Методика «Піктограм»

Мета дослідження: визначити об'єм і продуктивнісіь опосередкованого запам'ятовувяння і асоціативної пам'яті.

Процедура дослідження

Дана методика відноситься до числа найбільш поширених, причому вона дозволяє одержати достатньо широкий спектр даних, що стосуються не тільки особливостей наочно-образного мислення, але й особливостей емоційного стану досліджуваних, спрямування їх свідомості, особистісних властивостей. Це дозволяє використовувати методику для самих різноманітних цілей, наприклад при арттерапії, оцінці міжособистісних відносин, при встановленні ієрархії цінностей.

Суть методики полягає в передачі будь-якого вербальне позначеного поняття через його образ. Сама назва - "піктограма" означає малюнкову писемність, коли предмети, події і дії позначаються малюнками чи умовними знаками. Дослід можна проводити з одним досліджуваним або і групою осіб.

Зачитувати поняття експериментатор зобов'язаний чітко, роблячи паузи між кожним словом для запам'ятовування не довше 10-12 секунд. Після зачитування всіх 15 понять пауза триває 5 хвилин. Потім, за командою "Пишіть" - досліджуванний відтворює запам'ятовані поняття, а потому робить звіт про те, як він пов'язував їх із малюнками. Бланк для малювання дають досліджуваному перед інструкцією.

Інструкція досліджуваному: "Я буду називати тобі слова, а ти, щоб краще їх запам'ятати, роби невеликий малюнок. Швидкість малювання і якість малювання нехай тебе не турбують. Головне, щоб ти, дивлячись на свій малюнок, зміг потім назвати, які слова пропонувались для запам'ятовування."

В процесі дослідження ведеться протокол (Додаток 1.2), в якому реєструються назви малюнків, інтерпретація досліджуваного, його пояснення і відтворення слів через певний час.

Аналіз результатів і висновки

В обробленні результатів бажано простежити характер зв'язку запам'ятованого із змістом малюнків, особливо коли відіворення було успішним. Можна виділити типологію малюнків, якщо визначити яке переважає мислення (образне, абстрактне). Встанови, які саме малюнки сприяли запам'ятовуванню, а характер котрих з них призводить до помилкових відтворень.

Дослідження обсягу короткочасної па­м'яті

Мета дослідження: визначення обсягу короткочасно­го запам'ятовування за методикою Джекобсона.

Процедура дослідження

Дослід можна проводити з одним досліджуваним або з групою з 6—8 осіб. Він включає чотири аналогічні серії. У кожній з них експериментатор зачитує досліджуваному один з наведених наборів цифрових рядів.

Перший набір  Другий набір

5 2 4 1   7 5 4 3

9 6 0 2 3   2 3 5 8 6

2 5 4 0 6 1     6 7 5 1 3 0

7 8 4 2 3 8 9    9 5 6 2 7 5 1

3 4 6 8 2 5 3 8    6 9 3 0 7 1 7 2

5 9 8 3 7 4 6 2 3      5 7 8 6 1 1 7 3 0

6 7 2 3 8 4 5 2 0 7     6 8 6 1 8 2 1 4 8 8

Третій набір  Четвертий набір

1 3 7 2    7 1 0 6

6 4 8 0 5   8 9 9 3 4

7 2 5 3 1 8       8 5 6 0 8 6

0 7 5 9 4 3 8   5 2 0 1 5 7 0

5 2 1 8 6 3 5 5   8 2 7 4 4 5 2 5

1 3 2 6 9 7 8 4 3     7 1 5 8 4 3 4 1 3

3 8 4 4 5 2 8 7 1 6    1 5 2 4 8 3 6 8 9 7

Інструкція досліджуваному: "Я назву Вам кілька цифр. Слухайте уважно і намагайтеся запам'ятати їх як­найбільше. Після закінчення диктування за моєю коман­дою "Пишіть!" запишіть те, що запам'ятали, з тією послідов­ністю, з якою вони пред'являлися. Увага! Починаємо!"

Обробка результатів

У процесі обробки результатів дослідження треба встановити:

— ряди, відтворені повністю і з тією послідовністю, з якою вони показувалися дослідником. Для зручності їх позначають знаком (+);

— найбільшу довжину ряду, який досліджуваний в усіх серіях відтворив правильно;

— кількість правильно відтворених рядів, більших за той, який відтворено досліджуваним в усіх серіях;

— коефіцієнт обсягу пам'яті, який знаходять за фор­муллою

П =А+c/n

де П — обсяг короткочасної пам'яті;

А — найбільша довжина ряду, правильно відтвореного досліджуваним в усіх серіях;

с — кількість правильно відтворених рядів, більших за А;

п — число серій досліду (в даному дослідженні 4).