Тема 4.11. Механізм зовнішньоекономічної політики

Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.

Міжнародні фінансово-економічні організації.

Баланси міжнародних розрахунків. Регулювання платіжного балансу.

Валютний курс. Зв’язок між валютним курсом і платіжним балансом.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Протекціонізм і

вільна торгівля. Валютні режими та державне регулювання валютного курсу.

Тема 4.12. Соціальні гарантії

Соціальні гарантії: функції та способи реалізації.

Соціальні програми.

Нерівність доходів та їх мінімальні стандарти. Крива Лоренца.

Державна політика в сфері зайнятості. Соціальні гарантії безробітним.

Тема 4.13. Економічне зростання

Показники та фактори економічного зростання. Можливі негативні наслідки економічного зростання.

Кейнсіанські моделі економічного зростання. Модель Харрода. Модель Домара.

Класичні моделі економічного зростання. Моделі Солоу та Міда.

2. Структура та процедура іспиту

Екзамен з економічної теорії місти два типи завдань та, відповідно, проходить у два етапи:

1. Вирішення тестових завдань.

2. Вирішення задач та ситуаційних вправ. Кожне завдання містить одну задачу першого типу (більш просту) і одне завдання другого типу (більш складне).

Кожна з цих двох частин екзамену проходить окремо. Між комп’ютерним тестуванням та вирішенням ситуаційних вправ передбачена перерва.

2.1. Тестові завдання

Тестування проводиться за допомогою комп’ютерної техніки. Для тестування кожного студента комп’ютером довільно обирається 40 тестових завдань за дисциплінами, які входять до складу держіспиту (по 10 з кожної дисципліни). Завдання для тестування мають форму закритого тесту з запропонованими відповідями, з яких лише одна є вірною. Тестування проходить під безпосереднім наглядом членів екзаменаційної комісії.

Для тестування встановлюється ліміт часу – 2 хвилини на кожне завдання.

2.2. Розрахунково-аналітичні задачі

Завдання другого етапу державного іспиту складається з двох задач. Перша, розрахункова, має більш конкретний характер і стосується, як правило, однієї з дисциплін, які входять до держіспиту.

Задача другого типу (аналітична) є більш складною за змістом і відповідь на неї повинна бути більшою за обсягом. Досить повна відповідь повинна включати не тільки аналіз ситуації та постановку проблеми, але і побудову графіків, застосування формул для обрахунків та інтерпретацію результатів. Ці задачі базуються на використанні матеріалу двох-трьох дисциплін, тобто мають комплексний характер.

Завдання видаються студенту на паперовому носії. Передбачається, що письмова відповідь повинна бути максимально повною. На виконання двох задач відводиться 50 хвилин часу.

3. Оцінювання екзаменаційних робіт

3.1. Оцінювання окремих елементів іспиту

Оцінка за результатами державного іспиту спочатку виставляється за окремими елементами в балах. При цьому максимальна кількість балів, яку може набрати студент за кожним елементом становить:

- тестування – 60 балів (1,5 бала за кожне правильно розв’язане завдання);

- задачі – 40 балів (10 балів за розрахункову задачу та 30 – аналітичну).

При оцінюванні розрахункових задач застосовується така шкала:

10 балів – задача вирішена правильно, наведені графіки та формули є точними, зроблені усі необхідні пояснення ходу розв’язання задачі;

8 балів – задача вирішена правильно, але при побудові графіків допущені окремі неточності, є незначні помилки у поясненнях;

6 балів – задача у цілому вирішена, але відсутні пояснення ходу розв’язання, допущені помилки при побудові графіків та у розрахунках;

4 бали – задача розв’язана лише частково;

2 бали – розв’язання як таке відсутнє, але наведені окремі пояснення або формули стосовно задачі;

0 балів – задача розв’язувалася абсолютно невірно або не вирішувалася взагалі.

При оцінюванні аналітичних задач екзаменаційна комісія дотримується такої градації:

30 балів – завдання виконане повністю, відповідь обґрунтована, висновки аргументовані, задача оформлена належним чином;

25 балів – завдання виконане повністю, але припущені незначні неточності у розрахунках або оформленні; або за умови належного оформлення завдання виконане не менш як на 80%;

20 балів завдання виконане не менш як на 70% за умови належного оформлення, або не менш як на 80% за умови припущення незначних помилок у розрахунках або оформленні;

15 балів виставляється у випадках, коли студент виконав завдання приблизно на 50%;

10 балів – завдання виконане лише частково або в процесі рішення були допущені значні помилки, які не дозволили отримати вірну відповідь;

5 балів – рішення як таке відсутнє, але робота містить окремі графіки, формули та міркування стосовно вирішення проблеми, поставленої в задачі.

0 балів виставляється, коли задача розв’язувалася абсолютно невірно або не вирішувалася взагалі.