4. Із сучасної зарубіжної літератури

(7/11 год.)

Із літератури постмодернізму

(5/9 год.)

Постмодернізм у літературі 2 пол. 20 століття, його естетичні засади. Яскраво виражені інтертекстуальність і схильність до еклектизму (“палімсестність”); всеохоплюючий іронізм; орієнтованість водночас на елітарного й масового читача; гра з текстом і читачем; схильність до перенесення дії у віддалені історичні епохи; перевага структурного принципу сурядності над підрядністю, відсутність внутрішньої динаміки й витіснення її на поверхню. Нелінійне письмо як атрибут літератури постмодернізму.

Втілення рис постмодернізму в творах М. Павича, У. Еко, І. Кальвіно, Дж. Фаулза, М. Кундери, П. Зюскінда, К. Рансмайра та ін. письменників.

Мúлорад ПÁВИЧ (нар. 1929)

“Хозарський словник”

(або інший твір за вибором учителя)

“Перший письменник третього тисячоліття” серб М.Павич. Можливість вільного вибору шляхів читання його творів (в т. ч. на комп’ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри з текстом і читачем, “відмови від монопольного права автора на істину”. Інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської культури (“віртуальний історизм”).

Найвідоміший твір М.Павича - роман-лексикон на 100 000 слів “Хозарський словник” як яскравий приклад гіпертексту. Три складові (християнська, мусульманська і юдейська) хозарської полеміки і три хронологічних шари (Середньовіччя, 17 і 20 століття) в художній структурі твору. Концепція “Хозарського словника”: пересторога розчиненню народів у вирі глобалізації сучасного світу; невміння або небажання людини, народу, релігійної конфесії зрозуміти інших як “метафора нашого світу” (М.Павич).

Улюблені художні засоби письменника (розгорнуті, “необарокові” метафори із квазісимволістичними вкрапленнями, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, “плетення словес” тощо). Афористичність мови творів М.Павича.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про літературу постмодернізму, її характерні риси. Поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника. Початкове поняття про гіпертекст.

Літературний контекст. О.К.Толстой. “Іоанн Дамаскин” (“Любим калифом Иоанн...”).

Українська перекладацька школа, її найвидатніші представники й здобутки.

Літературний контекст. М. Рильський. “Мистецтво перекладу” (“Іде стрілець на незнайомий луг...”). Г. Кочур. “Перекладач” (“Отак і будеш у чужім труді ти своє шукати. Ніби одержимий...”). Й. Гете. “Алегорія” (“Букет нарвавши на лужку густім...”).

Тематична атестація

5. Підсумок

(1/2 год. )

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу; основні етапи перебігу всесвітнього літературного процесу; модернізм і його різновиди; авангардизм; “магічний реалізм”; екзистенціалізм як напрям літератури; література постмодернізму.

Резерв - 4 год.

Для вивчення напам’ять

Ахматова Анна. Вірш за вибором учня

Блок О. Вірш за вибором учня

Гарсіа Лорка Ф. Вірш за вибором учня

Ґійом Аполлінер. Вірш за вибором учня

Еліот Т. С. Вірш за вибором учня

Маяковський В. Вірш за вибором учня

Незвал В. Вірш за вибором учня

Пастернак Б. Вірш за вибором учня

Рільке P. M. Вірш за вибором учня

Основні вимоги до знань і вмінь учнів 11-го класу

Учні повинні знати:

авторів і перекладачів вивчених творів;

основні етапи всесвітнього літературного процесу;

найважливіші відомості про творчі методи та літературні напрями (акмеїзм, екзистенціалізм, експресіонізм, імпресіонізм, сюрреалізм, футуризм);

місце і значення вивчених творів у доробку письменника та літературному процесі певного періоду;

основні ознаки понять авангардизм, “магічний реалізм”, модернізм, постмодернізм, потік свідомості;

проблематику, системи образів та особливості композиції вивчених творів.

Учні повинні вміти:

аналізувати й інтерпретувати художній твір в єдності його змісту і форми;

обґрунтовувати свою думку з приводу прочитаного;

виявляти основні проблеми, поставлені у творі, що вивчається;

визначати жанрові особливості вивчених творів;

розрізняти літературні напрями;

визначати роль системи образів у розкритті ідейного змісту твору;

порівнювати твори, їх проблеми та системи образів;

готувати доповідь на філологічну тему; користуватися словниково-довідковою літературою.