Анотація
АНОТАЦІЯ – коротка, стисла характеристика змісту книги, статті тощо.
Це невеличка бібліографічна довідка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукописного твору через перелік найголовніших у них питань, оцінка анотованого твору. Анотація допомагає читачеві зорієнтуватися в наявній літературі з того чи іншого питання, полегшує роботу науковців, студентів, учителів, учнів – людей різних професій, чия робота пов’язана з книгою. Анотацією називають і розгорнутий заголовок, завдяки переліку найважливіших питань якого викладають зміст роботи, даючи їй оцінку.
Анотація найчастіше міститься на другій сторінці будь-якої друкованої праці. Цей документ необхідно вміти складати всім, хто створює підручники, посібники, укладає допоміжну науково-методичну літературу (словники, збірники різного призначення тощо).
Відгук, рецензія
ВІДГУК – критична стаття, відзив, оцінка, враження, зумовлені появою книги, статті, виступом політичного діяча тощо.
Відгук має дві форми:
- усну (на засіданнях, зібраннях фахівців, конференціях, зборах, у приватних розмовах );
- письмову (на курсову, дипломну роботи, книгу, автореферат дисертації, статтю).
Реквізити відгуку:
Назва роботи;
Прізвище автора;
Тема;
Назви розділів;
Мета написання роботи й оцінка розкриття теми (повне, глибоке, недостатнє, поверхове, потребує доопрацювання);
Вирізняється самостійністю суджень, логічністю доказів тощо
За змістом і композицією відгук подібний до рецензії, проте його обсяг
невеликий.
Під відгуком подаються:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- вчений ступінь, вчене звання автора відгуку;
- підпис, під ним дата
РЕЦЕНЗІЯ – відгук, критична оцінка художнього, наукового твору й дисертаційного дослідження.
Складається з двох частин: ознайомлення читачів з рецензованою роботою та її оцінка, підпис рецензента, дата.
Рецензія, як і письмовий відгук, затверджується відділом по роботі з особовим складом (канцелярією) установи, в якій працює її автор, печаткою і підписом відповідальної особи.
ЗАПРОШЕННЯ – це коротке повідомлення про певну подію в науковому, політичному, культурному світі, в житті колективу або окремих осіб (визначних людей чи звичайних громадян) та прохання взяти в ній участь (активну чи споглядацьку).
Запрошення бувають:
іменні (вони вимагають документа, що засвідчує запрошену особу);
неіменні – офіційна листівка (запрошення) є вхідною перепусткою
на урочисті збори, засідання з певного приводу, наукову конференцію, святкову подію, на концерт чи вечір відпочинку.
ОГОЛОШЕННЯ – офіційне повідомлення, оповіщення, інформація про масовий захід: про час і зміст проведення нарад, засідань, зборів; про виконання якоїсь роботи; про можливість обійняти вакантну посаду через участь у конкурсі; про час проведення концерту, конкурсу, цікавої й важливої зустрічі; про захист дипломної роботи чи дисертації на здобуття вченого ступеня; про підприємницьку діяльність тощо.
Текст оголошення формулюється коротко й точно в усній (по радіо, телебаченню; екстрені оголошення – інколи по селекторному зв’язку) чи письмовій формах. В оголошенні після заголовка зазначають час, дату, місце проведення заходу, його назву, порядок денний, якщо це засідання; за необхідності вказують адресу та способи проїзду.