Список рекомендованої літератури

1. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навчальний посібник / За ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2001. – 605 с.

2. Кириленко В. І. Мікроекономіка: Навчальний посібник для студентів економ. спец. вузів. – К.: Таксон, 1999. – 334 с.

3. Курс общей экономической теории: Учебное пособие / Под ред. А. И. Добрынина, Л. С. Тарасевича. – СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1996. – 346 с.

4. Макконел К. Р., Брю С. А. Экономикс: принципы, проблемы, политика: В 2 т. / Пер. с англ. – М.: Республика, 1996. – 536 с.

5. Піндайк Р. С., Рубінфельд Д. Л. Мікроекономіка / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 360 с.

6. Самуельсон П. А., Нордгауз В. Д. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1998. – 482 с.

7. Томсон А. Экономика фирмы. – М.: Бинон, 1998. – 544 с.

8. Ястремський О. І., Гриненко О. Г. Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1998. – 275 с.

44

1. Корисність товару та її властивості

Теорія граничної корисності розглядає конкретну корисність, яку споживчі блага можуть принести конкретному споживачеві. Корисність товару - це задоволення, яке отримують від споживання.

Корисність товару має дві властивості:

1. вона є різною для різних людей, оскільки залежить від смаків та вподобань;

2. корисність від певних благ є різною для однієї і тієї ж людини в різний час і за різних обставин.

Ступінь задоволення можна виміряти в одиницях виміру – ютилях (від англ. utility - корисність). Вважається, що кожний товар має певну кількість ютилів (u), або певну кількість одиниць корисності чи задоволення.

Залежно від кількості ютилів розрізняють граничну, загальну і середню корисність.

Загальна корисність (TOTAL UTILITY - TU) – це сукупна корисність від споживання усіх наявних одиниць блага. Гранична корисність виступає як приріст загальної корисності.

Гранична корисність (MARGINAL UTILITY - MU) – додаткова корисність від споживання одної додаткової одиниці товару або послуги.

Загальну корисність будь-якої кількості продукту визначають шляхом складання показників граничної корисності.

5

10- - -

9- - - - - - -

8- - - - - - - - -

7- - - - - - - - - - -

6-

5-

4- - - - - - - - - - - - - -

3-

2-

1- - - - - - - - - - - - - - - - -

1 2 3 4 5 6 7 Q

-1-

-2-

-3- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Рис. 1.1. Крива граничної корисності.

MU

30- - - - - - - - - - - - - - - -

20- - - - - - -

10- - -

0 1 2 3 4 5 6 7 Q

Рис. 1.2. Крива загальної корисності.

6

3. Через рік після початку діяльності бухгалтерський прибуток підприємства склав 300 тис. грошових одиниць, економічний прибуток – 100 тис. грошових одиниць. Визначити явні і неявні витрати підприємства, якщо відомо, що сукупний доход підприємства – 800 тис. грошових одиниць.

Розв’язок:

Бухгалтерський прибуток = 800 – х,

де х – явні витрати.

х = 800 – 300 = 500 тис. грошових одиниць.

Економічний прибуток = 800 – (500 + у),

де у – неявні витрати.

100 = 800 – (500 + у)

у = 800 – 500 – 100 = 200 тис. грошових одиниць.

43

Г раничні та

середні витрати

100- МС

90-

80-

70-

60-

50-

40- АС

30-

20- AVC

10-

AFC

1 2 3 4 5 6 Випуск продукції

Рис. 5.3. Криві середніх та граничних витрат.

2. Сукупний доход підприємства складає 600 тис. грошових одиниць. Підприємство виплачує заробітну плату робітникам – 300 тис. грошових одиниць. Затрати на сировину і матеріали складають 100 тис. грошових одиниць, неявні витрати підприємства складають 150 тис. грошових одиниць. Визначити бухгалтерський та економічний прибутки підприємства.

Розв’язок:

Бухгалтерський прибуток – це різниця між загальним доходом і явними витратами фірми.

Бухгалтерський прибуток = 600 – (300 + 100) = 200 тис. грошових одиниць.

Економічний прибуток – це різниця між загальним доходом і загальними витратами фірми – явними і неявними.

Економічний прибуток = 600 – (300 + 100 + 150) = 50 тис. грошових одиниць.

42

Середня корисність (AU) – це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницю товару.

Споживач робить вибір між двома товарами так, щоб при обмеженому грошовому доході отримати найбільш оптимальний з його точки зору набір товарів і послуг.

Американський економіст П. Семюелсон вивів правило рівноваги споживчої поведінки: споживач має витрачати гроші в такий спосіб, щоб гранична корисність у розрахунку на грошову одиницю була постійною.

(1.1)

де λ – гранична корисність грошей;

MU_n –гранична корисність останньої споживчої одиниці товару;

P_n – ціна останньої одиниці товару.

Умовою рівноваги споживача та отримання ним максимальної загальної корисності для будь-якої пари товарів х і у є рівність:

(1.2)

Споживач розподіляє видатки таким чином, щоб співвідношення граничних корисностей товарів було пропорційним до співвідношення цін на товари.

7

Тести

1. Споживач споживає товари А; В; С. Їх ціни Р_А; Р_В; Р_С, граничні корисності MU_A; MU_B; MU_C, загальні корисності U_A; U_B; U_C, кількість спожитих одиниць кожного товару N_A; N_B; N_C. Споживання споживача знаходиться в рівновазі, якщо:

а)

б)

в)

г)