Львівський національний медичний університет
Імені данила галицького
Кафедра медичної інформатики
Методичні вказівки
до теми
“Типи інформаційних систем в галузі охорони здоров’я. Госпітальні інформаційні системи та їх розвиток.”
з медичної інформатики
для студентів ІІ курсу
медичного факультету
Львів 2007
Методичні вказівки підготовані:
- зав. Кафедри медичної інформатики Готра О. З.
- асист. кафедри медичної інформатики Баран М. Ю.
Відповідальний за випуск: - проректор з навчальної частини проф. Гжегоцький М.Р.
Рецензенти: - д. ф.-м. н., проф. НУ “Львівська Політехніка” Лукіянець Б.А.
- к. ф.-м. н., доц. Каф. Біофізики ЛНМУ Свердан П.А.
Методичні вказівки рекомендовані до друку профільною методичною комісією
_________________________________________________________________,
протокол № ________ від “___” _______ 2007 року.
Мета заняття: ознайомити студентів з основними функціями, принципами побудови та класифікацією інформаційних ситстем, які застосовуються в галузі охорони здоров'яі; будовою, особливостями та різновидами сучасних госпітальних та експертних інформаційних систем; підходами до моделювання таких систем; складностями, які виникають при їх впровадженні.
Зміст заняття:
1Вхідний контроль знань.
2Проблеми сучасної медицини, які допомагає вирішити впровадження інформаційних систем.
3Цільові групи та споживачі інформаційних програмних комплексів.
Використання сучасних мобільних та бездротових технологій доступу до інформації.
Класифікація інформаційних систем.
Госпітальні інформаційні системи та складності їх впровадження.
Проблеми безпеки та конфіденційності інформації.
Теоретичні матеріали
Сучасні інформаційні технології здатні привнести відчутні покращення в галузь охорони здоров'я. Завдяки їхньому впровадженню можна значно вдосконалити адміністративні процеси лікувальних установ і підвищити якість медичних послуг.
Для того щоб задовольняти вимоги системи охорони здоров'я, інформаційні технології мають забезпечувати:
ефективніший та кращий догляд за пацієнтом, тобто створення «e-health» (удосконалення процесу лікування та покращення якості медичних послуг на всіх етапах лікування);
впровадження найкращих методів лікування;
високу віддачу від інвестицій в інформаційні технології;
швидку адаптацію до потреб пацієнтів, комерційних та адміністративних вимог («оперативна» система охорони здоров'я);
надання нових можливостей існуючим системам з метою збереження вкладених інвестицій;
перехід від комерційних акцентів до орієнтації на споживача (пацієнт / кінцевий користувач / лікарі / медсестри / громадяни / бізнес / посередники).
Охорона здоров'я і суспільство
Медичне обслуговування охоплює не тільки комерційні та технологічні аспекти. Мати хорошу охорону здоров'я настільки важливо для суспільства, що цю галузь не можна будувати виключно на умовах вільного ринку та з використанням ринкових сил. У більшості країн існують міцні зв'язки між системами медичних послуг і державним сектором, що дає змогу забезпечити мінімальні стандарти медицини для всіх членів суспільства.
Фундамент системи охорони здоров'я складають приймальні лікарів, клініки, лікарні, мережа консультантів та страхові компанії. Ті, хто надає медичні послуги, мають обмінюватися інформацією між собою, а також з пацієнтами, страховими компаніями, роботодавцями, фармацевтичними компаніями та урядовими установами. Проте такий обмін ускладнюється через те, що медичні заклади користуються різними, часто несумісними інформаційними системи, багато з яких базується на застарілих технічних засобах. У деяких регіонах невеликі медичні установи в основному покладаються на неефективні методи паперового документообігу.
Для лікарень інформаційні системи є безцінними інструментами, завдяки яким лікарі можуть швидше та точніше приймати життєво важливі рішення та покращити обслуговування пацієнтів. Отже, забезпечення швидкого та безперебійного функціонування інформаційних потоків дасть змогу досягти у сфері охорони здоров'я значних успіхів, особливо якщо це завдання виконати без значних витрат на заміну наявних систем.
У прийнятті рішень стосовно лікування важливу роль відіграють також технології, що підтримують мобільність. Використовуючи портативні безпровідні пристрої, які забезпечують захищений паролями зв'язок, лікарі в будь-який час можуть здійснювати доступ до історій хвороб та інформації про ліки, отримувати важливі повідомлення і результати клінічних досліджень. У разі пошкодження або втрати такого пристрою дані можна негайно відновити завдяки системі автоматизованого резервного копіювання.
Сучасні технології допомагають і пацієнтам у прийнятті рішень, оскільки медичні дані подаються у простій та зрозумілій формі. Інформаційні системи забезпечують необхідними даними тих, хто здійснює догляд за хворими, зокрема аптекарів та лікарів, а також пацієнтів. Оскільки призначення кожного запису даних реєструється, професійна інформація відокремлюється від інформації, яку мають бачити клієнти. Ключовим компонентом цього механізму є системи реєстрації, які для створення та збереження інформації використовують Інтернет та веб-служби. Основна перевага таких систем полягає в тому, що вони дають змогу керувати доступом користувачів до даних. Система може надавати доступ лише до певних наборів даних, дозволяти разовий або обмежений у часі доступ чи доступ, право якого діє до моменту відкликання.
Сфера медичних послуг постає перед проблемою постійного зростання попиту та обсягів інформації. Зараз майже вся інформація зберігається в медичних закладах на папері. Контакти між медичними установами і пацієнтами досі здійснюються за допомогою листів, складних паперових форм, телефонних дзвінків та зустрічей. На просте запитання на зразок «Чим лікували цього пацієнта?» відповісти важко, оскільки інформація про пацієнтів та їхні хвороби знаходиться в окремих інформаційних та комерційних вертикальних системах. Отже, без трудомісткого та небезпечного з огляду втрати конфіденційності даних процесу пошуку отримати цілісну інформацію неможливо. Для системи охорони здоров'я такий стан справ означає величезні витрати матеріально-технічних ресурсів, а для пацієнта взаємодія з будь-якою лікувальною установою перетворюється на складну, довготривалу й дорогу процедуру.
Загальна мета очевидна: перетворити слово «здоров'я» (health) на частину виразу «електронні послуги з охорони здоров'я» (e-health). Необхідно подолати організаційні та інформаційні бар'єри в медичній системі й зосередитися на процесі догляду за пацієнтом. Ми говоримо про трансформацію системи охорони здоров'я, яка передбачає поєднання освіти, охорони здоров'я і сфери послуг. Інформаційні технології (ІТ) спроможні надати фахівцям медичної сфери можливості, які дадуть їм змогу задовольнити нові потреби сучасної системи охорони здоров'я.
Протягом останніх років відбувається еволюційна зміна підходів, прав та ролей у сфері стосунків між медиками та пацієнтами. Сьогодні пацієнтів усе більше розглядають як клієнтів, а не як залежних споживачів послуг. Змінилося й робоче середовище лікарів та середнього медичного персоналу.
Розбіжність
інтересів осіб, які розробляють політики,
пацієнтів, медиків та страхових компаній
призвела до появи складного проблемного
середовища. Рішення, в я
ких
використовуються переваги ІТ, здатні
допомогти у вирішенні конфліктів та
підвищити ефективність процесів,
пов'язаних з охороною здоров'я.
Технологічна революція, радикально змінивши підходи в багатьох галузях економіки, поки що не надала суттєвих переваг охороні здоров'я. Проте технологія може мати величезну та фундаментальну роль у справі покращення медичних послуг та здоров'я людей. За умови належного застосування сучасні технології можуть допомоги вирішити десять нагальних проблем, які постають перед галуззю:
Спрощення — підтримка процесів лікування шляхом надання легкого доступу до широкого діапазону медичних даних. Інтегрування та об'єднання даних з різних джерел (лабораторій, історій хвороб, зовнішніх медичних установ).
Економічність — скорочення витрат шляхом підтримання існуючих процесів та цілей, а також швидка адаптація до нових цілей, вимог та процесів в умовах постійної трансформації.
Захищеність — попередження втрат даних або їхнього неналежного зберігання, а також захист прав індивідів.
Безпека — покращення безпеки пацієнта, підтримання попереджувального управління ризиками та помилками. Проактивний аналіз медичних процесів та автоматизовані сигнальні і попереджувальні системи мають попереджувати виникнення багатьох помилок.
Якість — покращення якості обслуговування та досягнутих результатів. Слід підтримувати важливі підходи, зокрема програми допомоги хронічно хворим (disease management) та служби курування пацієнтів (case management).
Прозорість — досягнення прозорості всієї сукупності медичних послуг.
Швидкість — гарантування ефективності шляхом швидкого надання послуг, а також скорочення часу розробки та випуску нових лікувальних препаратів і медичних приладів.
Ефективність — крім якості та швидкості, ефективність передбачає економічний підхід до медичних послуг, а також підвищення ефективності процесів координації та оформлення рахунків за медичні послуги.
Комунікація — надання необхідної інформації в будь-який час потрібним людям.
Мобільність — можливість отримання та збору інформації під час візиту до хворого (графічна інформаційна система), подорожі (smart phone, Personal Digital Assistant) та у складному комп'ютерному центрі (портали, інформаційні системи лікарень).
Медикам потрібна повна, доступна й надійна інформація про пацієнтів та медичні засоби. Інтегроване середовище допомагає медичному персоналу отримувати надійний та безпечний доступ до даних пацієнтів. При цьому спосіб подання інформації не лише найкраще підходить для розуміння стану пацієнта, а й забезпечує можливість пацієнту зрозуміти медичні дані.