3. Поняття соціально-психологічної адаптації.

Ефективність психічної адаптації прямо залежить від організації мікросоціальної взаємодії. При конфліктних ситуаціях в сімейній або службовій сфері, утрудненнях в побудові неформального спілкування порушення механічної адаптації наголошувалися значно частіше, ніж при ефективній соціальній взаємодії. Також з адаптацією безпосередньо пов'язаний аналіз чинників певного середовища або оточення. Оцінка особових якостей що оточують як чинника привертає в переважній більшості випадків поєднувалася з ефективною психічною адаптацією, а оцінка таких же якостей як чинника відштовхуючого – з її порушеннями.

Але не тільки аналіз чинників навколишнього середовища визначає рівень адаптації і емоційної напруженості. Необхідно також брати до уваги індивідуальні якості, стан безпосереднього оточення і особливості групи, в якій здійснюється мікросоціальна взаємодія.

Ефективна психічна адаптація є однією з передумов до успішної професійної діяльності.

Кожна людина, що вступає в нову для себе організацію, неминуче проходить більш менш тривалий процес адаптації.

Процес адаптації здійснюється одночасно у сфері формальних і неформальних відносин. Відбувається деколи непросте поєднання особистих домагань і очікувань з вимогами і очікуваннями на рівні групових цінностей і нормативів життя. Зіставимо основні очікування індивіда і групи, членом якої він стає. Перерахуємо очікування індивіда:

– ухвалення сенсу і значущості своєї роботи;

– інтерес і творчість в своїй роботі;

– ступінь незалежності і самостійності в своїй роботі;

– включеність своєї роботи в ширший контекст життя установи (по частині безпеки і комфорту);

– ухвалення себе і визнання як повноправного члена колективу;

– заохочення і оплата праці згідно вкладу в загальний результат соціальної захищеності і гарантій;

– умови для зростання і самореалізації.

Природно, для кожної людини комбінації цих очікувань шикуватимуться в свою ієрархію залежно від співвідношення в основних групах потреб і загальної спрямованості його особі.

Основні очікування організації можна звести до наступного переліку:

– у організацію приходить фахівець, що володіє відповідною кваліфікацією, і з ним можна вести професійну розмову. Як фахівець він сприятиме успішному функціонуванню і розвитку організації;

– соціальну спільність людей поповнить ще одна особа, що володіє певними якостями;

– у організацію приходить людина, яка готова розділити і прийняти її цінності і нормативи життя;

– організація набуває ще одного прихильника її інтересів. Як работник‑ виконавець певної функції, він трудитиметься з повною віддачею на високому якісному рівні. Займаючи певне місце в системі формальних і неформальних відносин, людина візьме на себе певні зобов'язання і відповідальність.

Зрозуміло, що очікування групи багато в чому визначатимуться рівнем її розвитку і єднання. Проте очевидно, що переплетення взаємних очікувань впливатиме на адаптивні процеси входження нової людини в організацію. Від того, як будуть збалансовані ці очікування, залежить низка подальших виборів і рішень в житті.