
- •1. Забезпечення міжнародно-правових умов правової охорони інтелектуальної власності
- •2. Забезпечення розвитку внутрішнього правового поля з питань інтелектуальної власності
- •3. У сфері судового захисту прав інтелектуальної власності у судовому порядку:
- •4. Організація управління та розвиток інфраструктури у сфері правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності
- •Полохало в. І., голова підкомітету з питань інтелектуальної власності Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти V скликання
- •Корнійчук є. В., перший заступник голови Комітету Верховної Ради V скликання з питань правової політики
- •Заступник Голови Комітету о. Буджерак
- •Прес-реліз
- •1. Урядом не були прийняті до уваги пропозиції з введення постанови у силу через 5 років після вступу України до Світової організації торгівлі.
- •З питання
- •Українська академія аграрних наук
- •1. Захист інтересів авторів, виконавців, виробників фонограм
- •2.2. Створення прозорої системи витрачання коштів, що отримуються за дії, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності
- •Національна спілка архітекторів україни
- •Об’єднання громадських організацій
- •Національна всеукраїнська музична спілка
- •Національна спілка композиторів україни
- •2. Право на одержання справедливої винагороди за прокат не може бути предметом відмови з боку авторів або виконавців».
- •Офіційні документи центральних та місцевих органів виконавчої влади
- •4. Щодо внесення змін до постанови кму від 19.08.2002 року № 1215 «Про утворення Державної патентної бібліотеки» (пп. 2.17 п. 2 розділу 3 Рішення)
- •17. Щодо забезпечення проведення інвентаризації винаходів колишнього срср (пп. 2.11 п. 2 розділу 3 Рішення)
- •Аналітичні та довідкові матеріали
- •Захист прав інтелектуальної власності в судовому порядку
- •Nb (European experience)
- •Біла книга
Національна спілка композиторів україни
12.05.2008 № 73
Кабінет Міністрів України
Про питання захисту авторських прав в Україні
Секретаріат правління Національної Спілки композиторів України на своєму засіданні, що відбулося 07.05.2008 року, уважно ознайомився з рішенням Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти від 16.04.2008 року стосовно питання «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і, захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності В Україні».
Ми розділяємо позицію Комітету та підтримуємо окрему думку голови Комітету щодо нагальної необхідності нарешті навести лад у сфері інтелектуальної власності, як у організаційно-правовому, так і у фінансовому відношенні.
Також маємо зазначити, що члени нашої Спілки стурбовані незрозумілою ситуацією, що склалася з Українським Агентством з авторських і суміжних прав, про реорганізацію якого йдеться вже не перший рік. Особливо ж схвилювала поширена останнім часом інформація про фінансові негаразди, які, начебто, мають місце в цьому агентстві, оскільки йдеться про авторську винагороду. Ми вдячні комітету за ту увагу яка приділяється проблемі налагодження законної, ефективної та прозорої системи збору, розподілу, виплати авторської винагороди. Зі свого боку, підтримуємо ті дієві кроки, які робляться Комітетом, у цьому напрямку.
З повагою
Голова Національної Спілки композиторів України, народний артист України, академік АМУ
Є. Ф. СТАНКОВИЧ
2.21
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ до Президента України Віктора Ющенка, Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка
13 травня 2008 р.
Ми, учасники круглого столу «Шляхи реформування системи охорони інтелектуальної власності в Україні — громадське обговорення», організованого об’єднаннями творців, підприємств та товаровиробників, науковими організаціями, обговоривши стан справ у сфері охорони інтелектуальної власності, вважаємо, що в Україні система управління у сфері охорони інтелектуальної власності є неефективною, хибною, суперечить досвіду провідних європейський країн, що перешкоджає інноваційному розвитку, формуванню цивілізованого ринку інтелектуальної власності.
По-перше:
Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти 16 квітня 2008 р. прийнято рішення «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні», яким передбачається «вжити невідкладних заходів щодо реформування системи державного управління у сфері. правової охорони інтелектуальної власності., підвищення відповідальності за реалізацію державної політики» у зазначеній сфері.
Це Рішення підтримано дев’ятьма комітетами Верховної Ради України. За оцінкою Комітету з питань національної безпеки і оборони негативні явища у сфері інтелектуальної власності становлять загрозу технологічній та економічній безпеці України. Віце-прем’єр міністром О. Турчиновим затверджені конкретні заходи щодо виконання вказаного рішення. Занепокоєння існуючим станом справ у сфері інтелектуальної власності висловив Голова Верховної Ради України А. Яценюк.
Так, в Україні фактично в тіні знаходиться ринок авторського права та суміжних прав. Не отримують належної винагороди українські композитори, співаки, письменники. Якщо в розвинутих країнах, світу збирається більше. 800 млн євро за використання авторського права і суміжних прав, в Україні збирається винагороди менше ніж у Литві, де населення 3.7 млн чол.
3 16 травня 2008 р.- часу вступу України до Світової організації торгівлі українські підприємства мають втратити винаходи внаслідок підвищення попереднім Урядом зборів за охорону інтелектуальної власності до 35 разів (з 495 грн до 9100 грн) з необхідністю сплати коштів, що в 1,9 раза перевищують відповідні витрати підприємств в ФРН та Іспанії, в 1,7 раза у Франції та 3,5 раза у Великобританії. Це неминуче призведе до припинення інноваційної діяльності у промисловості та до неконкурентоспроможності підприємств України у технологічній сфері.
При цьому Державним департаментом інтелектуальної власності (голова М. Паладій) не враховано досвід захисту національних інтересів інших держав СНД — членів СОТ, зокрема Молдови, що зберегли низькі ставки зборів для національних платників протягом 5 років після вступу до СОТ, а пізніше передбачили суттєві пільги для організацій у галузі науки і інновацій, малих підприємств.
В Україні відсутня система податкових, кредитних, інших стимулів щодо створення та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності.
В попередні роки українські підприємства приватизувалися за безцінь без належного врахування нематеріальних активів, вартість яких у всьому світі суттєво перевищує вартість будівель та обладнання.
В той час, коли зобов’язання з охорони інтелектуальної власності за законами України має виконувати центральний орган виконавчої влади, вказана робота фактично здійснювалася Державним департаментом інтелектуальної власності без належної відповідальності за прийняті рішення та за умови відсутності ефективного контролю за діяльністю у сфері інтелектуальної власності.
Наслідком цього, зокрема, є вкривання факту про зникнення у 2007 р. коштів в обсязі 12 млн грн, що мали бути розподілені між авторами, проте були перераховані ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав», підконтрольним Держдепартаменту, до банку «Европейский банк развития и сбережений», який через кілька місяців після цього почав процедуру ліквідації. За даними Рахункової палати України відсутність прозорої системи витрачання коштів, що отримуються за рахунок зборів та складають більше 60-70 млн грн щорічно, створює основу для можливих порушень.
Вказані та інші проблеми, зазначені у Рішенні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, призвели до того, що ринок інтелектуальної власності в Україні або не склався або переважно знаходиться у тіні. Чисельність винахідників та раціоналізаторів в Україні у 2001–2006 pp. скоротилася на 13,8 %, а у промисловості — на 40,7 %.
По-друге:
Підтримуємо звернення до Кабінету Міністрів України голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти В. Полохало та міністра освіти і науки України І. Вакарчука з пропозиціями щодо суттєвого поліпшення державного управління у сфері інтелектуальної власності — створення на базі Держдепартаменту інтелектуальної власності центрального органу виконавчої влади у сфері охорони інтелектуальної власності, діяльність якого має бути спрямована на розв’язання зазначених вище питань створення та використання інтелектуальної власності, що не вирішувались роками.
По третє:
Позитивні дії комітетів Верховної Ради України, Уряду, спрямовані на докорінну зміну ситуації у сфері інтелектуальної власності, вкрай негативно сприймаються особами, які були відповідальними за стан справ у цій сфері.
Інструменти протидії — організація у робочий час маніфестації працівників Українського інституту промислової власності, наголошуючи на тому, що зміни призведуть до зменшення заробітної плати, що не відповідає дійсності, звернення та інформаційні компанії, що стан справ у сфері створення та використання інтелектуальної власності в Україні є, начебто, одним з найкращих.
Щодо депутатського запиту народного депутата Д. Табачника стосовно зазначених питань на адресу Уряду слід вказати таке.
По-перше, стосовно необхідності громадського обговорення питань охорони інтелектуальної власності. За останні півтора року проведено більш ніж 30 круглих столів і семінарів у різних регіонах України, на яких відзначалася необхідність суттєвих змін законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності та посилення ефективності роботи відповідних державних органів. У березні 2007 р. відбулися парламентські слухання з цього питання. Загалом у вказаних заходах взяло участь більше 1300 винахідників, фахівців у сфері охорони інтелектуальної власності, творців тощо.
По-друге, створення центрального органу виконавчої влади на базі Держдепартаменту не потребує додаткових коштів, а для зміни печатки; бланків тощо не потрібно вносити зміни щодо збільшення витрат Державного бюджету України.
По-третє, законами України «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» зобов’язання з охорони інтелектуальної власності покладено саме на центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.
Таким чином, створення центрального органу з питань охорони інтелектуальної власності є приведенням системи державного управління у сфері інтелектуальної власності у відповідність з вимогами законів України.
При цьому не змінюються закони України, що визначають права та законні інтереси громадян у сфері охорони інтелектуальної власності.
Побоювання, що створення центрального органу виконавчої влади призведе до затримки видачі охоронних документів на рік є безпідставні. При реорганізації зберігається розгляд заявок на охоронні документи Українським інститутом промислової власності. Щодо видачі охоронних документів новим центральним органом — зміни нормативної бази стосовно цього можуть бути здійснені протягом двох місяців реорганізації.
У зв’язку з зазначеним учасники круглого столу — винахідники, творці, представники громадських організацій, об’єднань підприємств, науковці звертаються з таким:
1. Підтримуємо дії Верховної Ради України і Уряду з реформування системи державного регулювання у сфері охорони інтелектуальної власності та створення центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності.
2. Пропонуємо депутатському корпусу Верховної Ради України терміново створити слідчу комісію з перевірки діяльності Державного департаменту інтелектуальної власності, державних підприємств, що збирають авторську винагороду та фінансуються за рахунок патентних зборів, а також Фонду державного майна України стосовно врахування інтелектуальної складової при приватизації підприємств.
3. Вважаємо за нагальне термінове виконання Рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та доручень Уряду з перегляду ставок зборів за охорону винаходів та інших об’єктів інтелектуальної власності зі встановленням ставок, реальних для сплати підприємствами України, а також вирішення питань створення прозорої системи витрачання цих зборів.
Директор Центру інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України Ю. КАПІЦА |
Голова Комісії з питань інноваційної та інвестиційної діяльності Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України І. ГАЛЕНКО |
Заступник Голови Національної спілки кінематографістів України М. ІЛЛЄНКО |
Перший заступник голови Національної музичної спілки П. ЗАЇКА |
Президент Спілки звукорежисерів України О. СТУПКА |
Віце-президент Українського Національного Комітету Міжнародної Торговельної Палати В. КУНГУРЦЕВ |
Президент Всеукраїнської спілки «Гільдія Акторів» А. Лі |
Голова Об’єднання громадських організацій «Всеукраїнське агентство авторів», народний артист України, композитор О. ЗЛОТНИК |
2.22
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РАДА НАЦІОНАЛЬНИХ АСОЦІАЦІЙ ТОВАРОВИРОБНИКІВ
КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
14.05.2008 № 7/14-1
Прем’єр-міністру України ТИМОШЕНКО Ю. В.
Члени Комісії з питань інноваційної та інвестиційної діяльності Ради й представники галузевих асоціацій розглянули прийняте 16 квітня 2008 р. Рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні» і повністю його схвалюють. Про це було також поінформовано учасників круглого столу «Шляхи реформування системи охорони інтелектуальної власності в Україні — громадське обговорення». організованого за участю ЗМІ 13 травня 2008 р. об’єднаннями творців, підприємств і товаровиробників, науковими організаціями.
Водночас, багато представників вітчизняного бізнесу мають глибокі сумніви, що Доручення Першого Віце-прем’єр-міністра України № 23093/1/1-08 від 26.4.2008 р. буде виконано належним чином окремими чиновниками Секретаріату Кабінету Міністрів України, які досі не мали змоги належним чином виконувати більшість попередніх доручень Уряду України в зазначеній вище області.
Враховуючи те, що порушені проблеми свідчать про надзвичайно великі ризики втрати Україною науково-технологічного потенціалу у низці таких наукоємних галузей, де наша країна поки що входить у першу десятку країн світу, просимо Вас взяти на особистий контроль врахування рекомендацій профільного комітету Верховної Ради України та виконання Доручення Уряду і тим самим довести дієздатність влади.
З повагою
Голова комісії Ради, к. т. н.
І. Б. ГАЛЕНКО
2.23
ЗВЕРНЕННЯ до Президента України Віктора Ющенка, Прем’єр -міністра України Юлії Тимошенко, Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка
26 травня 2008 р.
Ми, представники керівних органів творчих спілок України за участю зацікавлених громадських та державних організацій, а також засобів масової інформації, провели обговорення питання про стан охорони авторського права і суміжних прав в Україні та державного управління в цій сфері.
Відзначаємо, що в Україні тотально порушуються авторське право і суміжні права, система державного управлінні в цій сфері є неефективною.
Розуміючи всі проблеми, які сьогодні доводиться долати нашому суспільству, ми не можемо замовчувати випадки, коли навіть державні організації порушують авторське право або коли в державі не забезпечується належним чином охорона цього права, як того вимагає законодавство, Конституція України.
Так, рік у рік, у Законі України про Державний бюджет України не передбачається виплата винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм державними телерадіокомпаніями, які навіть не сплачують авторську винагороду з комерційних надходжень за розміщення реклами.
Основну увагу на нараді було приділено аналізу восьмирічної діяльності системи державного управління у сфері авторського права і суміжних прав, до якої входять Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності (далі — Департамент) та підпорядковані Департаменту державні підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав», «Інтелзахист».
Учасники обговорення висловили спільну точку зору, що зазначена державна система не виправдала жодних сподівань творчої громадськості, завівши проблеми охорони авторського права в глухий кут.
Продекларований шість років тому намір Департаменту співпрацювати з творчими спілками через Консультативну раду не було реалізовано. Департамент не лише не звернувся жодного разу до творчих спілок, але й не задовольнив клопотання з болючих проблем Національної спілки кінематографістів, Об’єднання громадських організацій «Всеукраїнське агентство авторів», створеного за участю творчих спілок з метою сприяння колективному управління правами авторів у відповідності до Указу Президента України від 2001 р. № 940, Національної всеукраїнської музичної спілки, Національної спілки театральних діячів. Національної спілки композиторів, Спілки виробників відеограм та фонограм. Ми або не отримували відповідей від Міністерства та Департаменту, або відповіді були формальними.
Проте час показав, що всі проблеми, які порушувалися у наших зверненнях та не вирішувалися, стали кризовими.
Так, у рішенні парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» (21 березня 2007 р.) відзначалися недоліки у діяльності організацій колективного управління, що мають здійснювати збір, розподіл та виплату авторської винагороди, відсутність ефективного державного контролю у цій сфері.
Однак і до цього часу вказана проблема залишилася невирішеною — в Україні збирається лише 27 млн грн винагороди. Ця сума є меншою, ніж збирається у Литві з населенням 3,4 млн За оцінками Рахункової палати України, в Україні має збиратися щорічно біля 1 млр. грн винагороди авторів, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм.
Законодавство України у сфері авторського права і суміжних прав не приведено у відповідність до Цивільного кодексу України, що мало бути зроблено ще до 2004 р., та законодавства Європрейського Союзу.
Значною мірою обминає законні інтереси авторів аудіовізуальних та інших творів, виконавців, виробників фонограм та відеограм рекордингова діяльність, що включає тиражування та продаж аудіо-, відеопродукції, комп’ютерних ігор тощо, обсяг обороту якої постійно зростає і, вже сьогодні, становить більше дев’ятисот млн грн на рік. Крім того, в цій сфері порушуються й державні інтереси щодо несплати податків з авторської винагороди та при здійсненні вказаної підприємницької діяльності.
Державна інспекція з питань інтелектуальної власності, що є підрозділом Департаменту та зобов’язана відстежувати порушення авторського права, суміжних прав, за нашими даними, жодного разу не здійснила перевірки хоча б однієї рекордингової компанії. В Україні таких компаній близько 400.
І це при тому, що на поліграфічних вкладках компакт-дисків часто розміщено викривлену інформацію щодо майнових прав на твори, виконання та фонограми. У більшості випадків, рекордингові компанії незаконно зазначають себе як особу, якій належать такі майнові права. Оскільки згодом продані компакт-диски потрапляють до підприємств телерадіомовлення, громадського харчування, торгівлі, транспорту тощо і там використовуються, вказані підприємства при сплаті авторської винагороди надають організаціям колективного управління викривлену інформацію для розподілу винагороди. Наслідок цього — значна частина зібраної організаціями колективного управління винагороди потрапляє неналежним особам — рекординговим компаніям.
Звертаємо увагу, що загальний обсяг публічного ринку як у всьому світі, так і в Україні стрімко зростає і вже сьогодні значно перевищує обсяг рекордингового ринку.
Оскільки збір винагороди з публічного ринку здійснюється, насамперед, через організації колективного управління, вважаємо грубим порушенням законодавства взяття Департаментом інтелектуальної власності на облік організацій колективного управління, утворених рекординговими компаніями, та наділення цих організацій колективного управління додатковими повноваженнями за статтями 42, 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права», що дає цим організація значні переваги перед іншими організаціями колективного управління.
Також вважаємо неприпустимим практику підприємницьких організацій колективного управління не брати з користувачів звітів за використані твори, виконання, фонограми, відеограми, що дає їм можливість розподіляти левову частину зібраної винагороди між своїми членами, чисельність яких не перевищує 15 осіб. Для прикладу, у аналогічної вітчизняної громадської організації колективного управління зібрану винагороду розподілено більше, ніж на 8 000 осіб — українських та закордонних авторів, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, що відповідає вимогам законодавства та світовій практиці. Але саме цю організацію колективного управління Департамент намагається усунути від процесу збору, розподілу та виплати винагороди, хоча вона є єдиною організацією колективного управління, яку за останні 8 років було перевірено Департаментом, Державною податковою адміністрацією, органами внутрішніх справ. При цьому, недоліків у діяльності не було виявлено. Інші ж організації колективного управління не пройшли комплексної перевірки жодного разу.
Таким чином бездіяльність Департаменту призвела до негативних наслідків стосовно збору, розподілу та виплати авторської винагороди, спричинила становлення в Україні рекордингового ринку, який значною мірою порушує авторське право і суміжні права, що, у свою чергу, істотно гальмує становлення всієї національної індустрії культури.
Потерпає не лише кінематограф або музична галузь. Не збирається винагорода за репрографічне відтворення творів літератури та образотворчих, фотографічних творів, за право слідування; в належному обсязі не сплачуються відрахування підприємствами, що випускають або імпортують чисті лазерні носії тощо.
Членів творчих спілок України обурює такий факт, що в державному підприємстві «Українське агентство з авторських і суміжних прав» зникає у 2007 р. більше 12 млн грн винагороди, яку, в порушення законодавства, не було розподілено між авторами та замість цього покладено на депозит до банку «Європейський банк розвитку та заощаджень», відносно якого через кілька місяців після цього було розпочато процедуру ліквідації. При цьому, цей факт приховувався керівництвом Департаменту та про нього стало відомо з інших джерел.
Ми також не розуміємо, на яких підставах державне підприємство «Інтелзахист» видає контрольні марки на записи радянського періоду з фондів Національної радіокомпанії України, хоча це, фактично, заборонено з кінця 2003 р. рішенням Київського господарського суду другої інстанції, на що неодноразово зверталася увага цього підприємства та Департаменту.
Той факт, що Міносвіти і науки України разом з Департаментом не лише не забезпечили дієвої реалізації норм авторського права і суміжних прав, але й виявили неспроможність контролювати діяльність власних підприємств, є свідченням системної кризи державного управління у сфері авторського права і суміжних прав, що вимагає термінових змін.
У зв’язку з зазначеним представники творчих спілок України звертаються з таким:
1. Висловлюємо недовіру керівництву Державного департаменту інтелектуальної власності, державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав», державного підприємства «Інтелзахист» у зв’язку з нестворенням в Україні ефективної системи збору, розподілу та виплат винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм, недостатнім контролем за дотриманням авторського права і суміжних прав при видачі контрольних марок для примірників фонограм та відеограм.
2. Наполягаємо на створенні Верховною Радою України слідчої комісії з перевірки державної системи охорони авторського права і суміжних прав, а також збору і цільового використання винагороди авторів, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, що збирається ДП «Українське агентство з авторських і суміжних прав», іншими організаціями колективного управління, які знаходяться на обліку в Державному департаменті інтелектуальної власності.
3. Підтримуємо дії Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та вимагаємо від Кабінету Міністрів України утворити центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони авторського права, суміжних прав та промислової власності.
4. Підтримуємо проект Закону України «Про колективне управління правами на твори, виконання, фонограми, відеограми» від 07 травня 2008 р. № 2451 та просимо Верховну Раду України прискорити його прийняття.
5. Просимо Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти утворити робочу групу за участю представників творчих спілок з підготовки змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права», що передбачали б приведення цього Закону у відповідність до Цивільного кодексу України, законодавства Європейського Союзу, враховували досвід законодавчого врегулювання у сфері авторського права і суміжних прав європейських країн.
6. Наполягаємо на внесенні Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», передбачивши видатки на сплату винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм державними телерадіокомпаніями та іншими відповідними організаціями. Передбачити вказані видатки в Законі України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Голова Національної спілки кінематографістів України Б. І. САВЧЕНКО |
Заступник голови Національної спілки художників України І. М. ВОЛОЩУК |
Голова об’єднання громадської організації «Всеукраїнське агентство авторів» О. Й. ЗЛОТНИК |
Перший заступник голови Національної всеукраїнської музичної спілки П. В. ЗАЇКА |
Віце-президент Національної спілки архітекторів України Ю. Ф. ХУДЯКОВ |
Заступник голови Національної спілки театральних діячів України Є. Т. КОЛГАНОВ |
Секретар правління Національної Спілки композиторів України І. І. ТАРАНЕНКО |
Голова Спілки звукорежисерів України В. О. РІЗНИК |
Голова Спілки дизайнерів України В. М. ЄВСЕЄНКО |
Голова Спілки фотохудожників України М. М. ІВАЩЕНКО |
Директор центру інтелектуальної власності та передачі технологій Національна академія наук України Ю. М. КАПІЦА |
Директор Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Міністерство юстиції України П Л. КРАЙНЄВ |
Заступник голови об’єднання драматургів Національної спілки письменників України В. В. НЕВОЛОВ |
2.24
ЛИСТ від Гільдії Винахідників до Полохало В. І., Гриценка А. С., Яценюка А. П.
30.05.2008
Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти ПОЛОХАЛУ В. І.
Копія:
Голові Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони ГРИЦЕНКУ А. С.
Голові Верховної Ради України ЯЦЕНЮКУ А. П.
Щодо порушення Конституційних норм України нанесенню майнової шкоди авторам винаходів, та створенню економічної небезпеки національній економіці України
Всеукраїнська професійна спілка «Гільдія винахідників — творців винаходів, корисних моделей та промислових зразків», (далі Гільдія Винахідників) створена 10 травня 2008 року авторами винаходів, корисних моделей, промислових зразків, яка відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» є юридичною особою з моменту затвердження її статуту: «Профспілка, об’єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення)». Відповідно до роз’яснення Міністерства Юстиції України розміщеного на офіційному сайті Мін’юсту за адресою http://www.minjust.gov.Ua/0/11717#6: «Профспілка це особлива категорія громадської організації яка набуває права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення) за рішенням з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки, а не з моменту легалізації, тобто вступати в цивільно-правові відносини з іншими юридичними особами профспілки мають право вже з моменту затвердження статуту».
Гільдія Винахідників, ознайомившись з Рішенням Комітету BP України з питань науки і освіти «Про стан державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні» від 16 квітня 2008 року повністю підтримує його, особливо в частині рекомендації Кабінету Міністрів України, щодо створення центрального органу виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності. Але на погляд Гільдії Винахідників, деякі важливі проблеми винахідників лишились по за увагою цього рішення. В мотивувальній частині рішення зазначено, що: «Не розроблено систему економічних стимулів (податкових, кредитних, страхових) щодо створення та комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності з метою формування ринку цих об’єктів. Зокрема, не визначені мінімальні ставки винагороди винахідникам, авторам за використання об’єктів прав промислової власності, технологій;», а також: «Не врегульовано питання щодо затвердження мінімальних ставок винагороди авторам технологій.». В рекомендованій частині Рішення пунктом 2.14. зазначено: «Розробити методичні рекомендації щодо виплати винагороди авторам об’єктів промислової власності».
З точки зору Гільдії винахідників та законодавства України мінімальні ставки авторської винагороди не можуть бути встановлені або розроблені сьогодні, бо завдяки діяльності (некомпетентної бездіяльності) ДДІВ майнові права авторів винаходів, корисних моделей та промислових зразків не визначені спеціальним законодавством України. Авторська винагорода може бути виплачена автору виключно за використання його майнових прав, а всі інші виплати є зарплатнею і до авторської винагороди винахідників (авторів) не мають відношення. А завдяки невиконанню своїх функцій ДДІВ на сьогодні визначені тільки «майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» (ст. 464 ЦКУ), тобто майнові права патентовласника (роботодавця), а про обов’язок роботодавця відчужити майнові права автора у відповідності до вимог ч. З ст. 1113 ЦКУ: «Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об’єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними» Держдепартамент забув з моменту набуття чинності Цивільного Кодексу України, з 2004 року.
Пояснення. У відповідності до чинного законодавства України всі категорії працівників, майнові права інтелектуальної власності яких виникають під час виконання їх професійних трудових обов’язків, наприклад винахідники (автори) мають невід’ємне право на отримання двох видів винагород.
ПЕРША ВИНАГОРОДА має бути виплачена працівнику у відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці»: «Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».
Після виконання роботи і отримання винагороди за працю, виникає об’єкт інтелектуальної власності і у працівника виникають майнові права на цю власність, тож роботодавець зобов’язаний відчужити майнові права свого працівника.
ДРУГА ВИНАГОРОДА має бути виплачена первинному власнику майнових прав за використання інтелектуальної власності на умовах, що не можуть погіршувати становище творця відповідного об’єкта, при цьому винагорода визначається у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору і ставки винагороди за використання не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України, у відповідності до норм ч. З ст. 1113 ЦКУ.
Все зазначене підтверджено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затверджено наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713 (далі — Інструкція), Фонд оплати праці складається з: а) фонду основної заробітної плати; б) фонду додаткової заробітної плати; в) інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Підпункт 2.1.3. Інструкції встановив, що до основної заробітної плати включено суми авторського гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва й (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на даному підприємстві.
А підпункт 3.14. Інструкції визначив інші виплати що не належать до Фонду оплати праці, до цих виплат відноситься винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім зазначеної у пп. 2.1.3. та винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їхнє використання.
ОБИДВА ВИДИ ВИНАГОРОД можуть бути відображені в одному договорі у відповідності до ч. 2 ст. 628 ЦКУ: «Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору».
Різниця між заробітною платою та винагородою роялті за використання майнових прав автора полягає в різних способах оподаткування. З суми заробітної плати відраховуються податки та обов’язкові платежі до фонду соціального страхування та Пенсійного фонду України. А з сум авторської винагороди роялті відраховується тільки податок з доходу фізичних осіб, який прямо впливає на показники ВВП країни (див. ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», Лист Державної податкової адміністрації України від від 7.2.2006 № 2339/7/15-0317 Щодо оподаткування роялті). Тож без визначення майнових прав автора в Законодавстві неможливо встановити мінімальні ставки авторської винагороди роялті, а розмір зарплатні (гонорару) встановлюється у відповідності до інших законів України.
Проте майнових прав авторів винаходів, корисних моделей промислових зразків завдяки некомпетентності і невиконанню своїх функцій ДДІВ не було навіть визначено Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Законом України «Про охорону прав на промислові зразки».
Державний Департамент інтелектуальної власності (далі — ДДІВ) є Урядовим органом державного управління, який у межах своєї компетенції був зобов’язаний забезпечити реалізацію державної політики в сфері інтелектуальної власності.
Пунктом 4 Положення про державний департамент інтелектуальної власності встановлено, що Державний департамент інтелектуальної власності (далі ДДІВ): «забезпечує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією; розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, і вносить їх на розгляд Міністра освіти і науки».
Гільдія Винахідників вважає, що керівники ДДІВ нанесли майнової шкоди суб’єктам прав інтелектуальної власності (творцям, винахідникам) з моменту набуття чинності Цивільного Кодексу України (2004 року). Що ДДІВ не виконав своїх встановлених Положенням функцій, не вніс на розгляд Міністра освіти і науки пропозиції, щодо вдосконалення законодавства та визначення майнових прав творців (авторів) винаходів, корисних моделей, промислових зразків в Законах України. «Як наслідок, неухильно зменшується чисельність творців об’єктів права промислової власності (винахідників і раціоналізаторів) як в цілому по економіці, так і у промисловості та більшості її галузей. Загальна чисельність творців у 2001–2006 pp. скоротилася на 13,8 %, у промисловості — на 40,7 %, у легкій — в 14,2 рази, у хімічній та нафтохімічній промисловості — на 37,2 %,у металургії — на 34,8 %, у машинобудуванні — 21,6 %, у виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування — на 30,5 %. Водночас продовжується тенденція зменшення поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності заявок на винаходи від національних заявників — порівняно з 2005 р. їх кількість зменшилася на 3 %. На 19,8 % зменшилась кількість винаходів, використаних у виробничому процесі» — що зазначено в Рішенні Комітету BP України з питань науки і освіти, яке було одноголосно підтримано всім Комітетом.
У кожного з громадян України дома є телевізор, холодильник, магнітофони, праска інші товари широкого вжитку і в 90 % це товари іноземних торговельних марок. Це означає, що як мінімум половину сплачених коштів за ці товари, економіка України назавжди втратила, бо вони стали доходом іноземної фірми, пішли за кордон. Всі розвинуті країни незважаючи на виробництво подібних товарів в інших державах продовжують випускати свої холодильники, телевізори, автомобілі, радіоприймачі, магнітофони, фільми, музику, літературу та створюють умови в першу чергу для охорони та захисту прав творців цієї інтелектуальної власності, бо якщо ця інтелектуальна власність більш якісна та користується попитом, то її більше споживають за кордоном і в результаті економіки цих країн-єкспортерів активно розвиваються.
На зовнішній ринок Україною постачається сировина та дешева робоча сила, а за рахунок доходу від реалізації цієї сировини та дешевих людських ресурсів, громадяни України споживають кінцевий продукт, який виробляється за кордоном, тобто практично всі свої економічні та природні ресурси українці витрачають на зростання, підтримку та розвиток інноваційних технологій іноземних країн. Власне виробництво в Україні холодильників, телевізорів, автомобілів, прасок, магнітофонів, кухонних комбайнів, кондиціонерів могло розвиватись тільки в умовах стимулювання національних винахідників (авторів) та створення нових винаходів, корисних моделей, тощо. А головний механізм охорони і захисту національних економічних інтересів українських винахідників (авторів) та розвитку національної промисловості, що базується на вітчизняних патентах, завдяки діяльності керівників ДДІВ і до сьогодні є заблокованим.
Враховуючи вищезазначене Гільдія Винахідників вважає, що діяльність (некомпетентна бездіяльність) керівників ДДІВ за весь період існування цього органу створила загрозу економічній безпеці України. Бо всі патенти впродовж цього періоду були видані заявникам без врахування вимог ч. З ст. 1113 ЦКУ, тобто без відчуження майнових прав авторів роботодавцями. Тож будь який патент виданий впродовж цього періоду може бути оскаржений в Європейському суді з прав людини на підставі порушення ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS № 177), яка встановила: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права». Частина 1 ст. 190 ЦКУ встановила, що майном вважаються окрема річ, а також майнові права авторів винаходів, які завдяки бездіяльності керівництва ДДІВ навіть не визначені спеціальним Законодавством України.
Гільдія Винахідників вважає, що ДДІВ прямо порушив вимоги ст. 3 Конституції України, яка встановила, що: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».
Гільдія Винахідників просить створити спеціальну комісію, провести детальне розслідування чому керівники цієї установи впродовж 5 років не виконували вимоги Положення про ДДІВ, не хотіли помічати, що у спеціальних Законах України не визначені майнові права авторів винаходів, корисних моделей та промислових зразків, які у відповідності до вимог ст. 1107 ЦКУ мають бути передані для законного розпорядження ними на умовах, що визначила ч. 3 ст. 1113 ЦКУ: «Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об’єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними» та розслідувати наслідки цієї некомпетентності, що створили економічну загрозу національній безпеці в умовах підготовки України до вступу в СОТ.
Гільдія Винахідників просить Вас також надати депутатський запит до цієї установи з поясненнями її керівництва, щодо бездіяльності ДДІВ у визначені майнових прав авторів винаходів, корисних моделей та промислових зразків у спеціальних Законах України та просить надати копії цих пояснень для виконання Гільдією Винахідників своїх статутних положень і оскарження цієї бездіяльності в суді.
З повагою
Президент ВПС «Гільдія Винахідників» РУДНИЦЬКИЙ Є.
2.25
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОФЕСІЙНА СПІЛКА
«ГІЛЬДІЯ АКТОРІВ КІНО»
Голові Комітету ВР України з питань науки і освіти ПОЛОХАЛУ В. І.
Щодо інформації необхідної для проведення Комітетських слуханнях з питань ефективності застосування законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав
Для об’єктивного і всебічного висвітлення проблем у сфері інтелектуальної власності на Комітетських слуханнях з питань ефективності застосування законодавства України у сфері авторського права і суміжних прав просимо Вас звернутись до ДПАУ та МВС України щодо надання інформації по здійсненню їх контрольних функцій, та функцій по захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування.
Нарахування та виплата винагород роялті легко відслідковується за документами бухгалтерської звітності. Не нарахування винагород роялті для фізичних осіб (авторів і виконавців) свідчить про приховування суб’єктами підприємницької діяльності об’єктів оподаткування, що переслідується ст. 212 ККУ.
Просимо Вас зобов’язати ДПАУ та МВСУ надати інформацію:
1. Чи були надані Державним департаментом інтелектуальної власності роз’яснення для ДПАУ та МВСУ по правозастосуванню ч. 4 ст. 47 Закону і відображенню цієї статті в документах бухгалтерської звітності, бо обов’язок ДДІВ це приймати участь у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності, реалізовувати у межах своїх повноважень єдину економічну, фінансову політику у сфері інтелектуальної власності брати участь у роботі з удосконалення системи обліку, звітності в сфері інтелектуальної власності, згідно Положення про ДДІВ.
2. Скільки осіб, зазначених ч. 4 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закону) було викрито ДПАУ та МВСУ в приховуванні об’єктів оподаткування з 2000 р. по 2008 рік та ухилення від сплати податків з винагород авторів і виконавців (фізичних осіб).
3. Які саме заходи були здійсненні ДПАУ та МВСУ у відповідності до доручення КМУ від 23.04.2007 № 14868/3/1-07,
4. Скільки осіб, зазначених ч. 4 ст. 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закону) було викрито ДПАУ та МВСУ в приховуванні об’єктів оподаткування та ухилення від сплати податків з винагород авторів і виконавців (фізичних осіб), згідно вимог доручення КМУ від 23.04.2007 № 14868/3/1-07.
5. Які інструкції чи роз’яснення для особового складу по правозастосуванню ч. 4 ст. 47 Закону в документах бухгалтерської звітності ДПАУ та МВСУ були видані цими органами (просимо надати копії цих інструкцій).
6. Які роз’яснювальні листи по правозастосуванню ч. 4 ст. 47 Закону в документах бухгалтерської звітності для користувачів об’єктів авторського права і суміжних прав зазначених ч. 4 ст. 47 Закону було видано ДПАУ та МВСУ.
Пояснення зазначених правовідносин (аналітика).
Для реалізації ст. 2 Договору про заснування Європейського економічного співтовариства, для створення і функціонування спільного ринку в рамках економічного союзу, Європейський парламент, приймає регламенти і директиви (ст. 100, ст. 189 Договору про заснування Європейського економічного співтовариства).
Стаття 4 Директиви ЄЕС 92/100 «Про право на прокат, право на позичку та деякі суміжні права у сфері інтелектуальної власності» від 19 листопада 1992 року наголошує: «Невідчужуване право на справедливу винагороду 1. Якщо автор або виконавець надав або передав своє право на прокат фонограми або оригіналу чи примірника фільму виробнику фонограм або фільмів, він зберігає право одержати справедливу винагороду за прокат.