1. Вступ

(2 год.)

Розмаїття виявів літературного життя: виникнення та розвиток ідейно-естетичних (художніх) напрямів і течій, нових жанрів і жанрових різновидів. Просвітництво і романтизм як різні літературні епохи. Складність співвідношень між ними. Взаємодія літератури з іншими видами мистецтва.

Теорія літератури. Поняття про літературний напрям і стиль.

2. Із літератури доби Просвітництва

(28/40 год.)

Віра в перетворюючу і всепереможну силу людського розуму й освіти - основа ідеології Просвітництва. Ідея “природної людини” - одна з провідних у Просвітництві. Література як засіб пропаганди просвітницьких ідей. Провідні літературні напрями доби Просвітництва: рококо, класицизм, сентименталізм, реалізм, неокласицизм, преромантизм. Виникнення нових літературних жанрів (філософська повість, філософський роман та ін.). Особливості просвітницького руху й літератури в різних європейських країнах. Найвидатніші представники культури доби Просвітництва.

Із англійської літератури 18 ст.

(8/10 год.)

Розвиток англійської літератури 18 ст. в умовах ствердження буржуазного устрою. Особливості англійського Просвітництва, тверезий і критичний погляд на суспільство, що стверджувалось. Значна роль англійської літератури в європейському літературному процесі 18 ст. Поява нових напрямів (просвітницький реалізм, сентименталізм, преромантизм) і жанрових форм (роман виховання, міщанська драма). які поширюються в інших літературах. Просвітницькі тенденції в творчості Д.Дефо, Дж.Свіфта, С.Річардсона.

ГÉНРІ ФÍЛДІНГ (1707-1754)

“Історія Тома Джонса, знайди” (кн. 3; кн. 5, розділ 1; кн. 18).

Творчість Філдінга як вершина англійського просвітницького роману. “Історія Тома Джонса, знайди” як панорама англійської дійсності середини 18 ст. Соціально-побутовий характер твору, жанрова специфіка (“комічна епопея”, роман великої дороги), особливості нарації (оповіді). Іронія і гумор. Антитеза образів Джонса і Блайфіла.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про роман. Початкове поняття про нарацію.

Сентименталізм

Сентименталізм в англійській та інших європейських літературі. Реакція на просвітницький раціоналізм і перенесення акценту на емоції, “життя серця”. Культ почуття і природи. Відбиття цієї переорієнтації в структурі творів, характері нарації, зображенні персонажів. Творчість Л.Стерна (1718-1768). Перегляд в ній засадничих принципів Просвітництва. Місце і роль Стерна (“Сентиментальна подорож по Франції та Італії”) в розвиткові психологізму в літературі. Сентименталізм в інших європейських літературах. Його проява в українській літературі (проза Г.Квітки-Основ’яненка, драматургія І.Котляревського).

Теорія літератури. Поняття про сентименталізм, психологізм, його художні форми, психологічний аналіз.

Із французької літератури 18 ст.

(6/8 год.)

Франція як центр просвітницького руху 18 ст. Помірковані й радикальні течії в ньому. Енциклопедисти. Д.Дідро - естетик і письменник. Руссо і руссоїзм. Основні напрями й течії французької літератури 18 ст. (рококо, класицизм і неокласицизм, сентименталізм і преромантизм).

ВОЛЬТÉР (1694-1778)

(справжнє ім’я - Франсуа Марі Аруе)

“Простак”

Вольтер - центральна постать французького і європейського Просвітництва (18 ст. - “доба Вольтера”). Багатогранність його творчої діяльності. Вольтер про Україну й гетьмана Івана Мазепу (“Історія Карла XII”, розділ 4).

Ідейний зміст і художня структура філософської повісті “Простак”, сенс її назви. Зіткнення “природної людини” Гурона і французького суспільства як центральний конфлікт твору. Непрості проблеми європейської цивілізації, помітні лише оку нецивілізованого “простака”. Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору. Гурон і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона.

Вплив Вольтера на європейську культуру.

Теорія літератури. Поняття про філософську повість, повість-казку як жанри просвітницької літератури.

Тематична атестація

Із німецької літератури 18 ст.

(12/18 год.)

Своєрідність просвітницького руху в Німеччині. Зміщення інтересу на філософські й естетичні проблеми, на виховання гуманної і гармонійної особистості. Бурхливе піднесення німецької літератури в останній третині 18 ст., роль Г.Е.Лессінга в його підготовці. Рух “Бурі і натиску” (штюрмерство). Веймарський неокласицизм. Гете і Шіллер.

Йóганн Вóльфґанґ фон ҐÉТЕ (1749-1832)

“Фауст” (І частина)

Творчість Гете - вищий злет німецької і європейської літератури доби Просвітництва, її багатогранність. Поезія Гете, її духовне багатство, жанрове й стильове розмаїття.

Трагедія “Фауст” - вершина його творчості і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція та проблематика. Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст - Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита. Структура й стильова поліфонія твору.

Гете в Україні. І. Франко про Гете і “Фауста”.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про трагедію.

Літературний контекст. М.Рильський. “Війнулася фіранка на вікні...”; “Весна за прядкою, мов скромна Маргарита...”. М.Гумільов. “Маргарита” (“Валентин говорит о сестре в кабаке...”).

Йоганн Крíстоф Фрíдріх ШÍЛЛЕР (1759-1805)

“Вільгельм Телль”

Ф.Шіллер - німецький поет і драматург, виразник просвітницьких ідей свободи і справедливості, бунту особистості проти деспотизму. Шіллер і рух “Буря і натиск”.

Народна драма “Вільгельм Телль”, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. Національний колорит твору та засоби його створення (історичні факти, швейцарська топонімія, фольклор тощо).

Прагнення штюрмерів до об’єднання німецьких земель і символічний сенс сцени на Рютлі. Особливості драматичного конфлікту в творі та його художнє втілення. Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння.

Еволюція особистості Вільгельма Телля: від пацифізму (“у себе тихо кожен хай живе; людина мирна - зо всіма у мирі”) до бунту проти поневолювачів (“хто в голову своїй дитині цілив, той влучить в серце ворога свого”).

Теорія літератури. Поглиблення поняття про драму як жанр літератури.

Тематична атестація