Тема 7. Ринок пайових цінних паперів Лекція 6 (2 год)

Мета заняття. Дати визначення поняттю "пайовий цінний папір", ознайомити студентів із нормативно-правовими актами, які регулюють процеси випуску, розміщення та обігу пайових цінних паперів в Україні. Охарактеризувати акцію як основний пайовий інструмент на фінансовому ринку, розглянути її види. Розкрити суть методів формування пакетів акцій та оцінювання акцій. Визначити суть дивідендів, а також значення й основні завдання дивідендної політики, ознайомити студентів з видами дивідендних виплат. Розвивати економічне мислення студентів, формувати професійні навички фахівців у сфері фінансів.

ПЛАН

1. Сутність акції як цінного паперу. Види акцій.

2. Методи формування пакетів акцій та оцінювання акцій.

3. Сутність інвестиційних сертифікатів як видів пайових цінних паперів.

4. Сутність дивідендів і дивідендної політики. Види дивідендних виплат. Рекомендована література: 1, 4, 14, 35, 36, 37, 38, 46, 47, 51, 55, 61, 62, 72.

1. Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок" 23.02.2006

2. Закон України ..Про акціонерні товариства" 17.09.2008

3. Портфельне інвестування: Навч. посібник / А. А. Пересада, О.Г.Шевченко, Ю. М. Коваленко, С. В. Урванцева. - К.: КНЕУ, 2004. - 408 с.

4. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: навч. посіб. -К.:КНЕУ, 2003. -554 с.

5. Шелудько В.М. Фінансовий ринок. - К.: Знання, 2006. - 535 с.

Д/з:

1. УДК 336.763(477) Ринок акцій в Україні - проблеми та перспективи. Автор: Перепадья А. С. науковий керівник: Крамаренко О. М. Актуальні фінансово - економічні проблеми сучасного розвитку України. Міжвузівська студентська наукова конференція. (Огляд статті)

2. Сучасний стан ринку акцій в Україні. (Доповідь)

1. Сутність акції як цінного паперу. Види акцій.

Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок" 23.02.2006 Закон України „Про акціонерні товариства" 17.09.2008

Акція - цінний папір без встановленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у ст путному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у ви гляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. А] ціонерне товариство може викуповувати свої акції, однак не несе зобов'язань щодо їх викупу.

Акція має номінальну вартість, встановлену в національній валюті. Мінімальна номінальна ва угість акції не може бути меншою, ніж 1 копійка.

Рішення про випуск акцій приймається засновниками акціонерного товариства або за альними зборами акціонерів. Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється в розмірі йс го статутного фонду з метою формування або поповнення статутного капіталу АТ. Додатковий випуск акцій з метою збільшення статутного капіталу можливий тільки у випадках, коли всі ра тіше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче за номінальну.

Акція повинна мати такі реквізити: фі жове найменування акціонерного товариства та його адресу; на тменування цінного паперу - "акція"; пс рядковий номер і дату випуску; ви ц акції і її номінальну вартість; ім я власника;

ро шір статутного фонду акціонерного товариства; кі. ькість випущених акцій; те мін виплати дивідендів;

пі, щис голови правління акціонерного товариства, скріплений печаткою.

Акції випускаються в Україні тільки акціонерними товариствами (публічними та приватними) і можуть бути простими й привілейованими. Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про а к донерні товариства" усі акції повинні бути тільки іменними та випускатися (з вересня 2010 ро <су) у бездокументарній формі. Власниками акцій можуть бути юридичні та фізичні особи, де зжава.

Власнику простої акції сплачуються дивіденди, якщо протягом року АТ отримало прибуток і загальні збори акціонерів прийняли рішення про спрямування всього чи частини прибутку на виплату дивідендів. Право власника простої акції на відповідну частку майна у разі ліквідації АТ забезпечується після забезпечення прав власників облігацій та привілейованих ак дій. Право на участь в управлінні реалізується згідно з правилом: "Одна акція - один голос на за альних зборах акціонерів".

Власник привілейованої акції має переважне право на отримання дивідендів. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного то шриством прибутку. Якщо прибуток відповідного року недостатній, виплата дивідендів зд йснюється за рахунок резервного фонду. Дивіденди за привілейованими акціями, як правило, фі ссовані і визначаються в процентах до їх номінальної вартості. У разі, коли розмір дивідендів за простими акціями перевищує розмір дивідендів за привілейованими акціями, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам, В' асник привілейованої акції має переважне право на частку майна АТ у разі його ліквідації. Це пр аво забезпечується після забезпечення прав власників облігацій, емітованих цим товариством. В: асники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні АТ, якщо інше не пезедбачено статутом. Загальна кількість привілейованих акцій не має перевищувати 25% ст путного фонду АТ.

Привілейовані акції можуть бути таких видів:

1) кумулятивні - невиплачені по них дивіденди накопичуються і виплачуються власникам ак дій до оголошення про виплату дивідендів за простими акціями;

з

2. з часткою участі - дають власникам право на одержання додаткових дивідендів понад ог )лошену суму, якщо дивіденди за простими акціями перевищують цю суму;

3. конвертовані - можуть бути обміняні на встановлену кількість простих акцій;

4. відзивні, які акціонерне товариство має право викупити;

5. ретрективні - власник має право претендувати на їх погашення у визначений момент за ви шаченою ціною;

6. зі ставкою дивідендів, що коригується - дивіденди за цими акціями не є фіксованими, а ко зигуються з урахуванням прибутковості інших цінних паперів.

Залежно від ступеня ризику та очікуваного доходу акції можна поділити на такі:

1. "з блакитними корінцями" - акції найбільш солідних і великих корпорацій, лідерів галузі. Дивіденди за такими акціями - стабільні, а інвестиції в них - безпечні і приваблюють ко ясервативних інвесторів;

2. дохідні - акції, дивіденди за якими перевищують середній рівень. Зазвичай, це акції те іефонних корпорацій, корпорацій водо-, газо-, електропостачання, а також інших комунальних компаній. Такі корпорації потрібні завжди, працюють стабільно і мають добре прогнозовані д>] ерела доходів. Інвестори купують ці акції, бо впевнені, що їхня вартість із часом лише зр )статиме;

3. зростання - акції корпорацій, доходи і прибутки яких вищі від середнього рівня, проте дивідендні виплати невисокі. Пояснюється така дивідендна політика прагненням корпорації передусім фінансувати наукові та інші дослідження, а також розширенням масштабів виробництва і можливостей збуту. Тож, попри низькі поточні дивіденди, чимало інвесторів ві;'дають перевагу саме цим акціям у надії, що в майбутньому вони приноситимуть великі до коди і їхня ринкова вартість значно зросте;

4. циклічні - акції, ціна яких та дивіденди змінюються відповідно до змін в економіці та ригму ділової активності. В основному це акції базових галузей економіки (важкої (особливо мс галургійної), автомобілебудування, целюлозно-паперової). Інвестори намагаються придбати ці ак дії, коли відбувається підйом у галузі, і продати їх до початку спаду;

5. спекулятивні - акції "молодих" та маловідомих компаній. Ці акції найчастіше продають на "вуличному" ринку, обминаючи біржу, або на спеціальних ("спекулятивних") біржах. Вони ко птують набагато менше за акції добре відомих корпорацій, проте, купуючи їх, вкладник має зн іти, на що він йде: маленька ціна - великий ризик;

6. захищені - акції корпорацій, ціна на які відносно стабільна навіть у разі спаду в економіці за алом. Такі корпорації не змінюють своєї дивідендної політики залежно від циклів в ек шомічному розвитку і тому сплачують своїм акціонерам практично постійні дивіденди. Багато ак цй цього виду одночасно класифікуються як дохідні.

Емісія, реєстрація, розміщення акцій. Права і обов'язки емітента та власника акцій

Закон України „Про цінні папери та фондовий ринок" 23.02.2006

Емісія - це встановлена законодавством сукупність і послідовність дій емітента щодо ви пуску та розміщення емісійних цінних паперів. До процедури емісії належать такі етапи:

1. пр ийняття емітентом рішення про випуск;

2. підготовка проспекту емісії, якщо реєстрація випуску повинна супроводжуватися реєстрацією щ зспекту емісії (відкрите розміщення);

3. де зжавна реєстрація випуску і реєстрація проспекту емісії;

4. ви готовлення (випуск) цінних паперів;

5. ро жриття інформації, яка міститься в проспекті емісії;

6. ро зміщення цінних паперів;

7. ре :страція звіту про підсумки випуску;

8. рс жриття інформації, яка міститься у звіті про підсумки випуску (відкрите розміщення).

Рішення про випуск цінних паперів - це документ про обсяг, вид, кількість, мету і терміни випуску цінних паперів, який приймається загальними зборами акціонерів АТ. Рішення оформлюється окремим протоколом і реєструється в органах державної реєстрації цінних па перів.

Разом із рішенням про випуск цінних паперів надається і проспект емісії. Він повинен мі ггити такі три розділи: 1. Дані про емітента. 2. Дані про фінансовий стан емітента. 3. Дані про Мс йбутній випуск цінних паперів.

Основними документами, які подаються емітентом до ДКЦПФР і служать підставою для ре хтрації цінних паперів, є: заява на реєстрацію випуску, копія протоколу рішення загальних зб )рів акціонерів про емісію, проспект емісії (якщо такий є), копія статуту та змін до нього, зр ізок бланка, якщо випуск цінних паперів здійснюється у документарній формі, звіт про фі іансовий стан емітента, підтверджений аудитором, копія свідоцтва про державну реєстрацію ем ітента.

Державна реєстрація цінних паперів - це присвоєння цінним паперам державного реєстраційного номера. Усі папери одного випуску повинні мати єдиний державний реєстраційний номер. ДКЦПФР протягом ЗО днів після отримання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів здійснює одночасно реєстрацію їх випуску та реєстрацію проспекту емісії, що є підставою для друкування бланків се тгифікатів цінних паперів (якщо випуск відбувається у документарній формі), або відмовляє в ре хтрації.

Випуск цінних паперів - це зареєстрована у встановленому порядку сукупність певного ви ту емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову ф( рму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові пр ава незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.

Після реєстрації емітент публікує проспект емісії цінних паперів у повному обсязі в ос] іційному друкованому виданні ДКЦПФР не менш, ніж за 10 днів до початку відкритого розміщення цінних паперів. При закритому розміщенні інформація про випуск може не ну 5 лікуватися.

Розміщення цінних паперів - це відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником. Перший власник - особа, які отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів. Андеррайтером є торговець цінними паперами, що бере на себе об зв'язки з розміщення цінних паперів за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Відповідно до Ст. 28 ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок" існує відкрите та закрите ро зміщення цінних паперів.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів - їх відчуження на підставі опублікування в заообах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про пр одаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб (необмежене коло інвесторів).

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів - розміщення цінних паперів шляхом бе зпосередньої пропозиції їх заздалегідь визначеному колу осіб (обмежене коло інвесторів).

Загалом розміщення цінних паперів може здійснюватись шляхом передплати на цінні папери, продажу на аукціоні чи комерційному конкурсі, продажу на інвестиційних торгах.

Публічне акціонерне товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі. Акції приватного акціонерного то зариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу ш. (яхом проведення на біржі аукціону.

Не пізніше, ніж через 15 днів після закінчення терміну підписки на акції (їх продажу), емітент подає до ДКЦПФР інформацію, так званий, звіт про результати емісії. ДКЦПФР зд йснює реєстрацію звіту про підсумки випуску та видає свідоцтво про реєстрацію випуску пітних паперів.

Після цього, якщо розміщення було відкритим, проводиться розкриття інформації, яка мі .гиться у звіті про результати емісії, в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР.

Права власника акцій можна розділити на майнові та немайнові (+ ст. 25-27 ЗУ "Про ак діонерні товариства"). До майнових належать:

1. право отримувати дохід у вигляді дивідендів;

1. право на отримання частки майна емітента, грошових коштів тощо, які за шшаються у нього після розрахунків з бюджетом та кредиторами;

2. право на придбання за пільговою ціною акцій нового випуску;

2. право на обмежену відповідальність у межах пайової участі за боргами емітента пе зед третіми особами у випадку його ліквідації.

Д( немайнових належать:

1. право на участь в управління справами емітента;

2. право голосу на загальних зборах акціонерів;

1. право на отримання регулярних звітів та іншої інформації про результати ді: льності емітента тощо.

0< новними обов'язками акціонерів є зобов'язання (+ ст. 29 ЗУ "Про акціонерні товариства"):

1. вч юно сплатити вартість акцій, що продаються за підпискою;

2. на давати емітенту всю необхідну визначену чинним законодавством інформацію;

3. по відомляти емітента про придбання 5% і більше випущених акцій. П] *ава емітента акцій:

1. право на визначення напрямів господарської діяльності;

2. пр аво на укладення контрактів від свого імені;

3. пр аво розпоряджатися часткою випущених, але не сплачених у встановлені терміни акцій;

4. право вимагати визначену інформацію від власника акцій. Обов'язки емітента:

1. направляти акціонерам щорічні звіти про результати господарської діяльності та фі іансове становище;

2. сплачувати дивіденди у визначені терміни;

3. проводити щорічні збори акціонерів;

4. повідомляти акціонерів про вагомі зміни у своїй діяльності.

О же, вимога про мінімальний розмір статутного капіталу сама по собі була б надто неефективним засобом захисту. Саме тому, закон вимагає після закінчення другого року та кожного наступного фінансового року діяльності товариства звіряти вартість чистих активів ак діонерного товариства з розміром статутного капіталу. Якщо чисті активи будуть нижчими за ро мір статутного капіталу, товариство зобов'язане скликати загальні збори з метою зменшення св )го статутного капіталу до рівня чистих активів і внести відповідні зміни до статуту. Якщо ва ггість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.[5]

У Великобританії, приміром, мінімальний розмір статутного капіталу публічних компаній ст шовить 50,000 фунтів стерлінгів (635 943 грн.).