4. Підсумок

(2 год.)

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу: романтизм як напрям літератури; жанрові ознаки та різновиди роману; жанрові ознаки поеми та драми; система образів, “байронічний герой”.

Позакласне читання - 4 год.

Резерв - 4 год.

Для вивчення напам’ять

Байрон Дж. Вірш за вибором учня

Гейне Г. Вірш за вибором учня

Гоголь М. Уривок із поеми “Мертві душі” (за вибором учителя)

Лермонтов М. Вірш за вибором учня

Міцкевич А. Вірш за вибором учня

Пушкін О. Вірш за вибором учня

Основні вимоги до знань і вмінь учнів 9-го класу

Учні повинні знати:

авторів і перекладачів вивчених творів;

вивчені етапи всесвітнього літературного процесу;

найважливіші відомості про літературні напрямки (реалізм, романтизм);

місце і значення вивчених творів у доробку письменника та літературному процесі певного періоду;

основні ознаки понять байронічний герой, драма, літературний тип, поема, роман, система образів;

проблематику, системи образів та особливості композиції вивчених творів.

Учні повинні вміти:

аналізувати й інтерпретувати художній твір в єдності його змісту і форми;

обґрунтовувати свою думку з приводу прочитаного;

виявляти основні проблеми, поставлені у творі, що вивчається;

визначати жанрові особливості вивчених творів;

розрізняти літературні напрямки;

визначати роль системи образів у розкритті ідейного змісту твору;

порівнювати твори, їхні проблематику та системи образів;

писати твір з елементами компаративного аналізу художніх текстів;

готувати (за двома й більше джерелами) реферат на філологічну тему;

користуватися словниково-довідковою літературою.

 

 

10-й КЛАС

(105/140 год.)

(3/4 г/т)

1. Вступ

(2 год.)

Літературний процес 19 ст., його етапи й провідні тенденції. Жанрове та стильове розмаїття, провідні напрями й течії, їхня зміна на різних етапах розвитку літератури.

2. Із Літератури середини 19 ст.

(51/72 год.)

Середина 19 ст. як доба реалізму в європейській літературі. Світоглядне й естетичне підґрунтя реалізму і його художня система. Настанова на реалістичне (тобто засноване на досвіді), сприйняття й витлумачення дійсності. Активізація пізнавальної функції в реалістичній літературі. Тип автора і особливості нарації. Прийоми “зображення дійсності”.

Із літератури французького реалізму

(10/19 год.)

Особливості французької реалістичної літератури. Високий критичний пафос французького реалізму; розвиток аналітичності як стильової ознаки; орієнтація на науку й наукову методологію. Еволюція французького реалізму, “об’єктивний метод” Флобера та інших письменників 2 пол. 19 ст. Реалізм і натуралізм, їхня генетична й типологічна спорідненість.

Теорія літератури. Поняття про реалізм і натуралізм; генетичну й типологічну спорідненість літературних явищ.

СТЕНДÁЛЬ (1783-1842)

(справжнє ім’я - Анрі Марі Бейль)

“Червоне і чорне” або “Пармський монастир”

(за вибором учителя)

Життєвий шлях і особистість Стендаля. Становлення письменника, активна участь у романтичному русі. Синтез романтизму й реалізму в його зрілій творчості.

Роман “Червоне і чорне”, поєднання в ньому соціально-політичного й психологічного аспектів. Гостра критика режиму Реставрації. Конфлікт головного героя Жульєна Сореля з суспільством як сюжетний стрижень роману. Вирішення цього конфлікту переважно через внутрішню драму героя. Жіночі образи роману. Психологізм Стендаля й психологічний аналіз як стильова домінанта твору.

Роман “Пармський монастир”. Італія в житті і творчості письменника. Відображення сучасної дійсності і “міф Італії”; побутово-політичний і поетичний світи роману. Фабріціо дель Донго як характерний романтичний герой Стендаля. Ренесансні ремінісценції (запозичення) і колорит у творі.

Теорія літератури. Поняття про ремінісценцію. Поглиблення поняття про психологізм.

Онорé де БАЛЬЗÁК (1799-1850)

“Батько Горіо” або “Гобсéк”

(за вибором учителя)

Бальзак - французький письменник, соціально-аналітичний реалізм його творів. Поєднання реалістичних і романтичних елементів у його художній системі. “Людська комедія” - грандіозна панорама життя Франції 1 пол. 19 ст. Проблематика і структура “Людської комедії”.

Роман “Батько Горіо”, його тематика й композиція. Дві взаємопов’язані сюжетні лінії, розкриття в різних аспектах теми влади грошей. Гроші як рушійна сила і фатум суспільства, що склалося після революції 18 ст. Доля молодої людини, її формування суспільством, де панують гроші. Образ Растіньяка, його моральна драма. Історія старого Горіо, її соціальний і моральний сенс. Композиція і стиль роману.

Влада золота та її філософія в повісті “Гобсек”. Образ Гобсека, “лихваря й філософа”, його романтичні й реалістичні риси. Зображення деградації аристократії. Образи Фанні Мальво і Анастазі де Ресто: спільне і різне. Особливості нарації в повісті, рамкова композиція і роль образу Дервіля.

Бальзак в Україні й українській літературі.

Літературний контекст. Н.Рибак. “Помилка Оноре де Бальзака”. Б.Пастернак. “Бальзак” (“Париж в златых тельцах, в дельцах...”). /До “Гобсека”/ - лихварство та влада грошей в п’єсах М.Кропивницького “Глитай, або ж Павук” та І.Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”. М.Гоголь. “Мертві душі”. В. Шекспір. “Венеційський купець”. О.Пушкін. “Скупий лицар”.

Тематична атестація

Із літератури англійського реалізму

(7/10 год.)

Глибинні реалістичні традиції англійської літератури. Розквіт реалізму в середині 19 ст. (Ч.Діккенс, В.Теккерей, Дж.Еліот, Е.Троллоп), його своєрідність. Широке і різнобічне змалювання життя англійського суспільства і надання важливої ролі морально-етичному чиннику. Тенденція трактування життєвих явищ у координатах морально-етичної системи. Активна роль комічно-гумористичного первня, увага до комічних характерів і ситуацій.

Чарльз ДÍККЕНС (1812-1870)

“Великі сподівання” або “Домбі і син”

(за вибором учителя)

Життєвий шлях і особистість письменника. Рельєфне втілення своєрідності англійського реалізму в його творчості. Превалювання соціально-моральної проблематики, вирішення соціальних і життєвих колізій в етико-моральній площині. Гумор Діккенса і його функції. Активна присутність автора в творах, емоційна насиченість оповіді. Роман “Домбі і син”, його ідейно-тематичні мотиви, образи, стиль.

Еволюція творчості Діккенса. Роман “Великі сподівання” як вершина пізньої творчості. Завершення відходу від спрощеного оптимізму й моралізаторства. Свідомість складності життя й людини; нова якість гуманізму пізнього Діккенса. “Великі сподівання” як роман виховання; ілюзорність “великих сподівань” Піпа та інших персонажів, варіація мотиву “втрачених ілюзій”. Елементи детективу в романі та їх функції.

Теорія літератури: Поняття про роман виховання; поглиблення поняття про гумор і сатиру та їх співвідношення.

Літературний контекст. О.Мандельштам. “Домбі і син” (“Когда, пронзительнее свиста...”)

Тематична атестація

Із літератури російського реалізму

(20/27 год.)

Особливості суспільно-історичних умов розвитку російського реалізму (умови “незавершеної дійсності”). Його критицизм і викривальний пафос. Універсальність охоплення буття і глибина його художнього витлумачення. Зосередження на людині і людських цінностях як духовно-естетична домінанта російської реалістичної літератури. Її розквіт в середині 19 ст. (І.Гончаров, І.Тургенєв, О.Островський, М.Салтиков-Щедрін, Ф.Достоєвський, Л.Толстой та ін.). Охоплення російським реалізмом різних родів і жанрів літератури, провідна роль роману.

Фéдір ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821-1881)

“Злочин і кара”

Творчість Достоєвського як одна з вершин російської і всесвітньої літератури. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їхнє вираження в художніх текстах. Еволюція світогляду й творчості Достоєвського.

Роман “Злочин і кара” як втілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, “надлюдини”. Розкриття складності духовного світу героя. Ствердження християнських цінностей і тема розкаяння в творі. Система образів роману, семантика і символіка його назви.

Місце Достоєвського у світовій літературі.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про психологічний роман. Поняття про літературну поліфонію, філософський роман.

Літературний контекст. Достоєвський і українська література (І.Франко, В.Винниченко, М.Хвильовий).

Лев ТОЛСТÓЙ (1828-1910)

“Анна Кареніна” або “Війна і мир”

(за вибором учителя)

Творчість Льва Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної художньої системи. Духовні й творчі шукання та здобутки письменника.

Роман “Анна Кареніна” - художнє дослідження сімейних стосунків.

Образи-характери роману, пластичність змалювання і психологічна глибина. Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю.

“Війна і мир” - історичний і психологічний роман-епопея. Філософська роздуми про ворожість (війну) і єдність (мир) людей. Народ і особистість, народ і влада в розумінні письменника. Народ як головна сила історії, оберіг національної незалежності, культури та традицій. “Діалектика душі” толстовських героїв.

Місце Толстого у російській і світовій літературі.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про психологічний роман. Поняття про різнотипність образів персонажів: образ-тип, образ-характер, образ-символ.

Літературний контекст. М.Рильський. “Ясна Поляна” (“Так віриш: ці берези та ялини у пам'яті безмовній зберегли...”). Г.Флобер. “Пані Боварі”.

Микóла НЕКРÁСОВ (1821 - 1877)

“О шостій вчора завернув...”; “Роздуми біля парадного під’їзду”;

“Трійка”, “Про погоду”; “На смерть Шевченка”

Еволюція поетичної творчості від романтизму до реалізму. Некрасов як “співець страждань народних”, перегуки з Шевченком. Урбаністична поезія (Петербург Некрасова). Демократизація змісту російської поезії і оновлення її форми. Поетичне новаторство Некрасова: поєднання поезії з прозою, введення прозової наративності, наближення поетичної мови до розмовної інтонації, збагачення її лексики.

Теорія літератури: Поняття про ритмомелодику, інтонацію вірша.

Тематична атестація

Із літератури інших напрямів

(12/15 год.)

Різновекторність руху прози й поезії в літературі середини 19 ст.: в прозі домінує реалізм, лірична поезія переважно залишається в річищі романтизму (пізній В.Гюго, Ш.Бодлер, група “Парнас”, ранні символісти - у французькій літературі; А.Теннісон, Р.Браунінг, група прерафаелітів - у англійській; Р.В.Емерсон, Г.Лонгфелло, В.Вітмен - в американській; пізній Ф.Тютчев, А.Фет та інші поети “чистого мистецтва” - в російській). Трансформації в романтичній поезії середини 19 ст., тенденції переростання в неоромантизм, символізм, імпресіонізм.

Літературний контекст. М.Зеров. “Pro domo (про себе)” (“Яка ж гірка, о Господи, ця чаша...”). М. Рильський. “Морозе! Ти - душа парнаського співця...”

Із французької поезії

(4 год.)

Шарль БОДЛÉР (1821-1867)

“Альбатрос”, “Відповідності”, “Гімн красі”, “Людина і море”,

“Moesta et errabunda”, “Подорож”(І), “Confiteor”,

Бодлер - пізній романтик і зачинатель символізму. Вихідні романтичні моделі збірки “Квіти зла”. Протиставлення ідеалу і дійсності - її семантико-образна вісь. Символістські риси в збірці: інтерпретація предметних образів як “видимих знаків” ідей, почуттів, душевних станів тощо; надзвичайна здатність поезій Бодлера викликати образи в уяві читача. Ствердження сучасності (“модерності”), пошуки нової краси. Амбівалентність внутрішнього світу поета.

Теорія літератури: Поняття про амбівалентність; художню семантику, символ, символізм.

Літературний контекст. М.Рильський. “Бодлер” (“В раю блаженних мук, де на тонких стеблинах...”). І.Качуровський. “Із наслідувань французькій” (“По спутанным кривым, по ломаным зигзагам...”). К.Бальмонт. “До Бодлера” (“Как страшно-радостный и близкий мне пример...”).

Із американської поезії

(2 год.)

Волт ВÍТМЕН (1819-1892)

Із “пісні про самого себе” (І, 4); “Я співаю про тіло електричне” (І, 4);

“Для тебе, о Демократіє...”; “На березі морському уночі”; “О капітане”

В.Вітмен - великий американський поет-новатор. Співець Демократії, “мільйонних мас”, космічних масштабів і процесів. Зв’язок з романтичною філософсько-ліричною традицією. Романтична “філософія тотожності”, єдності свідомості й світу, особистого й вселенського життя як світоглядно-естетична парадигма збірки “Листя трави”. Настанова на всеохоплюючий вислів, відмова від традиційних форм поезії, звернення до верлібру, введення у вірш прозової мови.

Теорія літератури. Початкове поняття про верлібр.

Літературний контекст. Традиції В.Вітмена в українській літературі: верлібр у Михайля Семенка, Б.-І.Антонича, П.Тичини. Я.Врхліцький. “Волт Вітмен” (“- Хто ти? - Я атом, що життям співає...”).

Тематична атестація

Із російської поезії

(2 год.)

Афанáсій ФЕТ (ШЕНШИН) (1820 - 1892)

“Весна (“Я прийшов до тебе, мила...”)”; “Шепіт... Ніжний звук зітхання...”;

“Встала хмарка пилу...”; “В борні житейській згубивши надію...”; “Убога мова в нас...”

Російські поети “чистого мистецтва”, їхня пов’язаність з романтичною традицією. Фет як найвидатніший поет цієї групи. Зосередженість на житті душі і незвичайна чутливість до життя природи. Суб’єктивізація “природного пейзажу” і його переростання в “пейзаж душі”. Музичність поезії Фета, сугестивність поетичного слова. Збагачення виражальних засобів російської ліричної поезії.

Теорія літератури: Поняття про сугестію (навіювання), сугестивність.