2. Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студентам надається можливість одноразового перескладання незадовільних поточних оцінок до дня проведення підсумкового модульного контролю під час консультацій за регламентом, затвердженим на методичному засіданні кафедри. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, деканатом дозволяється відпрацювати не більше місячного об’єму занять за узгодженим графіком.

Навчальні заняття, пропущені без поважних причин, за дозволом деканату мають бути відпрацьовані до дня складання підсумкового модульного контролю.

Форми проведення підсумкового контролю стандартизовані, включають контроль теоретичної та практичної підготовки, які оцінюються по 40 балів кожна.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

В к а з і в к А

Для самостійної роботи студентів

Самостійна позаурочна робота студентів включає самостійну підготовку до практичних занять в домашніх умовах, читальних залах університетської, міських, гуртожитських бібліотек, а також в навчальних аудиторіях кафедри анатомії людини. Для цього рекомендується використання лекційного матеріалу, підручників з анатомії та анатомічних атласів, різного виду унаочнення.

Особливо ефективною є самостійна робота студентів у навчальних аудиторіях кафедри, яка здійснюється при консультативній допомозі чергових викладачів кафедри. З цією метою на кафедрі щодня (з понеділка до п’ятниці) з 17 до 22 години відкрита навчальна лабораторія, у якій у чергового лаборанта можна отримати необхідні для самопідготовки таблиці, муляжі, сухі та вологі анатомічні препарати. У цей час можна вивчати будову людського тіла на трупі, препарувати. Крім того, для самопідготовки можна використовувати демонстраційні препарати музею кафедри. У ці дні з 17 до 19 години кожен студент може отримати консультативну допомогу у чергового викладача. Позаурочна самопідготовка студентів у навчальних кімнатах передбачає набуття не тільки знань з тієї чи іншої теми, а й оволодіння відповідними практичними навичками та вміннями. Студент повинен навчитися малювати запропоновані до кожного заняття схеми.

На самостійну позаурочну роботу студентів при вивченні матеріалу модуля-2 у навчальних аудиторіях кафедри з використанням консультативної допомоги чергових викладачів відводиться 53 години.

Для повноцінної самопідготовки до кожного практичного заняття рекомендується керуватися методичними вказівками (№№ 32-71), кожна із яких розкриває мету заняття, містить перелік вмінь, якими необхідно оволодіти та контрольні питання, на які слід дати відповідь.

Крім того, самопідготовка студентів у позаурочний час передбачає можливість розширення знань студентів за рахунок ознайомлення з результатами наукових досліджень, які проводились чи проводяться співробітниками кафедри у різних підрозділах анатомії.

Для більш поглибленого вивчення та кращого засвоєння матеріалу студентам пропонуються домашні реферативні завдання на різноманітні теми, серед яких:

1. Будова та функція юкстагломерулярного комплексу нирок.

2. Будова та функція форнікального апарату нирок.

3. Морфологічна характеристика гіпоталамо-гіпофізарної системи та значення нейросекреції у забезпеченні її діяльності.

4. Лімбіка, морфофункціональна характеристика.

5. Сучасні погляди на будову та функцію сенсорних систем організму та динамічну локалізацію функцій у корі головного мозку.

6. Особливості кровопостачання головного мозку.

За підготовлений реферат та виклад його змісту на практичному занятті студент отримує відповідний бал (від 1 до 3).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: «Загальний огляд органів травлення. Ротова порожнина, стінки, сполучення. Будова м'якого піднебіння. Язик, великі та малі слинні залози, будова, функція».

Мета заняття:

Вивчити:

а) загальну будову органів травлення;

б) ротову порожнину, її поділ;

в) присінок ротової порожнини, стінки;

г) власне порожнину рота, стінки;

д) язик, його будову і розвиток;

е) великі слинні залози: привушну, підщелепну, під’язикову;

Знати:

а) загальний принцип будови органів травлення;

б) будову губ і щік;

в) будову твердого піднебіння;

г) будову м’якого піднебіння;

д) м’язи м’якого піднебіння, їх функцію;

е) зів, його межі;

є) анатомічну будову язика;

ж) будову слизової оболонки язика;

з) сосочки язика, їх будову та функцію;

к) м’язи язика, їх поділ та функцію;

л) будову, топографію, вивідні протоки під’язикової, підщелепної та привушної слинних залоз;

м) аномалії розвитку язика.

Вміти:

а) показати присінок і власне порожнину рота;

б) показати тверде і м’яке піднебіння;

в) показати місце відкриття протоки привушної залози у присінку;

г) показати передні та задні дужки, язичок, піднебінні мигдалики, зів;

д) показати на вологому препараті частини язика;

е) розрізнити ниткоподібні, грибоподібні, жолобуваті, листоподібні сосочки язика;

є) показати отвір вивідної протоки піднижньощелепної залози;

ж) на живому показати місце розташування привушної залози і хід її вивідної протоки.