Тема 1. Сутність, предмет, метод і об’єкти аудиту

1. Виникнення аудиту

2. Розвиток аудиту в Україні

3. Аудит в системі господарського контролю та його необхідність

4. Теоретико-методологічні основи аудиту. Методи аудиторського контролю. Цілі аудиторської перевірки. Основні завдання аудиторського контролю.

5. Реєстр аудиторів і аудиторських фірм. Сертифікація аудиторів.

1. Виникнення аудиту

Слово «аудит» походить від латинського «audio» (він слухає, відповідно аудитор – той, хто слухає). В середньовічній Європі, коли грамотних та письменних людей було мало, аудитором називали службовця, який повинен був вислуховувати звіти посадових осіб. На початковому етапі розвитку аудиту на аудитора покладалися функції контролю за діяльністю посадових осіб з метою викриття фактів обману та шахрайства.

Ще в стародавньому світі була вперше усвідомлена необхідність аудиту. Зокрема давньоримські джерела, що збереглись до нашого часу, свідчать, що облік, як правило, вели одночасно і незалежно один від одного двоє спеціально призначених осіб. Крім того, для перевірки правильності облікових записів використовували інвентаризацію. Але і на ці прийоми цілком не покладалися. Традиційною для тих часів була так звана практика прослуховування бухгалтерів.

Вважається, що аудит, як вид професійної діяльності, виник в Англії. Згадки про аудит є в архівних документах Казначейства Англії і Шотландії 1130р.

Перший в світі законодавчий акт, що регулював діяльність аудиторів, був виданий у 1285р. Королем Англії Едвардом І.

В XVII-XIX ст., коли фінансові кризи перетворилися в актуальну проблему, аудит набув найбільшого розвитку.

Наприкінці XIX ст. незалежний аудит сформувався як самостійна сфера професійної практичної діяльності.

Подальший розвиток ринкових відносин вимагав капітальних вкладень, що призводило до збільшення ризику. Для дисконтування акцій на фондовій біржі, одержання позик від приватних осіб або банківських кредитів тощо, стало правилом надавати зацікавленим особам фінансову звітність своєї компанії, перевірену на предмет точності і достовірності.

Початок інтернаціоналізації аудиту було покладено у 1977р. створенням МФБ, на яку було покладено функції розробки Етичного Кодексу професійного бухгалтера.

2. Розвиток аудиту в Україні

Значні просування в розвитку аудиту в Україні були зроблені після розпаду Радянського Союзу.

Основні етапи розвитку аудиту в Україні:

1. 1987-1989 – створення перших аудиторських структур

2. 1990-1992 – розширення кількості і форми аудиторських структур

3. 1993-початок XXI ст. – створення нормативної бази аудиту

У 1989 р. з виникненням в Україні (на той час ще союзній республіці СРСР) спільних підприємств (СП) іноземною стороною було поставлене питання про аудиторське підтвердження результатів фінансово-господарської діяльності СП, що стало передумовою створення в Києві дочірнього відділення союзної аудиторської фірми “Інаудит” під назвою “Інаудит-Україна”. До складу першої аудиторської фірми увійшли колишні держслужбовці контрольно-ревізійного управління Мінфіну України.

В Україні аудит виникає у відповідь на соціальне замовлення, причому відразу як аудит підтверджуючий (при підтвердженні звітності СП) і консультаційно-орієнтований (на замовлення клієнтів). Попит стає досить високим. Частина таких консультантів залишили попередні місця роботи і зайнялися виключно аудиторськими послугами. Проте їх стан де-юре лише частково визнавався тільки дещо застарілою союзною постановою. Тому до кінця першого року незалежності нашої країни кращі інтелектуальні сили вітчизняного аудиту об’єдналися в Спілку аудиторів України (САУ).

У києві 14 лютого 1992 р. на з’їзді аудиторів було прийнято Статут громадського об’єднання громадян, які здійснюють аудиторську діяльність – Спілки аудиторів України (САУ). Метою діяльності САУ було визнано об’єднання зусиль аудиторів для захисту своїх законних прав та інтересів і сприяння розвитку аудиторської діяльності.

З метою сприяння розвитку вдосконаленню та уніфікації аудиторської справи в країні в 1993 р. було створено незалежний самостійний орган – Аудиторську палату України (АПУ). Головним завданням АПУ є сприяння розвитку аудиту в країні, вирішення на єдиній методологічній основі принципових питань аудиторської діяльності в Україні. Створені й регіональні відділення АПУ.

Формально говорити про виникнення цілісної системи аудиту в Україні можна лише з 1993 р. з прийняттям Закону України “Про аудиторську діяльність”.

У 1995-1996 рр. були прийняті тимчасові вітчизняні нормативи з аудиту, а починаючи з 01.01.99 р. в Україні були введені постійно діючі національні нормативи з аудиту.

Всього було прийнято – 32 ННА, які діяли до прийняття рішення АПУ про застосування в Україні стандартів аудиту та етики МФБ в якості національних стандартів аудиту.

МФБ постійно вносяться зміни у стандарти, тому АПУ у 2006 р. видала новітню редакцію МСА.