Висновки

Вільний асоціативний експеримент застосовується у соціологічних, політологічних, гуманітарних сферах для аналізу відповідних знань. Використання вільного асоціативного експерименту має і прикладний характер: він присутній у методології навчання іноземних мов, в укладанні асоціативних словників, у пато-, психодіагностиці, у психіатрії.

Стимульний список було отримано шляхом опрацювання словників термінів державного управління. Було відібрано 75 слів, після аналізу яких виділено 50 найважливіших, що виражають актуальні поняття сьогодення, якими оперують інформанти у своєму житті на даному етапі соціального розвитку.

Під час кількісного та якісного аналізу отриманих реакцій на слова-стимули було виділено такі типи асоціацій:

- синтагматичні (КЕРІВНИК – сильний, улюблений, розумний, РЕПУТАЦІЯ – ідеальна, позитивна, бездоганна, незаплямована, погана);

- парадигматичні (НАРОД – скупчення, поляки, українці, населення, нація, ДЕПУТАТ – брехун, злодій, бандит, злочинець, ВПЛИВ – рішучість, підкорення, вимога, якість);

- тематичні (ПОСАДА – президента, директора, інкасатора, вчителя, професора, декана, ПРАВО – на життя, на слово, на освіту);

- фонетичні (ПОСАДОВЕЦЬ – службовець, податківець, СЛУЖІННЯ – управління) ;

- словотвірні (ПОСАДОВЕЦЬ – посада, КЕРІВНИК – керує, МІНІСТР – міністерство);

- ремінісцентні та фразеологічні (ПОГЛЯДИ – біла ворона, СПРАВЕДЛИВІСТЬ – є, за неї варто боротися);

-реакції-персоналії (ЛЮДИНА – В. Симоненко, Янукович, РЕФОРМА – С. Шустер, Н. Шуфрич).

У процесі аналізу встановлено, що найбільш численними є синтагматичні та парадигматичні типи. У кожному асоціативному полі наявне ядро. Ядерними реакціями стали такі, що зустрічаються не менш як 24 разів.

Асоціації, що увійшли до асоціативного ядра, перебувають у різних відношеннях із словниковими визначеннями суспільно-політичних термінів. В одних випадках слова-реакції повністю відповідали визначенню, в інших – вони виступали синонімами. Проте численну групу склали слова-відповіді, які зовсім не стосувалися суспільно-політичної сфери. У процесі такого зіставлення було з'ясовано, що реципієнти деякими термінами не володіють взагалі, а інші – неправильно інтерпретують та вживають у контексті.

Саме через асоціації виявляється індивідуальний, неповторний світ носія мови, з їх допомогою з'ясовується ставлення мовця до оточуючого середовища, адже мова, що є формою існування думки, охоплює всі сфери індивідуального та суспільного життя людини, є невід'ємною частиною людської природи.