1. Більшість аналітичних моделей рішень все ще розробляються за допомогою Microsoft Excel та VBA. Типовими замовниками таких рішень є органи з реєстрації або національні агентства з оцінювання технологій, на зразок Національного інституту якості медичної допомоги у Великобританії та німецького інституту DIMDI, а також фармацевтична промисловість.

3. Вимоги до it-cередовища

ІТ-середовище в системі охорони здоров'я має забезпечувати виконання поставлених перед медичною установою завдань. Інформаційна архітектура масштабу установи має створювати середовище, яке гарантує:

• оперативність, щоб надати можливість швидко реагувати на зміну потреб та політик;

• можливість повторного використання компонентів;

• інтероперабельність та переношуваність;

• фундамент, побудований на комерційному та доступному програмному забезпеченні;

• узгоджену компонентну модель;

• узгоджені інтерфейси (протоколи, методи тощо);

• узгоджені стандарти доступу та транспортування (наприклад, веб-служби).

IT-середовище має не тільки відповідати вимогам лікувальної установи та споживачів медичний послуг, а й забезпечувати надійність, захищеність, готовність та інтероперабельність служб:

• надійність — використання перевірених програмних продуктів та процесів керування;

• захищеність — впровадження засобів автентифікації та ефективне застосовування найкращих експлуатаційних процесів;

• готовність — застосування випробуваних і перевірених платформ та продуктів;

• корисність — відповідність вимогам;

• успішність — використання в багатьох секторах, державних та приватних;

• інтероперабельність — забезпечує високу віддачу від інвестицій за рахунок інтеграції з наявними системами, які можна пристосувати для нових рішень і технологій.

Дана стратегія забезпечить ефективність щодо витрат коштів та часу, а також підтримки лікувальних процесів. Звичайно, витрати на реалізацію такої стратегії можуть бути виправдані лише значними перевагами для медичної установи. Час на реалізацію та розгортання рішень має бути прийнятним, а стратегія повинна бути достатньо гнучкою для того, щоб пристосовуватися до зміни потреб. Ефективність підтримки процесів має визначатися простотою переходу від існуючих моделей до нових.

Ключовим завданням ІТ-стратегії є створення безпечної і надійної мережної інфраструктури організації та впровадження єдиних стандартів взаємодії (в ідеалі — узгодження цих стандартів із зовнішніми стандартами, в тому числі тими, що застосовуються на інших рівнях системи охорони здоров'я). Зокрема, для обміну даними може використовуватися відкритий формат даних, подібний до XML (eXtensible Markup Language).

Стратегія створення інформаційного середовища для системи охорони здоров'я передбачає:

• встановлення стандартів для всіх систем, що забезпечить обмін даними, взаємодію цих систем та їхню захищеність;

• розділення інформації для виконання вимог безпеки, а також з метою відокремлення конфіденційної інформації від доступної для всіх;

• вибір моделі метаданих, яка забезпечить однакову інтерпретацію даних, що зберігаються в різних системах, а також взаємодію із зовнішніми середовищами, зокрема обмін інформацією між підрозділами та іншими установами;

• встановлення балансу між централізованим та розподіленим керуванням і розташуванням систем і даних без втрати належного рівня доступу, безпеки та гнучкості;

• забезпечення можливості спільного використання інформації користувачами, які мають відповідні уповноваження в системі;

• використання наявних інформаційних активів і систем завдяки інтеграції та інтероперабельності компонентів системи;

• забезпечення гнучкості та спроможності оперативно реагувати на зміни, зокрема можливість масштабування системи відповідно до зростання вимог та кількості користувачів;

• досягнення прийнятних показників загальної вартості володіння.

Ця стратегія має бути спрямована не лише на визначення вимог охорони здоров'я, які постійно змінюються та яким потрібно відповідати, а й мати на меті створення такого спільного середовища, яке характеризуватиметься спроможністю до адаптації і гнучкістю, необхідною для задоволення майбутніх потреб. Загалом, останнім часом відбулася зміна підходів до розробки та підтримки інформаційних систем. Це дає можливість створювати більш пристосовані до поточних і майбутніх потреб системи.

У чому полягає така зміна підходів, пояснюється в табл. 1.

Табл. 1. Порівняння підходів до розробки інформаційних систем у сфері охорони здоров'я

Старий підхід	Новий підхід
Орієнтація на функцію	Орієнтація на процес
Закінчене рішення	Здатність до модифікації
Тривалі цикли розробки	Поступова побудова та розгортання
Надлишковий набір програм та даних	Гармонічне рішення
Жорстка прив'язка	Гнучкість у плані прив'язки
Орієнтація на завдання	Орієнтація на повідомлення
Місце впровадження відоме	Загальне рішення

Перехід до того, що часто визначають як сервіс-орієнтована архітектура (SOA), відкриває можливості не лише для задоволення поточних потреб, а й забезпечує оперативність у плані задоволення змінних вимог. SOA передбачає орієнтацію технологічної інфраструктури на потреби установи, а не пристосування діяльності установи до технологічних обмежень. Як випливає з її назви, SOA проектується довкола певного набору служб. Отже, ці служби мають взаємодіяти та обмінюватися інформацією. Ці можливості забезпечує «шина повідомлень».

SOA має й інші переваги. Прив'язка інформаційної інфраструктури до потреб спрощує процес інтеграції наявних систем з новими рішеннями. Це скорочує витати та покращує ефективність, оскільки замість заміни наявних інформаційних та технічних активів забезпечується їхнє використання.

Такий структурний підхід до розробки наскрізної архітектури базується на IT-середовищі, до складу якого входять:

• засоби, що забезпечують інтероперабельність, завдяки яким інформація може вільно переміщуватися та передаватися між системами;

• структура метаданих, завдання якої — гарантувати однакову інтерпретацію даних та їхніх значень у різних системах;

• система безпеки;

• система керування і підтримки, яка забезпечує надійність, безпечність, доступність та передбачуваність середовища.