4. Із літератури доби Відродження

(25/35 год.)

Доба європейського Відродження (Ренесансу), її хронологічні межі. Ренесанс як світоглядний переворот і художня система. Ідейний рух гуманізму. Роль античності: творення нового з поглядом, зверненим в минуле. Жанрово-стильова система літератури Ренесансу. Література і мистецтво Відродження, зв’язок і співвідношення між ними. Перехідний характер ренесансної культури й літератури. Ренесанс і українська література.

Франчéско ПЕТРÁРКА (1304-1374)

“Книга пісень”:

“Благословенні місяць, день і рік...”, “Як не любов, то що ж це бути може...”, “Щасливі квіти й благовісні трави”, “Де погляд ніжний, де чарівний вид...”, “Ні зоряних небес мандрівні хори...”

Петрарка - видатний італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в “Книзі пісень”. Любов Петрарки до Лаури як джерело його інтимної лірики. Образ Лаури у творах Петрарки. Художня і психологічна своєрідність лірики Петрарки. Петрарка в давній і новій українській літературі.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про сонет.

Літературний контекст. Анна Ахматова. “Могла ли Биче словно Дант творить...”. Б.Пастернак. “Надпись на книге “Сонетов” Петрарки” (“За тусклый колер позумента...”)

Джовáнні БОККÁЧЧО (1313-1375)

“Декамерóн”

(2-3 новели за вибором учителя)

Боккаччо як зачинатель нової європейської прози. Збірка новел “Декамерон”, її композиція і тематичне багатство. Поєднання середньовічного і ренесансного елементів. Майстерність Боккаччо-новеліста. Переклад “Декамерона” М. Лукашем.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про новелу.

Літературний контекст. Боккаччо в давній українській літературі. Маргарита Наваррська. “Гептамерон”.

Франсуá РАБЛÉ (1494-1553)

“Гаргантюа і Пантагрюель” (І книга)

Роман Рабле як енциклопедична пам’ятка культури французького Відродження. “Гаргантюа і Пантагрюель” і народна сміхова культура Середньовіччя та Відродження. Гуманізм Рабле і специфіка його втілення в романі. Проблеми виховання. Філософія “пантагрюелізму” (“між тілом і духом існує гармонія незламна”, “глибока й незламна життєрадісність, перед якою безсильне все минуще”). Сміх Рабле, його універсальність і амбівалентність (діаметрально протилежна двоспрямованість): заперечення-ствердження, знищення-відродження. Карнавальність і гротеск як стильові домінанти твору.

Теорія літератури. Поняття про сміхову культуру, карнавальність, гротеск. Початкове поняття про амбівалентність.

Літературний контекст. Л.Костенко. “Пісенька з варіаціями” (“І все на світі треба пережити...”).

Тематична атестація

Мігéль де СЕРВÁНТЕС СААВÉДРА (1547-1616)

“Дон Кіхот” (І частина)

Нелегка доля письменника. Роман “Дон Кіхот” - пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя. Мандри Дона Кіхота у пошуках справедливості. Очікувані та реальні наслідки його вчинків. Романтизм Дона Кіхота та твереза розсудливість Санчо Панси. Дон Кіхот - вічний образ всесвітньої літератури. І. Франко про Сервантеса та його роман. Переклад роману М. Лукашем.

Місце Сервантеса в іспанській і світовій літературі.

Теорія літератури. Поняття про вічний образ, роман, трагікомізм.

Літературний контекст. Л.Костенко “Балада моїх ночей” (“Коли земля в холодну ніч загилена...”). П.Верлен. “Дон Кіхотові” (“О Дон Кіхоте мій, натхненнику богеми!..”). Р.Даріо. “Сонет - Сервантесу” (“В години смутку й горя - я один...”).

Вíльям ШЕКСПÍР (1564-1616)

Сонети № 66, 121, 130, 141; “Гамлет”

В.Шекспір - геніальний англійський поет і драматург доби Відродження. Еволюція творчості Шекспіра, її жанрово-тематичне багатство. “Шекспірівське питання”. Заглиблення в людську психологію, морально-етичні проблеми, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання і дружби в сонетах Шекспіра.

Трагедія “Гамлет”, її філософсько-моральні мотиви. Гамлет - вічний образ світової літератури. Багатогранність шекспірівських характерів.

Місце Шекспіра в англійській і світовій літературі. Шекспір у живописі, музиці, театрі, кіно. Шекспір і українська література: рецепція (сприйняття) і переклади його творів.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про сонет і трагедію. Поняття про інтригу драматичного твору.

Літературний контекст. М.Рильський. “Шекспір” (“Блукав я сам у браконьєрськім строї...”); “Принц Данський (під хвилю зневіри)” (“І раптом тихо так. І лиш півсонний песик ...”); “Як Гамлет, придивляюсь я до хмар...”. Л.Костенко. “Не треба заздрити Шекспіру...”. Д.Павличко. “Як Гамлет, я ходжу поміж гробами...”. Д.Мільтон. “Шекспір” (“Чи потребує мій Шекспір, щоб люди...”). П.Верлен. “Гамлет мовить” (“Минувся, брате, час гітар, люльок, балів...”). А.Рембо. “Офелія” (“По чорних хвилях вод, де сплять вечірні зорі...”). Б.Брехт. «Про Шекспірову драму “Гамлет”» (“У цьому тілі млявому й гладкому...”).

Тематична атестація