Розбіжність у думках
Справи у Silicon Graphics йшли добре. Визнаний лідер у своїх секторах ринку, компанія відпочивала на лаврах, продовжуючи будувати райдужні плани на майбутнє. Однак 27 січня 1994 світ «перевернувся з ніг на голову». Співробітники компанії отримали дуже неприємну звістку про те, що засновник Silicon Graphics Джеймс Кларк вирішив піти з компанії. У прес-релізі йшлося про те, що: «Доктор Кларк ... прийняв рішення займатися розробкою додатків для бурхливо розвиваючихся ринків інтерактивних широкосмугових мереж і телебачення». Насправді все було саме так, та не зовсім.
«Він, напевно, був єдиним, хто вірив десять років тому, що технологія, що коштувала на початку 90-х десятки тисяч доларів, згодом прийде в будинки звичайних користувачів у вигляді інтерактивних мультимедійних пристроїв вартістю кілька сотень доларів», - говорив Роберт Хервік.
За словами самого Кларка, його бажання зробити продукцію компанії більш доступною шляхом виходу на новий ринок мультимедійних систем, ігрових консолей, а також графічних прискорювачів для персональних комп'ютерів, не зустріло ніякої підтримки з боку голів правління Silicon Graphics. Іншими словами, він хотів, щоб головні технології, розроблені компанією, стали стандартом на ринку споживчої електроніки.
Джим Кларк вважав, що компанія, що до того часу розрослася до неймовірних розмірів (штат її співробітників по всьому світу нараховував 12 тисяч чоловік), була надто неповоротка, щоб швидко прогресувати і реагувати на зміни ринку. До того ж Silicon Graphics була не з тих компаній, які «пилять сук, на якому сидять». Інакше кажучи, її позиція в 1994 році більш ніж влаштовувала раду директорів і до того ж приносила великі прибутки. А змінювати усталені правила на нові ніхто не хотів. «Я прийшов до висновку, що чим більше компанії розростаються в розмірах, тим менше вони хочуть дивитися на нові можливості, які можуть чекати їх в майбутньому», - говорить Кларк.
Згадаймо одну з причин падіння Silicon Graphics, написаних на початку статті: якщо в інженера була власна думку з приводу подальшого розвитку компанії, їй з ним було не по дорозі. Це жорстке правило не спасувало навіть перед самим засновником компанії.
Розуміючи, що відтепер його «руки зв'язані», Кларк прийняв єдине можливе рішення - звільнитися і почати все «з нуля». До того ж на своїх колишніх колег він не міг ображатися. Грошей, зароблених ним під час роботи в Silicon Graphics, вистачило не тільки на фінансування нових перспективних ідей, а й вдосконалення своєї напханої під зав'язку електронікою яхти «Гіперіон» (вартість електроніки, а це: 65 кілометрів оптоволоконних ліній, 24 сервера Silicon Graphics і 22 сенсорних дисплея, складала мільйони доларів).
Спочатку Кларк збирався зайнятися розробкою графічних інтерфейсів, але, дізнавшись про розробку Марком Андрессеном графічного браузера для мережі Інтернет під назвою Mosaic, запропонував йому заснувати компанію, яка буде займатися його подальшою розробкою і продажем. Так була заснована Mosaic Communications, що пізніше перетворилася в Netscape Communications.
Що ж до Silicon Graphics, компанія продовжувала слідувати наміченим цілям. Проте вже в 1994 році її чекає перший «удар», за яким «рожеві окуляри» компанії спадуть, «оголивши» сувору дійсність цього світу.