Виховна робота із студентами передбачає організацію педагогічного

спілкування зі студентами з метою розвитку їх особистісних та

професійних якостей.

Заключний етап педагогічної практики магістрантів передбачає:

• Роботу з оформлення звітної документації,

• Її аналіз та обговорення з методистом.

• Підготовку та здійснення захисту результатів практики.

• Оцінку роботи магістранта методистами.

• Загальні підсумки педагогічної практики здійснюються у ході підсумкової конференції .

Перелік звітної документації магістранта з педагогічної частини практики.

1. Плани – конспекти ( методрозробки) залікових аудиторних лекційних, практичних або лабораторних занять , затверджених методистом ( всього 5 розробок).

2. Аналізи трьох відвіданих занять інших магістрантів.

3. Розробки елементів методичного забезпечення викладання курсів психології ( завдання тестового характеру, дидактичний матеріал та наочність до залікових аудиторних занять, електронні презентації обраних тем, тощо).

4. Звіт про педагогічну частину практики з самоаналізом здійсненої роботи ( висвітленням особливих труднощів у роботі, їх причин, можливих шляхів усунення, шляхів самовдосконалення педагогічної майстерності і т.п.).

Критерії оцінювання педагогічної частини практики магістрів.

Оцінювання враховує:

А) якість методичних розробок залікових занять.

Б)якість їх безпосереднього проведення.

В)якість аналізу відвіданих занять.

Г) якість самоаналізу як окремих проведених занять, так і педагогічної частини практики у цілому.

Д) дотримання професійно – педагогічної дисципліни протягом проходження практики.

Оцінка 5 - « відмінно » ( 90 – 100 балів за шкалою ЕCST)виставляється за:

• Дисциплінованість та відповідальність у ході навчального процесу, дотримання організаційних вимог до підготовки та проведення занять.

• Творчість та ініціативність при розробці та проведенні занять.

• Доцільність підбору класичної та новітньої літератури науково – методичного характеру у відповідності до мети заняття.

• Самостійність підготовки магістрантів до занять.

• Орієнтованість занять на досягнення дидактичної та виховної мети.

• Бездоганність проведення занять у відповідності з планом – конспектом.

• Здатність студента аналізувати проведені заняття та накреслювати шляхи їх вдосконалення.

• Здатність до глибокого аналізу відвіданих занять та здійснення рекомендацій щодо переборення труднощів у діяльності інших магістрантів.

Оцінка 4 - « добре » ( 75 – 89 балів шкалою ЕCST) виставляється за:

• Дисциплінованість та відповідальність у ході навчального процесу, дотримання організаційних вимог до підготовки та проведення занять.

• Розробку ходу заняття з допомогою методиста.

• Підбір літератури може містити першоджерела, що не відповідають забезпеченню мети заняття.

• Проведення занять у відповідності з планом, але з недоліками організаційного характеру ( недоцільне використання часу, порушення процесу взаємодії з студентами , тощо).

• Мета заняття досягається стандартними традиційними засобами.

• Самоаналіз полягає у поверхневій характеристиці недоліків та шляхів їх подолання.

• У ході аналізу відвіданих занять магістрант виявляє основні недоліки та труднощі у викладанні, але допускає помилки у формулюванні рекомендацій щодо їх подолання.

Оцінка 3 - « задовільно » ( 60 – 74 бали шкалою ЕCST) виставляється за:

• Незначні порушення дисципліни та організаційних вимог до проведення занять ( наприклад, невелике запізнення чи невчасне закінчення заняття).

• Складання плану – конспекту заняття з безпосередньою участю викладача – методиста.

• Підбір методичної літератури до занять не відповідає забезпеченню дидактичної мети.

• Мета заняття досягається частково.

• Наявні недоліки організаційного характеру ( ігнорування запитань студентів, нездатність забезпечити навчальну дисципліну . тощо).

• Самоаналіз діяльності здійснюється при допомозі методиста.

• Шляхи подолання труднощів у процесі викладання вирізняються з допомогою методиста.

• Аналіз відвіданих занять поверховий, без конкретних рекомендацій.

Оцінка 2 - « незадовільно » ( 35 – 59 балів за шкалою ECST) виставляється за:

• Порушення дисципліни та організаційних вимог до проведення занять ( наприклад, значне запізнення чи зрив заняття , непідготовленість до проведення запланованого заняття тощо ).

• Утруднення при складанні плану - конспекту заняття .

• Недоцільність підбору науково – методичної літератури, помилки у фактичному матеріалі.

• Значні відхилення у проведенні заняття від плану – конспекту.

• Недостатність контакту магістранта з аудиторією протягом заняття.

• Нездатність здійснювати самоаналіз заняття.

• Нездатність самостійно здійснити аналіз відвіданого заняття.

• Порушення педагогічної етики у ході занять.

Оцінка 1 - « незадовільно » ( 1 - 34 бали за шкалою ECST) виставляється за:

• Систематичне порушення дисципліни та організаційних вимог до проведення занять .

• Нездатність самостійно складати план – конспект заняття.

• Грубі помилки у навчальному матеріалі при висвітленні теми.

• Відсутність контакту магістранта з аудиторією протягом заняття.

• Неявка на заплановані за розкладом пробні та залікові заняття для магістранта.

• Неявка на заняття інших магістрантів з метою їх аналізу.

• Нездатність здійснювати самоаналіз заняття.

• Відсутність звітної документації або її оформлення із значним запізненням.

Рекомендована література.

1. Алексеев М.Н. Как читать лекции в различных аудиториях. – М.:

Знание, 1979. – 55 с.

2. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи. – К.: Кондор, 2008. – 272 с.

3. Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии. – М.: Владос, 1999. – 304 с.

4. Бадмаев Б.Ц. Психология: как ее изучить и усвоить. – М.:Просвещение,1997. – 256 с.

5. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе. – К.: Вища школа, 1985. – 176 с.

6. Вергасов В.М. Проблемное обучение в высшей школе. – К.: Вища шк.,1977. – 94 с.

7. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

8. Герасимова В.С. Методика преподавания психологии. – М.: Ось – 89, 2007. – 144 с.

9. Граф В.И., Ильясов И.И., Ляудис В.Я. Основы организации учебной деятельности и самостоятельной работы студентов. – М.: Изд – во МГУ, 1981. – 79 с.

10. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. – Мн.; Изд – во БГУ , 1981. – 383 с.

11. Леонтьев А.Н. Психологические особенности деятельности лектора. – М.: Знание, 1981. – 80 с.

12. Ляудис В.Я. Методика преподавания психологии. – М.: УМК Психология,2003. – 192 с.

13. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232 с.

14. Основи організації та методики викладання у вищій школі /Під ред. В.Т.Білоус, Л.І.Горюнова. – Ірпінь, Акад. ДПС України, 2001. – 145 с.

15. Педагогіка вищої школи: Навч.посібник / За ред.. З.Н. Курлянд. – К.: Знання, 2005. – 399 с.

16. Подоляк Л.Г. , Юрченко В.І. Психологія вищої школи. – К: ТОВ « Філ - студія» , 2006. – 320 с.

17. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К.: НПУ, 2000. – 210 с.

18. Траверсе Т.М. Психологія викладацької роботи. – К., Науковий світ, 2009. – 269 с.

19. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. – К.: Академвидав, 2006. – 352 с.

20. Хоткевич В.И. Какой должна быть университетская лекция?// Вопросы методологии и методики преподавания в высшей школе. – Харьков: Изд – во ХГУ,1970. – С.16 – 24.

21. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. – М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2002. – 437 с.

3. Завдання для магістрантів з курсу « Психологія вищої школи »

Метою практики з курсу “Психологія вищої школи” є забезпечення практичної підготовки магістрів у галузі психології вищої школи, яка слугуватиме основою для їх подальшої дослідницької та викладацької діяльності у ВНЗ на психодіагностичній основі.

Завданнями практики є:

• закріплення здобутих знань та умінь у курсі “Психологія вищої школи”;

– практичне опанування психологією студента;

– практичне опанування психологією викладача;

– практичне опанування психологічними особливостями спільної навчально-виховної діяльності викладача і студента;

• практичне формування індивідуальної пізнавальної діяльності учасників педагогічного процесу у вищій школі на діагностичній основі.

У результаті опанування змістом практики з навчальної дисципліни “Психологія вищої школи” магістрант повинен знати:

місце і завдання психології вищої школи в структурі психологічної науки; структуру і типи особистості студента і викладача; профорієнтаційні основи вибору абітурієнтом профілю, ступеня і форми вищої освіти; психолого-педагогічну структуру вищої освіти як поєднання колективного навчання та самостійного пізнання; психолого-педагогічні аспекти контролю та оцінки навчально-професійної діяльності студентів; соціально-психологічні аспекти взаємодії студента з первинними колективами; труднощі адаптації молодого спеціаліста і перспективи професійної кар’єри; програму „Вчитель: школа-педвуз-школа” як приклад системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення.

У результаті опанування змістом практики з навчальної дисципліни “Психологія вищої школи” магістрант повинен вміти:

визначати місце і завдання психології вищої школи в структурі психологічної науки; діагностувати структуру і типи особистості студента і викладача; застосовувати профорієнтаційні методики для вибору абітурієнтом профілю, ступеня і форми вищої освіти; організувати психолого-педагогічну структуру вищої освіти як поєднання колективного навчання та самостійного пізнання; реалізовувати психолого-педагогічні аспекти контролю та оцінки навчально-професійної діяльності студентів в умовах Болонської кредитно-модульної системи за критеріями ECTS; діагностувати і корегувати соціально-психологічні аспекти взаємодії студента з первинними колективами; попереджати труднощі адаптації молодого спеціаліста і визначати перспективи професійної кар’єри; застосовувати досвід програми „Вчитель: школа-педвуз-школа” як приклад системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення.

Практичне завдання на вибір магістранта

Методом експертної бесіди зі студентами і куратором групи визначте проблемні питання у навчально-виховній роботі, які потребують першочергової уваги. Підберіть одну з психодіагностичних методик (див. нижче 5 практичних завдань), що вивчалися в курсі “Психологія вищої школи” і проведіть її в студентській групі, обробіть отримані результати й обговоріть іх зі студентами у групі (за згодою кожного студента) або індивідуально, дотримуючись принципів професійної етики психолога.

Практичне завдання 1 (з теми: Особистість студента і викладача): визначте типи особистості студентів за методикою «Багатовимірний опитувальник особистості» (за В.Ф.Моргуном), проаналізуйте реальні та бажані типи і дайте психолого-педагогічні рекомендації щодо їх відповідності та гармонізації. Література:

1. Монистическая концепция многомерного развития личности / Автор-составитель В.Ф.Моргун. – Полтава, 1989. – С.23-26.

2. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів. – К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. – С. 69-73, 250-252.

3. Психолого-педагогическая диагностика личности будущего учителя в системе профессиональной ориентации / Составитель В.Ф.Моргун. – К.: РУМК , 1990. – С.12-17.

Практичне завдання 2 (з теми: Вибір абітурієнтом профілю, ступеня форми вищої освіти): визначте відповідність професійних нахилів студентів обраній спеціальності за «Методикою багатовимірного аналізу досягнень оптанта» (за В.Ф.Моргуном) і надайте психолого-педагогічні рекомендації щодо їх подальшого розвитку під час навчання у ВНЗ. Література:

1. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – С. 404-435.

2. Монистическая концепция многомерного развития личности / Автор-составитель В.Ф.Моргун. – Полтава, 1989. – С.23-26.

3. Моргун В.Ф. Багатовимірна психодіагностика досягнень учня як перший крок профільної освіти // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 1. – С. 1-5.

4. Учитель, которого ждут / Под ред. И.А.Зязюна. – М.: Педагогика, 1988. – С.64-86.

Практичне завдання 3 (з теми: Студент як суб’єкт життєдіяльності): визначте співвідношення реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу студентів та його впливу на заняття у магістратурі за допомогою «Опитувальника реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу людини» (за В.Ф. Моргуном). Література:

1. Моргун В.Ф. Опитувальник реального, бажаного та фантастичного бюджетів часу людини / В.Ф. Моргун // Практична психологія та соціальна робота. – К., 2003. – № 8. – С. 45-50.

2. Моргун В.Ф. Методика дослідження реального, бажаного і фантастичного бюджетів часу людини / В.Ф.Моргун // Психодіагностика особистості підлітка. Навчально-методичний посібник / за ред. О.Д.Кравченко, В.Ф.Моргуна. – К.: ВД «Слово», 2009. – С. 35-40.

3. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрантів і аспірантів. – К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. – С. 137-141.

Практичне завдання 4 (з теми: Особливості міжособистісних стосунків студентів): визначіть уявлення студентів про структуру мотивації кохання за допомогою “Багатовимірного опитувальника мотивації кохання” (за В.Ф. Моргуном) і дайте індивідуальні рекомендації щодо використання опитувальника в курсі «Етика і психологія сімейного життя» для старшокласників. Література:

1. Багатовимірний опитувальник мотивації кохання (за В.Ф. Моргуном) // Педагогічні системи, технології. Досвід. Практика: Довідник / За ред. П.І. Матвієнка, С.Ф. Клепка, Н.І. Білик. – 2-е вид., переробл. і допов. – У 2 ч. Ч. 1: А–М. – Полтава: ПОІППО, 2007. – С. 39-45.

2. Моргун В.Ф. Психодіагностичне дослідження мотивації кохання // Постметодика. – Полтава, 2007. – № 1. – С. 50-56.

3. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч.посібник. – Академвидав, 2005. – 350с.

Практичне завдання 5 (з теми: Програма „Учитель: школа-педвуз-школа” як зразок системи підготовки молоді до вчительської професії та її психолого-педагогічне забезпечення): визначте професійну готовність студентів до праці вчителя за допомогою „Методики експертних оцінок абітурієнта” (за В.Ф. Моргуном) і надайте психолого-педагогічні рекомендації щодо її подальшого розвитку під час навчання у ВНЗ. Література:

1. Педагогічна майстерність / за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

2. Учитель, которого ждут / под ред. И.А.Зязюна. – М.: Педагогика, 1988. – С.64-86 (див. опис методики експертних оцінок майбутнього спеціаліста).

3. Учитель: експериментальная целевая программма «школа-педвуз-школа» / автор И.А.Зязюн. – Полтава, 1990. – 51 с.

4. Моргун В.Ф. Трудова педагогіка добра від А.Макаренка до О.Захаренка та І.Зязюна // Витоки педагогічної майстерності. Зб. наук. пр. Полтавського державного педагогічного університету В.Г.Короленка.– Полтава, 2008. – Вип. 5. – С. 38-48.

Звітна документація

Магістрант надає письмовий звіт, який складається з таких підрозділів:

• Результати експертних оцінок проблем групи за наслідками бесіди зі студентами і куратором групи;

• Обґрунтування вибору методики психодіагностики відповідно до проблем студентів (за погодженням із керівником практики магістрант може обрати методику, яка виходить за межі запропонованого вище у практичних завданнях переліку методик);

• Мета і завдання дослідження;

• Короткий опис методики;

• Характеристика вибірки студентів;

• Таблиця первинних кількісних результатів по кожному студенту;

• Якісний аналіз отриманих результатів (за допомогою діаграм та їх опису);

• Висновки та рекомендації;

• Список використаних джерел (за вимогами ВАК України).

Критерії оцінювання на заліковому підсумковому контролі за трьома шкалами

Підсумкова оцінка за практику в цілому отримується через підрахунок середнього балу і відповідних оцінок за всі види робіт.

Рекомендована література.

1. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. – Мн.; Изд – во БГУ , 1981. – 383 с.

2. Монистическая концепция многомерного развития личности / Автор-составитель В.Ф.Моргун. – Полтава, 1989. – С.23-26.

3. Педагогічна майстерність / за ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

4. Подоляк Л.Г. , Юрченко В.І. Психологія вищої школи. – К: ТОВ « Філ - студія» , 2006. – 320 с.

5. Психолого-педагогическая диагностика личности будущего учителя в системе профессиональной ориентации / Составитель В.Ф.Моргун. – К.: РУМК , 1990.

6. Учитель, которого ждут / под ред. И.А.Зязюна. – М.: Педагогика, 1988. – С.64-86.

4. Завдання для магістрантів з курсу « Педагогіка вищої школи »

Програма з даної дисципліни включає в себе планування роботи магістрантів, спрямовану на реалізацію тієї системи теоретичних знань, які вони отримали на заняттях із навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи”, а також формування і розвиток практичних умінь і навичок із планування та проведення профорієнтаційної роботи.

Реалізації поставленої мети сприяє виконання таких завдань:

1. Скласти план профорієнтаційної роботи у навчальному закладі (загальноосвітньому, професійно-технічному), громадській організації чи іншій установі.

2. Розробити конспект однієї з організаційних форм профорієнтаційної роботи зі слухачами.

3. Провести профорієнтаційний захід в обраному закладі (установі).

4. Проаналізувати результати проведення профорієнтаційного заходу, доклавши бланк-направлення (див. додаток № 5) та фото- чи відеоматеріал.

У результаті проходження практики магістрант повинен знати:

• педагогіку вищої школи та її взаємозв’язок із реальним виховним процесом, можливості застосування педагогічних рекомендацій на практиці;

• особливості системи профорієнтаційної роботи;

• специфіку взаємодії лектора зі слухачами, її соціально-психологічне і методичне забезпечення.

Магістрант повинен уміти:

• планувати профорієнтаційну роботу зі слухачами;

• установлювати доцільні взаємини з адміністрацією, кураторами, викладачами, учнями, студентами та їхніми батьками;

• планувати і проводити профорієнтаційний захід;

• вести поточну і оформляти звітну документацію.

Методичні рекомендації до планування і проведення профорієнтаційної роботи

Виконання завдання з навчальної дисципліни “Педагогіка вищої школи” передбачає підготовку і проведення профорієнтаційного заходу з урахуванням поданої нижче інформації. Сценарій заходу підписується керівником навчального (професійно-технічного) закладу чи іншої установи (громадської організації, територіального центру, центру зайнятості, центру соціальних служб тощо) з рекомендацією оцінки та завіряється печаткою (див. Додаток).

При підготовці профорієнтаційного заходу пропонуємо взяти до уваги подану інформацію. Організація профорієнтаційної роботи магістрантами психолого-педагогічного факультету проводиться з урахуванням положень «Концепції державної системи професійної орієнтації населення». Даний вид діяльності включає такі напрями реалізації, як професійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.

Професійна інформація здійснюється через систему заходів щодо накопичення і розповсюдження відомостей про зміст і перспективи професій соціального педагога, психолога, логопеда тощо та вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх набути, форми й умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного зростання, стан та потреби ринку праці, формування професійних інтересів, намірів та мотивацій особи. Значну роль у реалізації даного напряму відіграють зустрічі магістрантів з учнями і вчителями загальноосвітніх (професійно-технічних) навчальних закладів, інших установ та організацій, участь у проведенні Дня відкритих дверей на психолого-педагогічному факультеті та університеті, робота «Школи волонтерів» та ін.

Наступний напрям профорієнтаційної роботи магістрантів – професійна консультація – передбачає науково організовану систему взаємодії з особами, які потребують допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності, на основі вивчення індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреб ринку праці у підготовці кваліфікованих спеціалістів конкретного фаху. Магістранти повинні вміти надавати консультацію абітурієнтам та їхнім батькам щодо перспектив і можливостей набуття професії соціального педагога, психолога, логопеда тощо.

Професійний добір як напрям профорієнтаційної роботи передбачає систему профдіагностичного обстеження особи і спрямований на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння споживачем освітніх послуг.

Професійний відбір передбачає систему профдіагностичного обстеження особи, спрямовану на визначення ступеня її придатності до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.

Професійна адаптація включає комплексну систему заходів, що покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних та організаційно-технічних особливостей професійної діяльності на виробництві, успішному професійному становленню працівника. Даний напрям профорієнтаційної роботи забезпечує інститут кураторства, що дозволяє прискорити адаптацію студентів першого курсу як до умов вишівського навчання, так і до особливостей майбутньої професії.

При оцінюванні якості виконання практичних завдань рекомендуємо дотримуватися таких критеріїв:

5 балів( 90 – 100 балів за шкалою ECST ) виставляється, якщо магістрант виконав профорієнтаційне завдання на якісно високому рівні, виявив при цьому ґрунтовність і творче володіння професійними вміннями, зацікавленість щодо отримання позитивних результатів, з інтересом спостерігав за досягненнями педагогічної науки, демонстрував прагнення до реалізації в навчально-виховному процесі сучасних рекомендацій педагогічної теорії та практики, що знайшло належне відображення у звітній документації, фото- та відеоматеріалах;

4 бали(75 - 89 за шкалою ECST) виставляється, якщо магістрант сумлінно поставився до виконання профорієнтаційного завдання, виявив самостійність, усвідомлено підійшов до аналізу отриманих результатів, використав традиційні форми профорієнтаційної діяльності, досить ретельно проаналізував психолого-педагогічні спостереження, припустився незначних помилок, що стає очевидним при вивченні звітної документації, фото- та відеоматеріалів;

3 бали( 60 – 74 балів за шкалою ECST ) виставляється, якщо магістрант несумлінно поставився до виконання профорієнтаційного завдання, на репродуктивному рівні використав елементи сучасних освітніх технологій, лише частково виявив самостійність та ініціативність, продемонстрував фрагментарні вміння щодо реалізації профорієнтаційної діяльності, у звітній документації відсутні висновки, логічні зв’язки, фото- чи відеоматеріали не представлені;

2 бали( 35 - 59 балів за шкалою ECST) виставляється, якщо магістрант безвідповідально поставився до виконання профорієнтаційного завдання, лише частково вміє вирішувати проблеми професійного вибору, не виявляє зацікавленості до здійснення відповідної роботи, результати проведення профорієнтаційної роботи мають фрагментарний характер, оформлені несвоєчасно, фото- чи відеоматеріали не представлені;

1 бал( 1 - 34 бали за шкалою ECST )виставляється, якщо магістрант несвоєчасно виконав профорієнтаційне завдання, виявив при цьому відсутність самостійності, безвідповідальність, недбалість, елементарний репродуктивний рівень профорієнтаційних умінь, до аналізу отриманих результатів і оформлення звітної документації поставився формально.

Рекомендована література

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи : курс лекцій [модульне навчання] / А. М. Алексюк. – К., 1993. – 217 с.

2. Березова І. Організація виховної роботи зі студентами / І. Березова // Рідна школа. – 2006. – № 6. – С. 21–23.

3. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти : навч. пос. / Я. Я. Болюбаш. – К. : ВВП “Компас”, 1997. – 63 с.

4. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи / С.С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003.

5. Гончарова Н. О. Основи професійної орієнтації : навч. посібник / за ред. В. Ф. Моргуна. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 168 с.

6. Корольов Б. І. До проблеми управління виховною роботою у вищій школі в сучасних умовах / Б. І. Корольов // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 3. – С. 61–63.

7. Корольчук О. Організаційно-виховна робота серед студентів / О. Корольчук, М. Поночовний // Освіта. – 2004. – № 4. – С. 8–9.

8. Кузьминський А. І. Педагогіка вищої школи : навч. посібник / А. І. Кузьминський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання, 2005. – 486 с.

9. Лекції з педагогіки вищої школи / за заг. ред. В. І. Лозової. – Харків : ОВС, 2006. – 496 с.

10. Лепин П. В. Организация воспитательного процесса в педагогическом университете / П. В. Лепин, Н. С. Данилкова // Педагогическое образование и наука. – 2002. – № 4. – С. 32–36.

11. Основи організації та методики викладання у вищій школі : навч. посібник [для студентів вищих навч. закладів ] / В. Т. Білоус, Л. І. Горюнова та ін. – Ірпінь : Акад. ДПС України, 2001. – 145 с.

12. Основы педагогики и психологии высшей школы : учеб. пос. / под ред. А. В. Петровского. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – 303 с.

13. Педагогіка вищої школи / за ред. З. Н. Курлянд. – К. : Знання, 2005.

14. Педагогика высшей школы : уч.-метод. пос. / под ред. Н. М. Пейсахова. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1985. – 190 с.

15. Педагогика и психология высшей школы : уч. пос. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. – 544 с.

16. Панин М. С. Концепция воспитания студенческой молодежи в вузе / М. С. Панин, А. С. Магауова // Педагогическое образование и наука. – 2002. – № 3. – С. 22–31.

17. Соловей М. Система виховної роботи у вищому навчальному закладі як фактор цілісного виховання особистості / М. Соловей, В. Демчук // Рідна школа. – 2004. – № 6. – С. 33–37.

5.Порядок атестації магістрантів та загальний перелік звітної

документації.

Не пізніше, ніж за 2 дні до закінчення педагогічної практики магістранти мають здати таку звітну документацію:

1. Звітна документація магістра – практиканта з педагогічної частини практики.

1. Плани – конспекти ( методрозробки) залікових аудиторних лекційних, практичних або лабораторних занять , затверджених методистом ( всього 5 розробок).

2. Аналізи трьох відвіданих занять інших магістрантів.

3. Розробки елементів методичного забезпечення викладання курсів психології ( завдання тестового характеру, дидактичний матеріал та наочність до залікових аудиторних занять, тощо).

4. Звіт про педагогічну частину практики з самоаналізом здійсненої роботи ( висвітленням особливих труднощів у роботі, їх причин, можливих шляхів усунення, шляхів самовдосконалення педагогічної майстерності і т.п.).

2.Звітна документація магістра – практиканта з курсу « Психологія вищої школи».

Магістрант надає письмовий звіт, який складається з таких підрозділів:

• Результати експертних оцінок проблем групи за наслідками бесіди зі студентами і куратором групи;

• Обґрунтування вибору методики психодіагностики відповідно до проблем студентів (за погодженням із керівником практики магістрант може обрати методику, яка виходить за межі запропонованого вище у практичних завданнях переліку методик);

• Мета і завдання дослідження;

• Короткий опис методики;

• Характеристика вибірки студентів;

• Таблиця первинних кількісних результатів по кожному студенту;

• Якісний аналіз отриманих результатів (за допомогою діаграм та їх опису);

• Висновки та рекомендації;

• Список використаних джерел (за вимогами ВАК України).

3. Звітна документація магістра – практиканта з курсу « Педагогіка вищої школи».

• Сценарій проведення профорієнтаційного заходу, підписаний керівником навчального (професійно-технічного) закладу чи іншої установи (громадської організації, територіального центру, центру зайнятості, центру соціальних служб тощо) з рекомендацією оцінки.

• Лист – направлення на проведення профорієнтаційного заходу, завірений печаткою установи (див. Додаток).

Окремі частини документації перевіряються та оцінюються методистами , які відповідають за здійснення певного аспекту науково – педагогічної практики магістрантів у відповідності з визначеними критеріями ( див. розділи програми практики 2 – 5 ).

Формою підсумкового контролю результатів практики є диференційований залік, який виставляється факультетським керівником як середній бал на основі врахування оцінок за кожний напрямок роботи магістранта .

По закінченні практики студенти беруть участь у підсумковій конференції, де мають виступити з звітною доповіддю про її проходження. Рекомендується підготувати виставку звітної документації, стенди, стінгазети, мультимедійні презентації , в яких відображено результати практики.

6.Додатки

Додаток № 1. Схеми методичних розробок навчальних занять

з психологічних дисциплін.

А. Схема конспекту лекції з психології.

• Тема.

• Мета. ( дидактичний, виховний, розвивальний аспект).

• План лекції.

• Основні поняття лекції.

• Перелік основної та додаткової літератури з даної теми.

• Висвітлення навчального матеріалу у відповідності з планом(текст лекції).

• Висновки ( підсумок лекційного заняття).

• Додатки (підбір наочності до заняття: схеми, графіки, таблиці, репродукції, малюнки, тощо).

Б. Схема методичної розробки практичного ( семінарського) заняття.

• Тема.

• Мета. ( дидактичний, виховний, розвивальний аспект).

• Питання для обговорення.

• Основні поняття з даної теми.

• Перелік основної літератури з вказівкою першоджерел для конспектування.

• Перелік додаткової літератури.

• Висвітлення ходу заняття. Передбачаються вказівки на специфіку послідовного розгляду кожного питання (як відповіді студентів на конкретні запитання магістранта, як коментоване читання , як огляд реферату, як навчальна дискусія і т.п.) , перелік можливих запитань до студента , запитання магістранта щодо аналізу першоджерел, які підлягають вивченню студентами , прогнозований час огляду кожного питання семінарського заняття , тощо

• Тестові завдання для письмового контролю знань студентів з даної теми.

• Висновки.

• Додатки ( підбір наочності до заняття: схеми, графіки, таблиці, репродукції, малюнки, тощо).

В. Схема методичної розробки лабораторного заняття.

• Тема.

• Мета. ( дидактичний, виховний, розвивальний аспект).

• Питання для підготовки студентів до заняття.

• Основні поняття з даної теми.

• Перелік основної літератури з вказівкою першоджерел для конспектування.

• Перелік додаткової літератури.

• Перелік необхідного обладнання для проведення заняття . ( Передбачає огляд необхідних ТЗН, аудіо – та відеозаписів, бланків методик, засобів хронометражу часу , тощо).

• Висвітлення ходу заняття. ( Послідовне висвітлення етапів дослідження психологічних явищ відповідно до теми, опис методик, особливості організації роботи студентів з методиками, прогнозований час кожного дослідження).

• Вимоги до оформлення результатів дослідження та формулювання висновків студентами.

• Висновки викладача щодо проведеного заняття..

• Додатки (підбір наочності до заняття: схеми, графіки, таблиці, репродукції, малюнки, тощо).

Додаток № 2. Схема аналізу занять з психології.

А). Схема аналізу лекційного заняття.

• Навчальна дисципліна ( назва).

• Тема.

• Факультет, курс, група ( кілька груп), де проведено заняття.

• Прізвище магістранта, який проводив лекцію.

• Відвідування лекції студентами ( кількість).

• Аналіз змісту лекції( її структури,доцільності підбору матеріалу для лекції, доказовості викладання, звертання до наукових першоджерел , тощо).

• Характер висвітлення матеріалу ( пояснювально – ілюстративний, проблемний чи комбінований).

• Засоби активізації студентів під час лекції ( наявність проблемних ситуацій чи окремих питань, доцільне використання наочності, підкреслення значення матеріалу у майбутній професійній діяльності студентів і т.п.)

• Особливості взаємодії магістранта з аудиторією ( оптимальний темп і ритм викладання, дотримання професійної етики, забезпечення навчальної дисципліни в аудиторії, особливості реалізації педагогічного спілкування з студентами).

• Пов’язаність матеріалу лекції з майбутньою професійною діяльністю студентів.

• Особливості формулювання висновків наприкінці лекції.

• Досягнення поставленої мети .

• Перелік окремих моментів лекції , які свідчать про труднощі у викладанні та можливих засобів їх подолання.

• Загальна оцінка лекційного заняття ( високий, хороший, достатній чи низький науковий та методичний рівень проведення заняття).

Б). Схема аналізу семінарського ( практичного) заняття.

• Навчальна дисципліна ( назва).

• Тема .

• Факультет, курс, група , де проведено заняття.

• Прізвище магістранта, який проводив заняття.

• Відвідування заняття студентами ( кількість).

• Цілеспрямованість заняття ( постановка мети заняття, її зв’язок з практичною діяльністю майбутній спеціалістів)

• Аналіз змісту семінарського ( практичного) заняття , доцільність підбору питань для підготовки студентів, їх кількість та актуальність для майбутніх фахівців.

• Характер обговорення питань (як відповіді студентів на конкретні запитання магістранта, як коментоване читання , як огляд реферату, як навчальна дискусія і т.п.) .

• Доцільність запитань магістранта щодо аналізу першоджерел, які підлягають вивченню студентами .

• Засоби активізації студентів ( наявність проблемних ситуацій чи окремих проблемних питань , доцільне використання наочності, підкреслення значення матеріалу у майбутній професійній діяльності студентів і т.п.)

• Особливості взаємодії магістранта з аудиторією ( оптимальний темп і ритм викладання, дотримання професійної етики, забезпечення навчальної дисципліни в аудиторії, особливості реалізації педагогічного спілкування з студентами).

• Застосування групових форм роботи з студентами на занятті.

• Особливості формулювання висновків наприкінці заняття.

• Об’єктивність та аргументованість оцінки знань студентів магістрантом.

• Досягнення поставленої мети заняття.

• Перелік окремих моментів заняття , які свідчать про труднощі у викладанні та можливих засобів їх подолання.

• Загальна оцінка семінарського або практичного заняття ( високий, хороший, достатній чи низький науковий та методичний рівень проведення заняття).

В) . Схема аналізу лабораторного заняття.

• Навчальна дисципліна ( назва).

• Тема.

• Факультет, курс, група , де проведено заняття.

• Прізвище магістранта, який проводив заняття.

• Відвідування заняття студентами ( кількість).

• Цілеспрямованість заняття ( постановка мети заняття, її зв’язок з практичною діяльністю майбутній спеціалістів)

• Аналіз змісту лабораторного заняття , доцільність підбору психодіагностичних методик для дослідження психологічних явищ відповідно до теми заняття , їх кількість та значення для досягнення поставленої мети.

• Чіткість здійснення навчального інструктажу при організації діагностичної роботи студентів.

• Засоби активізації студентів ( наявність проблемних ситуацій чи окремих проблемних питань , доцільне використання наочності, підкреслення значення матеріалу у майбутній професійній діяльності студентів і т.п.)

• Особливості взаємодії магістранта з аудиторією ( оптимальний темп і ритм викладання, дотримання професійної етики, забезпечення навчальної дисципліни в аудиторії, особливості реалізації педагогічного спілкування з студентами).

• Застосування групових форм роботи з студентами на занятті.

• Особливості формулювання висновків наприкінці заняття.

• Об’єктивність та аргументованість оцінки роботи студентів магістрантом.

• Досягнення поставленої мети заняття.

• Перелік окремих моментів заняття , які свідчать про труднощі у викладанні та можливих засобів їх подолання.

• Загальна оцінка лабораторного заняття ( високий, хороший, достатній чи низький науковий та методичний рівень проведення заняття).

Додаток № 3. Зразок оформлення направлення на проведення

профорієнтаційного заходу.

ЛИСТ-НАПРАВЛЕННЯ

на проведення профорієнтаційного заходу

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка направляє магістранта групи __________ психолого-педагогічного факультету ____________________________________________

_{(Прізвище, ім’я, по батькові)}

для проведення профорієнтаційної роботи в ____________________________

__________________________________________________________________

_{(Повна назва закладу)}

Профорієнтаційний захід проведений „____”_______________ 2012 року.

Керівник закладу (установи, організації) _______________________________

_{(Прізвище, ім’я, по батькові)}

Печатка

35