-с.62-66

Музика А,А, Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів.-К. Логос,1998-324с.

Навроцький В.О. Проблеми кваліфікації злочинів: Конспект лекцій.; Львів: Львів, держ. ун-т., 1993.

Навроцький В.О. Злочини проти особи: Лекції для студентів юридичного факультету. – Л., 1994. – Вип. 1.

Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студентів юридичного факультету. Л., 1997.с.80

Навроцький В.О.Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. - К.: Атіка, 1999.

Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації. – К. Юрінком Інтер, 2006.

Новицкий Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук, практ. пос. - К.: Вища школа, 2001.

Наумов А.В., Новиченко А.С. Закони логики при квалификации преступлений: Учеб. пособ. - М, 1978.

Омельчук О. Загальна характеристика об’єкта контрабанди//Віснике Львівського університету.Серія юридична.-Вип.35.-Львів.2000-С.435-438

Осадчий В. Особливості суб’єкта в злочинах проти правоохоронної діяльності//ПУ.-2001.-№2.-с.108-111

Панєвін О. Усунути помилки в справах про статеві злочини // ПУ. – 1992. - №10.

Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту //ПУ.-1999.-№3

Піщенко Г. Чи потрібна стаття про хуліганство в КК України? //ПУ.-2001 .-№2.-

Пилипчук П., Мельник М. Проблеми кваліфікації умисного вбивства, вчиненого на замовлення //ПУ. – 1999. - №2

Расторопов С. Объект преступлений против здоровья человека //УП. – 2004. - №1. – с. 43.

центр Пресе», 2003.

Рудяк А., Медведєв А., Кучинська О. Застосування ст.208 КК УРСР /7РП.-1989.-№2.-с.36-40.

Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – К., 1978,с.252

Свидлов Н.М. Специальные нормы и квалификация преступлений следователем. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1981.

Свиридов Б. Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої недоторканості особи // ПУ. – 1999. - №5.

Синєокий О. Насильницький гомосексуалізм: деякі кримінально-правові та криміналістичні проблемі // Вісник Академії правових наук України. -2000. - №3 (22)

Святенюк Н. Квалификация некоторых видов убийств //УП. – 2004. - №1.

Сташис В.В., Бажанов М.П. Личность – под охраной уголовного закона. – Симферополь: Таврида, 1996

Созанский Т. Кваліфікація ідеальної сукупності злочинів // Вісник: Львівського ін-ту внутрішніх справ. - 2001. - Вип. 2 (15).

Сучасне кримінальне право України: нормативно-правові документи та судово-слідча практика: Хрестоматія / Упоряд. А.В. Савченко та ін..; За затв. ред. В.В. Кузнецова. -К.: Вид. Паливода А.А., 2005.

Таганцев Н.С. Русское уголовное право: Лекции. Часть общая: В 2 т.- 1.-М: Наука, 1994.

Таций В.Я. Обьект и предмет преступления в советском уголовном праве. - X.: 1988.

Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления:Обьект и система._Харьков,1983-232с.

Тарарухин С.А. Понятие и значение квалификации преступлений.

Тихий В.П. Уголовная ответственность за нарушения правил безопасности оьращения с общественніми предметами: Учебное пособие.-К.1989.-80с.

Тихий В.П Ответственность за преступления против общественной безопасности: уч.пособие.-Харьков,1984-68с.

Тихий В.П Уголовно-правовая охрана общественной безопасности-Харьков,1981-172с

Тузов А.П. Мотивация противоправного поведения несовершеннолетних.- К., 1982.

Фесенко. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони. Монографія. – К., - Атика, - 2001.

Ягодинський В. Кваліфікація умисних вбивств з корисливих мотивів та розбійних нападів зі смертельними наслідками //ПУ. – 1996. - №11

Ягодинський В. Кваліфікація умисних вбивств з корисливих мотивів та розбійних нападів зі смертельними наслідками //ПУ. – 1996. - №41. – с. 42-44.

Ярмиш Н. Жорстоке поводження як одна з форм доведення до самогубства //ПУ. – 1992. - №7.

Яценко С,С, Масові безпорядки//Юридична енциклопедія.-К.:«Українсська енциклопедія»,2001.-Т.3.-с.592-593

Яценко С,С, Міжнародні злочини// Юр.енциклопдія.-К.:«Українська енциклопедія»,2001.-Т.3.-с.694-696

Яценко С,С, Злочини міжнародного характеру//юр.енциклопедія.-К.:.«Українська», 1999.-Т.2-С.615-616

1